Ухвала

від 03.12.2013 по справі 826/9876/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9876/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Артера» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року приватне підприємство «Артера» (далі - Позивач, ПП «Артера») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Відповідач, Митниця) про: визнння протиправними дії, бездіяльність Відповідача щодо порушення процедури проведення митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, а саме ненаправлення у встановленій законодавством формі запиту до спеціалізованого підрозділу; визнання протиправними дії Митниці щодо позбавлення права на застосування пільги (преференції) у звільненні від сплати податку на додану вартість; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/40421.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 року позов задоволено частково - визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо ненаправлення у встановленій чинним законодавством формі запиту до спеціалізованого підрозділу; визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації №100270000/2013/40421. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, Відповідачем було порушено порядок здійснення митного оформлення імпортованих Позивачем товарів, у зв'язку з чим позовні вимоги є частково обґрунтованими. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що митний орган не наділений повноваженнями надавати ПП «Артера» право застосовувати пільги при сплаті податку на додану вартість, а тому позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що 13.05.2013 року Позивачем надано до Митниці митну декларацію №100027000/2013/199441 для митного оформлення товару - «Пелюшки гігієнічні універсальні ТМ «ARO» (60х90) см, поглинаючий шар яких виготовлено з целюлози, арт. 96292632, 20 шт/пак-3639 пак. Торговельна марка - ARO. Виробник - Ontex N.V. Країна виробництва - ВЕ.» із застосуванням преференції « 202» на підставі ст. 197 ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість».

Крім того, судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару декларантом надано: контракт від 17.10.2011 року №0710/2011, додаток до контракту від 01.04.2013 року №1, CMR від 06.05.2013 року №9178353, інвойс від 06.05.2013 року №2600203981, переклад на українську мову, експортну декларацію країни відправлення від 06.05.2013 року №MRN13BEE0000018021575, свідоцтво про державну реєстрацію МОЗ від 11.08.2009 року №8854/2009.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, у посадової особи Відповідача під час проведення перевірки митної декларації та поданих до митного оформлення товаросупровідних документів виникли сумніви щодо належності імпортованого Позивачем товару до виробів медичного призначення, у зв'язку з чим було прийнято рішення про проведення митного огляду товару.

У ході проведення вказаного огляду Відповідачем було встановлено, що товар який являє собою пелюшки відповідно до маркування арт. 96292632, Торговельна марка ARO», виробник «Ontex N.V.», країна виробництва BE., на виробах нанесено маркування у вигляді графічних символів СР 8854/2009 від 11.08.2009, які упаковані в п/е, картонні коробки на піддони, на первинній упаковці присутній надпис «Імпортер «Метро Кеш енд Кері». Додатково на упаковці промарковані маркувальні етикетки «Імпортер в Україні ТОВ «Онекс Україна». Зазначені висновки працівника Митниці були відображені в акті від 14.05.2013 року №100270000/23013/40882.

Крім того, у цей же день Відповідач звернувся до відділу митних платежів із запискою №26-89/2149 щодо митного оформлення пелюшок гігієнічних універсальних із застосуванням преференції « 202». У відповідь відділ митних платежів службовою запискою від 15.05.2013 року №11-35/1504 повідомив, що товар не відповідає вимогам постанови КМ України від 08.08.2011 року №867.

У зв'язку з цим 22.05.2013 року Митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації №100270000/2013/40421.

На підставі встановлених вище обставин, проаналізувавши приписи п.п. 1, 2, 4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №631 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, ст. 197 Податкового кодексу України, а також постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість», прийшов до висновку, що Відповідачем у ході митного оформлення імпортованого Позивачем товару було допущено порушення порядку здійснення митного оформлення, а також невірно застосовано вимоги зазначеної постанови КМ України №867.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до 1.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631 (далі - Порядок) останній розроблено відповідно до частини другої статті 246 Митного кодексу України з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ.

Згідно п. 2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа терміни та скорочення вживаються у цьому Порядку в такому значенні: АСМО - автоматизована система митного оформлення; ДМВ - декларація митної вартості; ЕД - електронні документи або електронні копії паперових документів, які подаються митному органу разом з електронною митною декларацією; ЕДМВ - електронна декларація митної вартості; ПМО - підрозділ митного оформлення митного органу (митний пост, відділ, сектор), посадовими особами якого безпосередньо виконуються митні формальності при здійсненні митного оформлення товарів, що декларуються шляхом подання МД.

Пунктом 4.7 Порядку визначено, що виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа у випадках, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, у складних випадках виконання митних формальностей, а також на вимогу спеціалізованого підрозділу ПМО передає виконання окремої митної формальності за МД до спеціалізованого підрозділу. За допомогою АСМО спеціалізованим підрозділом відповідно до компетенції здійснюється моніторинг МД, щодо яких посадовими особами ПМО виконуються митні формальності, та у разі потреби вноситься відмітка до АСМО про прийняття до виконання відповідної митної формальності за конкретною МД спеціалізованим підрозділом. У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, посадовою особою ПМО за допомогою АСМО оформлюється запит за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку (далі - Запит). Запит оформлюється у формі документа на папері або у формі електронного документа. Відомості про оформлення Запиту вносяться у встановленому порядку до АСМО посадовою особою ПМО, яка оформила цей Запит. Після оформлення Запиту завершення виконання відповідної митної формальності покладається на спеціалізований підрозділ. Результати виконання відповідної митної формальності вносяться у встановленому порядку до АСМО посадовою особою спеціалізованого підрозділу, яка виконувала цю митну формальність. У разі якщо результати виконання відповідної митної формальності є позитивними, тобто відомості, внесені до МД та ДМВ (ЕМД та ЕДМВ), Декларантом підтверджені (визнані) спеціалізованим підрозділом, після внесення посадовою особою спеціалізованого підрозділу відповідної відмітки до АСМО посадовою особою ПМО здійснюється виконання подальших митних формальностей за цією МД згідно з цим Порядком.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, підкреслюючи, що ПМО всупереч вимогам п. 4.7 названого Порядку звернувся до відповідного спеціалізованого підрозділу зі службовою запискою, а не з відповідним запитом за формою, наведеною в додатку 3 до зазначеного Порядку, що свідчить про протиправність бездіяльності Відповідача щодо ненаправлення у встановленій чинним законодавством формі запиту до спеціалізованого підрозділу.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо протиправного характеру оскаржуваної картки відмови у прийнятті декларації №100270000/2013/40421, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Зазначений перелік затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №867, згідно якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів, зокрема, за кодом УКТЗЕД 4818 40* «Пелюшки для немовлят, підгузники». При цьому, символ «*» означає для медичного використання, що мають відповідне маркування.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, з метою застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість товар повинен відповідати наступним вимогам: бути зареєстрованим у Державному реєстрі виробів медичного призначення; мати відповідне маркування та документи, що підтверджує його медичне застосування.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що імпортований Позивачем товар - пелюшки для немовлят, мав відповідне маркування, а також згідно свідоцтва Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції у системі охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я України про державну реєстрацію №8854/2009 (дійсне до 11.08.2014 року) належить до товарів медичного використання.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про відсутність у Митниці підстав для відмови у митному оформленні вказаного товару - пелюшок для немовлят.

При цьому колегія суддів вважає обґрунтованим критичне ставлення суду першої інстанції на посилання Відповідача щодо наявності подвійного маркування на упаковках товару, оскільки, по-перше, чинне законодавство не містить заборони щодо подвійного маркування, по-друге, вказані обставини самі по собі не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні товару.

Посилання Апелянта на можливість використання пелюшок для немовлят не лише як засобів медичного призначення судовою колегією оцінюється критично, оскільки чинне законодавство пов'язує звільнення товарів від оподаткування податком на додану вартість з обов'язковим дотриманням імпортером ряду вимог, які, як було встановлено раніше, останнім були виконані у повному обсязі.

Щодо оцінки решти висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції в ході перегляду оскаржуваної постанови не було встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення Окружного адміністративного суду м. Києва переглядалось в межах апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Артера» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання протиправним та скасування картки відмови - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.