Постанова

від 23.01.2008 по справі 2/9404-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/9404-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" січня 2008 р.                                                            Справа №2/9404-А

За  позовом прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі смт.Ярмолинці

до відкритого акціонерного товариства  „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство”  

     ст. Ярмолинці

про  стягнення  5407грн.89коп.

                                                  Суддя  Дячук Т.В.

                                                          Секретар судового засідання Кордас Ж.А.

Представники сторін:

від позивача: Мантуляк Н.Є. - представник по довіреності №479/06 від 22.01.2008р.

від відповідача: не з'явився

за участю : Шкадько В.В. - прокурор відділу прокуратури області

         Суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача подано позов про стягнення з відповідача 5407грн.89коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень-вересень 2007 року.

        Ухвалою від 28.12.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. Ухвала і повістки надіслані сторонам рекомендованими поштовими відправленнями, отримання яких підтверджено повідомленнями про вручення. Згідно поштового повідомлення №190623 представник відповідача ухвалу суду від 28.12.2007р. отримав 04.01.2008р. Проте, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, заперечення на позов не подав та позовні вимоги по суті не оспорив.  

          Розглядом   матеріалів   справи   встановлено   наступне:

          ВАТ „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство” ст. Ярмолинці відповідно до п.1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником і як страхувальник набуває статусу платника страхових внесків з дня його реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду (п. 3 ст. 15 Закону).

          Відповідно до ч.2 п.6 ст. 17 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач як платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.        

          Станом на 01.11.2007 року за ВАТ „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство”  ст. Ярмолинці склався борг по страховим внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5407грн.89коп. за серпень-вересень 2007р., що підтверджується картками особового рахунку відповідача та розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень-вересень 2007р.              

          Позивачем, відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виставлена відповідачу вимога №Ю-458 від 05.12.2007р. про сплату  боргу по страхових внесках у сумі 142103грн.75коп.

           Відповідач заборгованість по страхових внесках не погасив. У зв'язку з цим прокурором заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках у розмірі 5407грн.89коп.  за серпень-вересень 2007 року.

          Досліджуючи   надані   докази   та   оцінюючи   їх  у  сукупності,  судом   до   уваги

приймається  наступне:

         Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

           Згідно п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства  України,  незалежно від форми власності, виду діяльності та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент),  які  використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органи  Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

           За змістом ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р.  Пенсійний фонд є органом,  який провадить  збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Частина 1 п.7 ст. 64 Закону визначає, що виконавча  дирекція  Пенсійного  фонду та її територіальні органи мають право  стягувати  з  платників  страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

           Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          Згідно ст. 106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

          Відповідно до п.2 ч.9 ст. 106 Закону за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому  числі  донарахованих  страхувальниками  або  територіальними органами  Пенсійного фонду,  накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30  календарних днів включно; 20 відсотків  зазначених  сум -  у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад  90 календарних днів.

           Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням Пенсійного фонду,  надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

           У разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби. У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.   

         На підтвердження позовних вимог прокурором надано необхідні докази про наявність заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  від 09.07.2003р.

Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Позов прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі до відкритого акціонерного товариства  „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство”  ст. Ярмолинці задоволити.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства  „Ярмолинецьке хлібоприймальне підприємство”  (ст.Ярмолинці, вул. Залізнична, 16, ідентифікаційний код 00952443) на користь управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі (смт.Ярмолинці, вул.Пушкіна, 2, ідентифікаційний код  14148120) 5407грн.89коп. (п'ять тисяч чотириста сім гривень 89коп.)  заборгованості.

          Згідно  ст.ст.185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до  апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

 Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Т.В. Дячук

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.