Ухвала

від 05.11.2013 по справі 816/3617/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 816/3617/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Укркурортбуд" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 816/3617/13-а

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства "Укркурортбуд"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Укркурортбуд", в якому просив стягнути з Приватного підприємства " Укркурортбуд " (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 19, оф.1, код ЄДРПОУ 34793070, р/р 260016757 в ПАТ "Ерсте Банк", МФО 380009) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, буд. 1, одержувач УДКСУ у м. Кременчук, код ЄДРПОУ УДКСУ 37965850, МФО 831019, р/р 31212230700008 в ГУДКСУ Полтавській області) адміністративно господарські санкції у розмірі 12 122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 22 (двадцять дві) копійки та пеню у розмірі 152 (сто п'ятдесят дві) гривні 46 (сорок шість) копійок.

17 липня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства " Укркурортбуд " про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства " Укркурортбуд " (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 19, оф.1, код ЄДРПОУ 34793070, р/р 260016757 в ПАТ "Ерсте Банк", МФО 380009) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, буд. 1, одержувач УДКСУ у м. Кременчук, код ЄДРПОУ УДКСУ 37965850, МФО 831019, р/р 31212230700008 в ГУДКСУ Полтавській області) адміністративно господарські санкції у розмірі 12 122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) гривні 22 (двадцять дві) копійки та пеню у розмірі 152 (сто п'ятдесят дві) гривні 46 (сорок шість) копійок.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підприємство відповідача своєчасно та в повному обсязі подавало всю необхідну інформацію щодо вакантних робочих місць для інвалідів.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно звіту за формою 10-ПІ № 291 від 14.01.2013 року за 2012 рік відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 12 122, 22 грн. (а.с.4)

Відповідно до розрахунку пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно - господарських санкцій, сума пені, нарахована Приватному підприємству " Укркурортбуд " становить 152, 46 грн. (а.с.5).

Оскільки вказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені не були сплачені відповідачем в добровільному порядку, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно було нараховано адміністративно-господарські санкції за порушення відповідачем процедури вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок, по-перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по-друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по-третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/104/1263), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2012 рік становила 54 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 654 600,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 12 122,22 грн. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 2 особи, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 2 особи (а.с.4).

У відповідності до абзаців 1, 2 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Згідно підпункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. №286 (далі - інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 30.11.2005 р. за № 1442/11722 "середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у звітному періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Підпунктом 3.4 пункту 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007, № 42 закріплено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Як було обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік поданий відповідачем, заповнено з порушенням вимог Порядку заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів та частини 4статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: відомостей графи 2 "середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність" та графи 6 "сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів".

Враховуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів, які працювали в 2012 році на ПП "Укркурортбуд", визначається діленням кількості місяців, відпрацьованих інвалідами на 12 місяців звітного періоду - року, та становить 1 особу (12 міс. + 3 міс.): 12 міс. = 1,25, що округлюється до 1 ос.), Приватним підприємством "Укркурортбуд" помилково заповнено звіт.

Згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення " формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій ", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення " (чинного на час виникнення спірних правовідносин) подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Таким чином, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " згідно якої рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з листа Кременчуцького міського центру зайнятості від 16.05.2013 № 2094 (а.с. 13), протягом 2012 року ПП "Укркурортбуд" звіти за формою 3-ПН "про наявність вакансій" із заповнення графи 15 не надавались.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не вживав необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме, не надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, не інформував інші органи про наявність вільних робочих місць для інвалідів та наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за несплату цих санкцій відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ".

Колегія суддів зазначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

У відповідача в 2012 році працювало 54 працівників, фонд оплати праці у вказаному році складав 654 600,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає: 654 600,00 грн. : 54 = 12 122,22 грн.

За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2013 (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вказаного Закону - до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 12 122,22 грн. (12 122,22 х 1-0 = 12 122,22 грн).

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну позивачем було зараховано пеню в сумі 152,46 грн. = (12 122,22 грн. х 0,02%)х 63 дн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є правомірним.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року по справі № 816/3617/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укркурортбуд" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. по справі № 816/3617/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.