Постанова

від 31.03.2009 по справі 17727-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17727-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.03.2009Справа №2-27/17727-2007А

За позовом –  ВАТ “Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня»,м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 62.

до відповідача - ДПІ  в м. Сімферополь АР Крим,  м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 1/9.  

Про скасування податкових повідомлень.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –   Давидов,  дор. у справі.                  

Від відповідача –    Настенко, дор. у справі; Лазуренко, дор. у справі.      

Сутність спору:

Позивач  звернувся до Господарського суду АРК до відповідача  з позовними вимогами про визнання недійсними    податкових повідомлень та спонукання зарахувати суму пені у розмірі 23729,71 грн., утриману з  платежів за період з 21.12.2004 р. по 26.09.2007 р., як погашення податкових забовязань з  податку на землю без врахування пені і штрафних санкцій у дні сплати відповідних сум.

       Ухвалою від 19.06.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено по справі судово – економічну ( бухгалтерську )  експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».       

Резолюцією Голови Господарського суду АРК М.І. Луцяк від 09.09.2008 р. залучено до розгляду справи №2-12/17727-2007А замість судді ГС АРК Іллічова М. М.  суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/17727-2007А.

Від експертної установи матеріали справи були повернені з висновком №66/08 судово -  економічної експертизи.

При таких обставинах, справу було прийнято до розгляду судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. та провадження по справі поновлено.

Відповідач проти висновків експертизи заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на висновки експертизи.

Позивач заявою від 04.03.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати повідомлення державного податкової інспекції в м. Сімферополь №№ 101090005677495 від 23.12.2004 р.; 101090005834195 від 20.01.2005 р.; 101090028710037 від 09.02.2005 р.; 101090028744861 від 14.02.2005 р.; 101090028818569 від 22.02.2005 р.; 101090029513715 від 12.05.2005 р.; 101090030323552 від 22.07.2005 р.; 101090030504380 від 05.08.2005 р.; 101090031823173 від 01.09.2005 р.; 101090032078484 від 02.09.2005 р.; 101090033526962 від 21.09.2005 р.; 101090033526963 від 21.09.2005 р.; 101090036059350 від 20.10.2005 р.; 101090038429874 від 10.11.2005 р.; 101090039657149 від 21.11.2005 р.; 101090043770035 від 21.12.2005 р. ; 101090052045979 від 21.03.2006 р.; 101090055932100 від 25.04.2006 р.; 10109005904351 від 19.05.2006 р.; 101090063279911 від 21.06.06 р.; 101090067011644 від 21.07.06 р.; 101090070427135 від 17.08.06 р.; 101090074173481 від 13.09.2006 р.; 101090079633745 від 20.10.2006 р.; 101090084355543 від 22.11.06 р.; 101090088703499 від 22.12.06 р.; 101090088703500 від 22.12.2006 р.; 101090089773663 від 29.12.06 р.; 101090090879219 від 26.01.07 р.; 101090092301708 від 28.02.07 р.; 101090093492255 від 29.03.2007 р.; 10109009421792 від 03.05.07 р.; 101090095077103 від 07.05.07 р.; 101090097350116 від 02.07.07 р.; 101090098799392 від 31.07.07 р.; 101090100230045 від 31.08.07 р.; 101090101333014 від 24.09.07 р.; 101090101473684 від 27.09.07 р.; 101090105934604 від 29.01.08 р.; 101090106153420 від 06.03.08 р.; 101090106093265від 31.03.08 р. на загальну суму перерозподілених на погашення пені коштів у розмірі 24737,36 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Позивач у запереченнях на висновки експертизи повідомив про те, експертиза  провела перерахунок направлених  на адресу позивача повідомлень про перерозподіл платежів і проведена була без врахування встановлених законодавством норм, що визнають права власника. В експертному висновку не вказані періоди за які,  за думкою експерта, виник податковий борг, що говорить про неповноту проведеної експертизи. Також повідомив. що податкове повідомлення є правовим актом суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії. Форма і зміст такого акту регламентовано законодавством і порушення  форми або змісту тягне за собою скасування такого акту.

Відповідач у запереченнях на уточнення позовних вимог  повідомив про те, що у даному випадку відсутній предмет спору, оскільки  ним було самостійно сторновано суму  пеню у розмірі 1011,76 грн., сума штрафних санкцій у розмірі 18469,96 грн. і пеня у розмірі 888,41 грн.   Також повідомив про те, що не вважає актами індивідуальної дії спірні податкові повідомлення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін,  суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

ВАТ “Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» є платником податку за землю.

Відповідач по справі на підставі п. п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  здійснив самостійний розподіл сум сплаченого позивачем податкового забовязання по земельному податку і по пені за вказаним податком.

В зв'язку  з вказаним,  ДПІ в м. Сімферополь за період з 23.12.2004 р. по 27.09.2007 р. на адресу позивача було надіслано спірні податкові повідомлення. Як вбачається зі спірних повідомлень позивачем за період з 21.12.2004 р. по 26.09.2007 р. було перераховано у погашення податкового забовязання по земельному податку 242840,42 грн. З вказаної суми відповідач направив на погашення основного боргу по земельному податку 219110,86 грн., а 23729,56 грн. направив на погашення пені.  

При таких обставинах, позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі,  виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про плату за землю» податок - обов'язковий платіж,  що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.. 25  Закону України «Про плату за землю» за  прострочення  встановлених  строків  сплати податку  (стаття  17  цього  Закону) справляється пеня у розмірах, визначених  законом.

Відповідно до п. п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  пеня   нараховується   на   суму   податкового  боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх  наявності)  із  розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового  боргу  або  на  день його  (його  частини) погашення,  залежно від того,  яка з величин таких ставок є більшою,  за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п. п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16  вказаного Закону При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки  визначається  з  урахуванням  пені,  нарахованої  на  таку частку.  Податковий  борг,  що  погашується  частково, сплачується разом  зі  сплатою  пені,  нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та  такої  пені  визначаються  окремо.  Платіжні документи, які не містять  окремо  виділену  суму податкового боргу та суму пені, не приймаються  до  виконання. Якщо  платник  податків  не  сплачує  пеню  разом  зі сплатою податкового  боргу  (його  частини)  або  не  визначає її окремо у платіжному  документі  (чи  визначає   з   порушенням   зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на  суму,  що  спрямовується  на  погашення  такого податкового  боргу  (його частини),  та суму,  що спрямовується на погашення пені,  нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу   (його  частини),  та  надсилає  такому  платнику  податків повідомлення,  в  якому міститься зазначена інформація.

Судом встановлено, що 25.01.2005 р. ДПІ в м. Сімферополь було проведено перевірку з питання своєчасності розрахунків з бюджетом по земельному податку позивача за період 01.01.2002 р. по 11.02.2005 р.

Перевіркою було встановлено, що платником порушено вимоги п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р.

За результатами перевірки було складено відповідачем розрахунок №97/15 – 03\05528579/90953 сум штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових забовязань і винесено податкові повідомлення – рішення №0007631503/0 від 25.01.2005 р. на суму 25636,33 грн. на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р. ( у розмірі 50% від суми  податкового боргу у розмірі 51272,66 грн. ), №0007641503/0 від 25.01.2005 р. на суму 2143,36 грн., на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р. ( у розмірі 20% від суми  податкового боргу у розмірі 10716,80 грн. ), №0007651503/0 від 25.01.2005 р. на суму 716,26 грн., на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р. ( у розмірі  10% від суми податкового боргу  у розмірі 7162, 3 грн. ).  

На підставі вказаного акту перевірки і розрахунку ДПІ в м. Сімферополь було винесено податкові повідомлення -  рішення №0007631503/0 від 25.01.2005 р. на суму 25636,33 грн., №0007641503/0 від 25.01.2005 р. на суму 2143,36 грн., №0007651503/0 від 25.01.2005 р. на суму 716,26 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями -  рішеннями, ВАТ “Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою ГС АР Крим від 17.05.2006 р. по справі №2-27/5600-2006А вказаний позов було задоволено та   вищевказані  податкові повідомлення -  рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь   – №0007631503/0 від 25.01.2005 р. на суму 25636,33 грн., №0007641503/0 від 25.01.2005 р. на суму 2143,36 грн., №0007651503/0 від 25.01.2005 р. на суму 716,26 грн. були визнані нечинними.

Ухвалою САГС від 11.08.2006 р. постанову ГС АР Крим від 17.05.2006 р. по справі №2-27/5600-2006А було залишено без змін, а значить вона вступила в законну силу.

Також судом встановлено,  що   ДПІ в м. Сімферополь було проведено невиїзні перевірки  з питання своєчасності сплати позивачем  до бюджету земельного податку  за такі  періоди: з 01.07.2003 р. по 01.06.2005 р.; 01.03.2004 р. по 01.09.2005 р.; 01.10.2004 р. по 04.11.2005 р.

По результатам перевірок  було складено наступні акти -  №943/15-3 від 24.06.2005 р.; №1311/15-3 від 06.09.2005 р. і №322/15-2/05528579/90953 від 04.11.2005 р.  

Перевіркою було встановлено, що платником порушено вимоги п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р.

На підставі акту перевірки №943/15-3 від 24.06.2005 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення №0035281503/0 від 29.06.2005 р. на суму 18469,96 грн.,   на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р. ( у розмірі 50% від суми  податкового боргу у розмірі 37028,86 грн. )

На підставі акту перевірки №1311/15-3 від 06.09.2005 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення №0040831503/0 від 09.09.2005 р. на суму 15289,95 грн., на підставі п. п. 17.1.7 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р. ( у розмірі 50% від суми  податкового боргу у розмірі 30579,90 грн. )

На підставі акту перевірки №322/15-2/05528579/90953 від 04.11.2005 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення №0042011502/0  від 09.11.2005 р. на суму 14477,34 грн., на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17  Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”  №2181 від 21.12.00 р. ( у розмірі  50% від суми податкового боргу  у розмірі 28954,68 грн. ).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями -  рішеннями, ВАТ “Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня» оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою ГС АР Крим від 15.06.2007 р. по справі №2-27/14201-2006А вказаний позов було  задоволено частково та визнано нечинними податкові повідомлення -  рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь  №0042011502/1 від 19.01.2006 р. на суму 12997,92 грн., №0035281503/0 від 29.06.2005 р. на суму 18469,96 грн., №0040831503/0 від 09.09.2005 р. на суму 15289,95 грн., №004201502/2 від 04.04.2006 р. на суму 12997,92 грн.,  №00421502/3 від 03.08.2006 р. на суму 12997,92 грн.  та №0042011502/0 від 09.11.2005 р. на суму 12997,92 грн.

   Ухвалою САГС від 25.09.2007 р. постанову ГС АР Крим від 15.06.2007 р. по справі №2-27/14201-2006А   було залишено без змін, а значить вона вступила в законну силу.

Відповідно до п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і деравжними цільовими фондами”   при  зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання   недійсним   рішення   контролюючого   органу  податкове зобов'язання  вважається  неузгодженим до розгляду судом справи по суті  та  прийняття  відповідного рішення.

З врахуванням вказаної норми, податкові забовязання по земельному податку, визначені у вищевказаних  податкових повідомленнях -  рішенням, що були скасовані постановами ГС АР Крим  від 17.05.2006 р. по справі №2-27/5600-2006А і від 15.06.2007 р. по справі №2-27/14201-2006А, були  неузгодженими та не підлягали відображенню у картці особового рахунку ВАТ “Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня»   по податку за землю.

  В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Дослідивши вказані матеріали та оцінивши їх в порядку ст. 86 КАС України, суд прийшов до висновку, що розрахунок пені по земельному податку, не відповідає фактичним обставинам справи та не грунтується на первинних документах позивача, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення підлягають скасуванню.          

Дослідивши положення п 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р., суд доходить висновку, що вказана норма розповсюджується на платників податків, адже податкові зобов'язання та податковий борг згідно з вимогами ст. 1 даного Закону погашає саме він, а не  податкові органи і п. 7.7 ст. 7 Закону не дає права  податковим органам направляти кошти підприємства на свій розсуд.

В силу п. п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України  № 2181-Ш від 21.12.2000р. джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні грошові кошти, в тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна тощо.

При цьому, відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р.  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

П. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р. та зареєстрованої в Мінюсті України 02.08.2005. за № 843/11123, визначає, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.

Самостійне ж розпорядження ДПІ коштами платника і направлення їх на погашення податкового боргу, всупереч визначеному платником  призначення платежу, є недопустимим.

Крім того, серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст.. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” немає права самостійно, без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платника податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, а також стягувати в судовому порядку суми податкового боргу, штрафу, пені.   

       Ухвалою від 19.06.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено по справі судово – економічну ( бухгалтерську )  експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».       

По результатам проведення експертизи було складено на надано на огляд суду висновок  №66/08 судово – економічної експертизи від 27.01.2009 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАСУ висновок  експерта  для  суду  не  є  обов'язковим,  однак незгода суду з  ним  повинна  бути  вмотивована  в  постанові  або ухвалі.

Суд критично ставиться до висновків №66/08 судово – економічної експертизи від 27.01.2009 р., оскільки  при дослідженні експертом не було прийнято до уваги постанову ГС АР Крим від 15.06.2007 р. по справі №2-27/14201-2006А. Також  експертиза  провела  перерозподіл платежів без врахування встановлених законодавством норм,  що визнають права власника.

Не може суд і погодитися з твердженням відповідача про те, що спірні податкові повідомлення не актом індивідуальної дії в зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3  КАСУ справа    адміністративної    юрисдикції    (далі    - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів” №02-5/35 від 26.01.2000 р. (з наступними змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу — це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт — це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 р. у разі  коли  сума  податкового  зобов'язання  розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4  цього  Закону,  такий контролюючий    орган   надсилає   платнику   податків   податкове повідомлення,   в   якому   зазначаються   підстава   для   такого нарахування,  посилання на норму податкового закону, відповідно до якої  був  зроблений   розрахунок   або   перерахунок   податкових зобов'язань,   сума  податку  чи  збору  (обов'язкового  платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки,  передбачені законом  для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Дослідивши вказану норму Закону, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення контролюючого органу є правовим актом суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії. Форма і зміст такого акту регламентовано законодавством, а значить  порушення  форми або змісту тягне за собою скасування такого акту індивідуальної дії.

  Ст. 67 Конституції України передбачає сплату податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідач правомірність винесення спірних   податкових повідомлень належним чином не довів.

Відповідно до п. 11 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спір, який виник між сторонами по справі зачіпає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не бачить ніякої необхідності  в опублікуванні результатів розгляду даної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню з  урахуванням останніх уточнень.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40  грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.  

Вступна і резолютивна частини проголошено 31.03.2009 р.

Постанова у повному обсязі складена 06.04.2009 р.  

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

      2.  Скасувати  податкові  повідомлення державного податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим  №№ 101090005677495 від 23.12.2004 р.; 101090005834195 від 20.01.2005 р.; 101090028710037 від 09.02.2005 р.; 101090028744861 від 14.02.2005 р.; 101090028818569 від 22.02.2005 р.; 101090029513715 від 12.05.2005 р.; 101090030323552 від 22.07.2005 р.; 101090030504380 від 05.08.2005 р.; 101090031823173 від 01.09.2005 р.; 101090032078484 від 02.09.2005 р.; 101090033526962 від 21.09.2005 р.; 101090033526963 від 21.09.2005 р.; 101090036059350 від 20.10.2005 р.; 101090038429874 від 10.11.2005 р.; 101090039657149 від 21.11.2005 р.; 101090043770035 від 21.12.2005 р. ; 101090052045979 від 21.03.2006 р.; 101090055932100 від 25.04.2006 р.; 10109005904351 від 19.05.2006 р.; 101090063279911 від 21.06.06 р.; 101090067011644 від 21.07.06 р.; 101090070427135 від 17.08.06 р.; 101090074173481 від 13.09.2006 р.; 101090079633745 від 20.10.2006 р.; 101090084355543 від 22.11.06 р.; 101090088703499 від 22.12.06 р.; 101090088703500 від 22.12.2006 р.; 101090089773663 від 29.12.06 р.; 101090090879219 від 26.01.07 р.; 101090092301708 від 28.02.07 р.; 101090093492255 від 29.03.2007 р.; 10109009421792 від 03.05.07 р.; 101090095077103 від 07.05.07 р.; 101090097350116 від 02.07.07 р.; 101090098799392 від 31.07.07 р.; 101090100230045 від 31.08.07 р.; 101090101333014 від 24.09.07 р.; 101090101473684 від 27.09.07 р.; 101090105934604 від 29.01.08 р.; 101090106153420 від 06.03.08 р.; 101090106093265від 31.03.08 р. на загальну суму перерозподілених на погашення пені коштів у розмірі 24737,36 грн.

      3.  Стягнути з Державного бюджету України,  (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 )  на користь  відкритого акціонерного товариства  “Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня»,  м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 62, ( р/р 26000000430994 в АКБ ЧБРР в м. Сімферополь, МФО 384577, ЗКПО 05528579 )   3, 40  гривень держмита.  

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.

            У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.