Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/14452/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14452/13 03.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гоче дель густо"

про стягнення 2720,58 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гоче дель густо" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2720,58 грн. за договором поставки товару № 2046 КИЕ від 17.11.2011 року, з яких 2550, 30 грн. основного боргу, 28, 51 грн. 3% річних, 141, 77 грн. пені також просить покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14452/13, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, не виконанням вимог ухвали суду, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/14452/13 передано для розгляду судді Балацу С. В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року, в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 910/14452/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року, в зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці, справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року справу № 910/14452/13 року прийнято суддею Балацом С.В., розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року, в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 910/14452/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 29.10.2013 року не виконали, про свою відсутність суд не повідомили, про час та місце розгляду справи суд не повідомили.

Відповідно до поданої позивачем довідки Головного управління статистики у м. Києві АА № 415607 та Спеціального витягу з ЄДРПОУ, зробленого судом, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 01001, м. Київ, вул.. Михайлівська, буд. 18-А

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011 року між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено договір поставки товару № 2046КИЕ з урахуванням протоколу розбіжностей по договору поставки № 2046КИЕ від 17.11.2011 року від 17.11.2012 року (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.2.1.), позивач зобов'язується в порядку, на умовах, та у встановлені цім Договором строки здійснювати поставки партій Товару, визначеного у п. 1.1. даного договору, відповідачу, а відповідач зобов'язується приймати їх та оплачувати за них відповідну вартість в розмірі, порядку та на умовах, визначених у договорі.

Згідно п. 4.1. договору, ціна товару та загальна вартість партії товару визначається у накладних по договору,

Відповідно п. 4.2. договору, сума цього договору складається із суми вартості всіх партій товарів, поставлених позивачем протягом строку дії цього договору.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата вартості партій товару здійснюється відповідачем у повному розмірі, визначеному у накладній на умовах 100% оплати у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання товару.

Відповідно п. 5.2. договору, моментом оплати є надходження коштів на рахунок позивача.

Відповідно п. 6.8. договору, товар вважається переданим за кількостю та якістю, а право власності на товар вважається таким, що перейшло до відповідача, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних. Право власності на товар може знов перейти до позивача з моменту підписання документу про повернення товару у випадку, передбаченому п. 5.4. договору.

Згідно п. 7.4. договору, у разі несплати чи неповної сплати вартості поставки товару, встановленої п.5.1. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії Товару за кожний день прострочення, при цьому позивач має право відмовити у наступних замовленнях товару. Період нарахування пені не обмежується строком, встановленим в п. 6 ст. 323 Господарського кодексу України.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно видаткових накладних № 450 від 03.01.2013 року та №13197 від 27.12.2012 року, довіреностей б/н від 01.03.2013 року та б/н від 03.12.2013 року відповідачу було поставлено товар на загальну вартість - 7448,40 грн.

За твердженням позивача, відповідачем було частково оплачено товар на суму 4898,10 грн. Сума несплаченого боргу за поставлений товар складає 2550, 30 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 проценти річних з простроченої суми у розмірі 28, 51 грн. та пеню у розмірі - 141, 77 грн.

За твердженням позивача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 2046 КИЕ від 17.11.2011 року на момент подання позову (26.07.2013 року) складає 2720, 58 грн.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір поставки товару № 2046 КИЕ від 17.11.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставки товару № 2046 КИЕ від 17.11.2011 року, відповідачу поставлено товар на загальну суму 7448,40 грн., що підтверджують видаткові накладні № 450 від 03.01.2013 року та №13197 від 27.12.2012 року, довіреності б/н від 01.03.2013 року та б/н від 03.12.2013 року.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують вищевказані видаткові накладні підписані та пропечатаними уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 7448,40 грн. У зв'язку з прийняттям товару у відповідача виникло зобов'язання, щодо сплати грошових коштів у розмірі 7448,40 грн.

Відповідачем було частково виконано свої зобов'язання, був частково сплачений товар на суму 4898,10 грн., що підтверджує сам позивач у позовній заяві. З урахуванням часткової оплати товару, основний борг відповідача перед позивачем (за твердженням позивача) складає, на момент вирішення спору - 2550, 30 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 процентів річних за період з 05.02.2013 року по 20.06.2013 року в розмірі 28, 51 грн. за користування чужими грошовими коштами підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 05.02.2013 року по 20.06.2013 року в розмірі 141, 77 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 141, 77 грн. у відповідності до п. 7.4. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.4. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (26.07.2013 року) та вирішення спору (26.11.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 2720, 58 грн. (2550, 30 грн. основного боргу + 28, 51 грн. 3% річних + 141, 77 грн. пені = 2720, 58 грн.), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору поставки товару № 2046 КИЕ від 17.11.2011 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 2720, 58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 2550, 30 грн., 141, 77 грн. пені, 28, 51 грн. 3 % річних з простроченої суми за договором, та 1 720, 50 грн. судового збору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача в сумі 1720, 50 судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" підлягають задоволенню повністю.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гоче дель густо" (01001, м. Київ, вул.. Михайлівська, буд. 18-А; код ЄДРПОУ - 37931245; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул.. Миру, буд. 29, кв. 28; код ЄДРПОУ 37029549) 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 30 коп. основного боргу, 141 (сто сорок одна) грн. 77 коп. пені, 28 (двадцять вісім) грн. 51 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко