Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/19160/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/19160/13 03.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гран Плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю    “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія” про стягнення грошових коштів                                                                                                              Суддя Котков О.В.                                                                                Секретар судового засідання Ільєнко О.О. Представники сторін: не з'явились.              СУТЬ СПОРУ: 03 жовтня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Гран Плюс” (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 89 від 10.09.2013 р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія” (відповідач) заборгованості за договором доручення  № 614  від 16.11.2011 року в розмірі 38 640,00 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сорок гривень) та розірвання договору № 614 від 16.11.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Повірений, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором доручення № 614  від 16.11.2011 року, зокрема, не виконав необхідного комплексу юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомості, внаслідок чого позивач, як Довіритель, просить суд розірвати відповідний правочин та стягнути заборгованість. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року. 12 листопада 2013 року через канцелярію суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/19160/13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 03.12.2013 року. Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України. У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень                  ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, суд, - ВСТАНОВИВ: 16 листопада 2011 року між позивачем (надалі – Довіритель або Замовник) та відповідачем (далі по тексту – Повірений або Виконавець) (разом - сторони) було укладено договір доручення  № 614 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Договір або Договір доручення), відповідно до п. 1.1. якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок Довірителя здійснити, в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на наступний об'єкт нерухомості: а) за технічним паспортом БТІ - окреме не житлове будинок-приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Леся Курбаса, 2Г, загальною площею – 3 808,9 кв.м та зареєструвати цей об'єкт в БТІ. Під правовстановлюючим документом сторони розуміють рішення суду, що набрало законної сили, якими визнається право власності на вищевказаний об'єкт, з вищевказаною площею, зареєстроване в БТІ в якості правовстановлюючого документу з належними реєстраційним написом на ньому. Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Замовник перерахував на користь Виконавця 38   640,00 грн. та до початку робіт надав Повіреному копії документів, що стосуються об'єкту нерухомості, а також всю інформацію, необхідну для виконання Договору, однак, як вказує позивач, Повірений не виконав необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на відповідний об'єкт нерухомості, а відтак, за твердженнями позивача, наявні правові підстави для розірвання Договору доручення в судовому порядку і стягнення з Повіреного 38   640,00 грн., як передплати за послуги. Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.   У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором   доручення   одна   сторона   (повірений) зобов'язується вчинити від імені  та  за  рахунок  другої  сторони (довірителя) певні  юридичні дії.  Правочин,  вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя Як вже було встановлено судом, 16 листопада 2011 року між сторонами укладено договір доручення № 614 згідно п. 1.1. якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок Довірителя здійснити, в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на наступний об'єкт нерухомості: а) за технічним паспортом БТІ - окреме не житлове будинок-приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Леся Курбаса, 2Г, загальною площею – 3 808,9 кв.м та зареєструвати цей об'єкт в БТІ. Під правовстановлюючим документом сторони розуміють рішення суду, що набрало законної сили, якими визнається право власності на вищевказаний об'єкт, з вищевказаною площею, зареєстроване в БТІ в якості правовстановлюючого документу з належними реєстраційним написом на ньому. У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. Договору доручення винагорода за виконання Повіреним зобов'язань за Договором складає 96 600,00 грн. (дев'яносто шість тисяч шістсот гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ – 16 100,00 грн. Довіритель сплачує аванс у розмірі 40% від загальної суми до початку виконання робіт на протязі 3-х банківських днів після підписання договору. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в листопаді 2011 року Замовник перерахував на користь Виконавця 38   640,00 грн. по Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 166 від 18.11.2011р. та становить аванс у розмірі 40% (копія платіжного документу в справі). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). За п. 4.2. Договору Повірений зобов'язується виконати доручення Довірителя в термін до 3 (трьох) календарних місяців з моменту отримання оплати послуг згідно з розділом 2 та отримання необхідних для виконання доручення документів. Пунктами 3.4.2. та 6.8. Договору передбачено, що Довіритель має право відмовитись від Договору та вимагати від Повіреного повернення грошових коштів у випадку якщо Повірений виконує взяті зобов'язання так повільно, що існує явна загроза невиконання їх у встановлений термін. У випадку невиконання Повіреним п. 1.1. Договору останній повертає Довірителю всі отримані суми згідно з Договором. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. За статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Такими чином, встановлюючи наявність обставин для розірвання договору у разі істотного порушення договору другою стороною, судом, на вимогу однієї із сторін,  договір може бути змінено або розірвано, при цьому, суд повинен дослідити існуючі та вказані стороною (позивачем) обставини та підстави для такого розірвання, і зокрема, щодо істотного порушення договору другою стороною. Судом встановлено, що в серпні 2012 року Довіритель звернувся до Повіреного з листом № 37 від 28.08.2012р. в якому вказав, що взяті на себе зобов'язання в строк та на погоджених умовах Виконавець не виконав. Окрім того, Довіритель, керуючись п.п. 3.4.2. та 6.8. Договору, заявив про розірвання Договору та вимагав від Повіреного кошти в сумі 38 640,00 грн. (копія листа міститься в справі). Факт направлення вказаного документу підтверджується описами вкладення в цінні листи та фіскальними чеками про оплату відправки №№: 8002 і 8003 (копії документів в справі). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що отримані суми згідно з Договором Повірений Довірителю не повернув. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.10.2013р. та 12.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення. Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав. Враховуючи викладене, з урахуванням обставин надсилання позивачем відповідачу вимог про розірвання Договору з підстав порушення останнім умов Договору,  зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів здійснення Повіреним необхідного комплексу юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомості: за технічним паспортом БТІ - окреме не житлове будинок-приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Леся Курбаса, 2Г, загальною площею – 3 808,9 кв.м та реєстрації вказаного об'єкту в БТІ, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, і твердження позивача стосовно невиконання Повіреним взятих на себе зобов'язань перед Довірителем за Договором відповідачем не спростовані, обґрунтованими є позовні вимоги Замовника про розірвання Договору доручення та про стягнення з Виконавця 38   640,00 грн. отриманих сум згідно з Договором. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2   867,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: Позовні вимоги задовольнити повністю. Розірвати договір доручення № 614 від 16 листопада 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гран Плюс” (ідентифікаційний код 20016291, адреса: 03680, м. Київ, вул. Леся Курбаса, 21) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія” (ідентифікаційний код 36620572, адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 104). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і Компанія” (ідентифікаційний код 36620572, адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 104, р/р 26007246647100 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005,                 ІПН 366205726573), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гран Плюс” (ідентифікаційний код 20016291, адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 36-38, р 26007150006001 в ПАТ АКБ «Київ», МФО 322498), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 38 640,00 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сорок гривень) та судові витрати – 2   867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 50 копійок). Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/19160/13. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені                          ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 09.12.2013р. Суддя                                                                                                                               О.В. Котков