Постанова

від 28.11.2013 по справі 801/10086/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 28 листопада 2013 р. о 10:25 Справа №801/10086/13-а    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., розглянувши  у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до       Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійське підприємство по  обработке нефтепродуктов «Магістраль-Море» про стягнення 38596,44 грн. Суть спору: Феодосійська об'єднана державна податковаї інспекція Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі – позивач) звернулась 28.10.2013 року до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійське підприємство по обработке нефтепродуктов «Магістраль-Море» (далі – відповідач) про стягнення з рахунків відповідача заборгованості по орендної платі за землю у сумі 38596,44 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений законом термін не сплачено грошове зобов'язання з орендної плати за землю, суми якого було самостійно визначено відповідачем, а також нараховані податковим органом штрафні санкції та пеня. Ухвалами суду від 30.10.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Позивач явку свого представника у судове засідання 28.11.2013 року не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідачу надіслано повідомлення про судовий розгляд справи рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, але конверт був повернутий з відміткою поштового відділення про причини невручення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч.3 ст.33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами. Згідно з ч. 4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -                                                     ВСТАНОВИВ: Відповідач зареєстрований як юридична особа (ідентифікаційний код 32511342), взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с. 5-6). Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків. Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України). Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.31.11 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Підпунктом 54.3.3 п.54.3. ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п.203.1. ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 ПК України). Відповідно до ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.    Судом встановлено, що заборгованість, про стягнення якої заявлено позов, складається з несплаченої суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю, суми якого було самостійно визначено відповідачем, а також сум нарахованих податковим органом штрафних санкцій та пені. Так, відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік №9005237413 від 09.02.2013 року (а.с.17-21), відповідно до якої визначено суму грошового зобов'язання за квітень 2013 року у розмірі 8108,56 грн. (граничний термін сплати 30.05.2013 року); за травень 2013 року у розмірі 8108,56 грн. (граничний термін сплати 30.06.2013 року); за червень 2013 року у розмірі 8108,56 грн. (граничний термін сплати 30.07.2013 року); за липень 2013 року у розмірі 8108,56 грн. (граничний термін сплати 30.08.2013 року); за серпень 2013 року у розмірі 8108,56 грн. (граничний термін сплати 30.09.2013 року). У визначені законодавством строки зазначені узгоджені суми грошового зобов'язання відповідачем у повному обсязі не сплачено, та на час звернення до суду складають: за квітень 2013 року у розмірі 3435,35 грн.; за травень 2013 року у розмірі 8108,56 грн.; за червень 2013 року у розмірі 8108,56 грн.; за липень 2013 року у розмірі 8108,56 грн.  за серпень 2013 року у розмірі 8108,56 грн., а всього за період квітень – серпень 2013 року у сумі 35869,59 грн. Крім того, посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з питань своєчасності спати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за податковими деклараціями вх.№1560 від 14.02.2012 року і вх.№9005237413 від 09.02.2013 року, за результатами якої складено акт №994/15.3/32511342 від 30.04.2013 року (а.с. 31). В ході перевірки встановлено порушення відповідачем термінів сплати грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, визначені п.287.3 ст.287 ПК України. На підставі акту перевірки позивачем складено та надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення №0002281503 від 27.05.2013 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 997,89грн. (20% погашеного з затримкою грошового зобов'язання), №0002291503 від 27.05.2013 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 888,24 грн. (10% погашеного з затримкою грошового зобов'язання) (а.с.23-28). Відповідно до п.58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до відмітки працівника відділення поштового зв'язку, поштове відправлення не було вручено з причини «закінчення терміну зберігання», повернуто 02.07.2013 року (а.с.22). Зазначені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими, не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку, таким чином, сума визначеного ними грошового зобов'язання є узгодженою у розумінні Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної   діяльності. Отже, відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України, сума податкового зобов'язання визначеного за податковими повідомленнями-рішеннями є податковим боргом. Відповідно до наданих позивачем доказів, сума податкового боргу за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не сплачена (а.с. 11-16). Згідно з пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Як вбачається з картки особового рахунку відповідача з орендної плати за землю та розрахунку позовних вимог, на суму податкового боргу відповідачу донараховано пеня у сумі 840,72 грн. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України). Судом встановлено, що позивач сформував і надіслав на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією податкову вимогу №6-15 від 08.05.2013 року про сплату податкового боргу у розмірі 12719,66 грн., але відправлення не було отримано адресатом та повернуто 25.06.2013 року за закінченням терміну зберігання (а.с. 7, 8). Згідно з ч.3 п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У підпункті 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ні Кодекс, ні наказ ДПА України від 24.12.2010 року N1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу. У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позові про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги. Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу. При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Водночас підпунктом 60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу. Аналогічна позиція викладена в листі ВАС України від 12.04.2012 року №1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу". Судом встановлено, що згідно з даними особового рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, відповідачем сума податкового боргу, що заявлений в позові, не погашена після надіслання відповідачу вимоги №6-15 від 08.05.2013 року . Крім того, з моменту виставлення позивачу вимоги №6-15 від 08.05.2013 року податковий борг відповідачем в повному обсязі не сплачувався, що також підтверджується витягами з особового рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, тобто підстави для направлення відповідачу нової податкової вимоги відсутні. Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 95.1 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Приймаючи до уваги, що податковий борг зі сплати орендної плати за землю у розмірі 38596,44грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, а позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст.95 ПК України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу в 38596,44грн. грн. Відповідач у порядку статті 71 КАС України не надав суду доказів оскарження та скасування прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень та доказів сплати заборгованості, її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. В судовому засіданні 28.11.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанова у повному обсязі складена 03.12.2013 року Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -                                                      ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосийское предприятие по обработке нефтепродуктов" "Магистраль-Море" (98100, АР Крим, м.Феодосія, смт. Приморський, вул. Десантников, буд. 1, ідентифікаційний код 32511342) кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати орендной плати за землю у сумі 38596,44 грн. (Тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень 44 копійки). Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.      Суддя                        Циганова Г.Ю.