Рішення

від 05.12.2013 по справі 910/20887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20887/13 05.12.13

За позовом Антимонопольного комітету України

до Приватного підприємства "Бетафармікс"

про стягнення 56 440 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Новицький М.З.

від відповідача: Сулаті Шахрох

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Антимонопольний комітет України (далі-позивач або Комітет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Бетафармікс" (далі-відповідач) про стягнення 34 000,00 грн. - штрафу та 22 440,00 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України у встановлені законом строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

05.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 68 000,00 грн. з яких: штрафу - 34 000 00 грн. та пені - 34 000,00 грн. за період з 11.09.2013 р. по 04.12.2013р.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України, розглянувши справу №126-26.13/133-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 23.04.2013 р. №326-р, яким визнано, що Приватне підприємство "Бетафармікс" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У зв'язку із вказаним порушенням відповідача, вказаним вище рішенням Антимонопольного комітету України було накладено штраф на Приватне підприємство "Бетафармікс" у розмірі 34 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Комітету було надіслане відповідачеві супровідним листом від 04.07.2013 р. №126-26.13/12-6581 та отримане останнім 10.07.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303506091937.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення штрафу з Приватного підприємства "Бетафармікс".

Крім суми штрафу позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу за період з 11.09.2013 р. по 04.12.2013 р. в розмірі півтора відсотки від суми штрафу.

Отже, з урахуванням частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якою встановлено, що розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, відповідно до розрахунку позивача пеня складає 34 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 10.09.2013 р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 34 000,00 грн. за період з 11.09.2013 р. по 04.12.2013 р.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданого позивачем, який розраховано за відповідний період прострочення сплати штрафу з 11.09.2013 р. по 04.12.2013 р. та згідно вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 34 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня відповідачем не сплачені, доказів на підтвердження їх сплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бетафармікс" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10, ідентифікаційний код - 32982117) до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, отримувач: УДК у Печерському районі міста Києва штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Бетафармікс" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10, ідентифікаційний код - 32982117) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 10.12.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.