Постанова

від 11.12.2013 по справі 825/4163/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/4163/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

представника позивача Аніщенка О.Г.

представників відповідача Молодцової Л.В., Леги Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Техно-Т" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2013 Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Техно-Т" (далі - ПП "ВКФ "Техно-Т") звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2013 № 0000442200, від 25.10.2013 № 0000452200, від 25.10.2013 № 0000462200, від 25.10.2013 № 0000472200, що прийняті за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ВКФ "Техно-Т" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Стілфорт" (код ЄДРПОУ 31861707) протягом IV кварталу 2012 року, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 09.10.2013 № 245/22-30941828.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що дійсність господарських операцій між ПП "ВКФ "Техно-Т" та контрагентом ТОВ "Стілфорт" за період, що підлягав перевірці, підтверджується податковими накладними, видатковим накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, що надавались відповідачу на перевірку, однак не були взяті останнім до уваги на підставі отриманого Акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 26.06.2013 № 125/22.3-17/31861707 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стілфорт", код ЄДРПОУ 31861707 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Дінол", код ЄДРПОУ 32248031 за жовтень 2012 року".

Так, позивач наголосив на тому, що єдиною підставою для донарахування ПП "ВКФ "Техно-Т" податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 17 624,66 грн., податку на прибуток в сумі 66 496,00 грн., відповідного вирахування від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14 157,17 грн. та суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 71 310,17 грн. є лише висновки податкової перевірки контрагента позивача. Такі висновки позивач вважає протиправними, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 09.10.2013 № 245/22-30941828 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 0000442200, від 25.10.2013 № 0000452200, від 25.10.2013 № 0000462200, від 25.10.2013 № 0000472200 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представники відповідача наголосили на тому, що згідно отриманого Акту перевірки контрагента позивача ТОВ "Стілфорт" зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство за юридичною та фактичною адресами не знаходиться. При цьому, зазначаючи, що ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт від 21.02.2013 № 698/22-4/32248031 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дінол" (код за ЄДРПОУ 32248031) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 по 31.12.2012", в ході проведення якої податковим органом не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Стілфорт" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. У зв'язку з чим, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що не підтверджено наявність поставок (товарів, послуг) від підприємства-постачальника ТОВ "Дінол" за жовтень 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Стілфорт" та ТОВ "Дінол" здійснені без мети настання реальних наслідків, тобто є недійсними.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що наявність у ПП "ВКФ "Техно-Т" виданої йому продавцем товару ТОВ "Стілфорт" податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ, не є вичерпними підставами для визначення податкового кредиту. Таким чином, на думку відповідача, враховуючи встановлене перевіркою, позивачу встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПП "ВКФ "Техно-Т" занижено податок на прибуток за IV кварталу 2012 року на суму 66 496,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2012 року на суму 14 157,17 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 71 310,17 грн., в т.ч. за листопад 2012 року - 14 157,17 грн., за грудень 2012 року - 57 153,00 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за грудень 2012 року на суму 17 624,66 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "ВКФ "Техно-Т" (ід. код 30941828) як юридичну особу зареєстровано 28.07.2000 виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (виписка з ЄДР серії АВ № 261516, т. 1 а.с. 108), взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків з 02.08.2000 за № 241 (станом на 09.10.2013 перебуває на обліку в Ніжинській ОДПІ), зареєстрований платником ПДВ з 01.10.2012 по 31.12.2012 (Свідоцтво про реєстрацію платника від 07.09.2011 № 100349210).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлення від 26.09.2013 № 149, згідно вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу від 26.09.2013 № 274, Ніжинською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "ВКФ "Техно-Т" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Стілфорт" (код ЄДРПОУ 31861707) протягом IV кварталу 2012 року.

З направленням від 26.09.2013 № 149 ознайомлено та копію наказу від 26.09.2013 № 274 вручено 26.09.2013 під розписку головному бухгалтеру ПП "ВКФ "Техно-Т" Юхимчук Н.Я.

Перевірку проведено з відома директора ПП "ВКФ "Техно-Т" Тарасенка В.В. та в присутності головного бухгалтера Юхимчук Н.Я.

Перевірка проводилась з 26.09.2013 по 02.10.2013, про що складено Акт від 09.10.2013 № 245/22-30941828 (отримано 09.10.2013 для ознайомлення та підписання директором ПП "ВКФ "Техно-Т" Тарасенком В.В., Акт підписано з запереченнями, т. 1 а.с. 17-47).

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено порушення:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "ВКФ "Техно-Т" занижено податок на прибуток за IV кварталу 2012 року на суму 66 496,00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "ВКФ "Техно-Т" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2012 року на суму 14 157,17 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "ВКФ "Техно-Т" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 71 310,17 грн., в т.ч. за листопад 2012 року - 14 157,17 грн., за грудень 2012 року - 57 153,00 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "ВКФ "Техно-Т" занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за грудень 2012 року на суму 17 624,66 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки Ніжинською ОДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 25.10.2013 № 0000442200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у розмірі 83 120,00 грн. (за основним платежем - 66 496,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16 624,00 грн., т. 1 а.с. 13);

від 25.10.2013 № 0000452200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 22 030,83 грн. (за основним платежем - 17 624,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 406,17 грн., т. 1 а.с. 14);

від 25.10.2013 № 0000462200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14 157,17 грн. (т. 1 а.с. 16);

від 25.10.2013 № 0000472200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 71 310,17 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 17 827,54 грн. (т. 1 а.с. 15).

Так, в Акті перевірки зазначено, що до Ніжинської ОДПІ надійшов Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 26.06.2013 № 125/22.3-17/31861707 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стілфорт", код ЄДРПОУ 31861707 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Дінол", код ЄДРПОУ 32248031 за жовтень 2012 року" (т. 1 а.с. 97-99), яким встановлено наступне.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Стілфорт" за юридичною та фактичною адресами не знаходиться, про що складено довідку від 26.06.2013 № /22.3 "Про неможливість вручення копії наказу від 26.06.2013 року № 122 та пред'явлення направлення від 26.06.2013 року № 91/22.3 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Дінол", код ЄДРПОУ 32248031 за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 року". Оскільки податковим органом встановлено відсутність ТОВ "Стілфорт" за місцезнаходженням, ним було направлено запит до ГВПМ на встановлення місцезнаходження платника податків від 26.06.2013 № 615/м/22.3 форми № 1.

При цьому, ДПІ у Печерському районі м. Києва складено Акт від 21.02.2013 № 698/22-4/32248031 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дінол" (код за ЄДРПОУ 32248031) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 по 31.12.2012", в ході проведення якої податковим органом не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Стілфорт" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Вищезазначене, на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між ТОВ "Стілфорт" та ТОВ "Дінол" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також вбачається, що оскільки під час створення ТОВ "Стілфорт" було порушено вимоги Господарського кодексу України, то останнє здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Отже, як вказано в Акті перевірки, в ході проведення відповідних заходів з метою проведення зустрічної звірки не підтверджено наявність поставок (товарів, послуг) від підприємства-постачальника ТОВ "Дінол" за жовтень 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Стілфорт" та ТОВ "Дінол" здійснені без мети настання реальних наслідків, тобто є недійсними.

Крім того, Ніжинська ОДПІ в Акті перевірки позивача зауважила на тому, що наявність у ПП "ВКФ "Техно-Т" виданої йому продавцем товару ТОВ "Стілфорт" податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ, не є вичерпними підставами для визначення податкового кредиту.

Також, вказано, що згідно наданих ПП "ВКФ "Техно-Т" на перевірку видаткових та податкових накладних від ТОВ "Стілфорт" до ПП "ВКФ "Техно-Т", останньому були поставлені круги н/ж, труба н/ж, лист н/ж. В зазначених первинних документах визначено, що поставка здійснена на підставі договору від 03.01.2012 № 01/01, при цьому копія зазначеного договору на перевірку надана не була.

Місцем поставки відповідно до первинних бухгалтерських документів визначається головний склад ТОВ "Стілфорт" м. Київ, доставка здійснювалася на умовах самовивозу, проте документів, що підтверджували б доставку товару до ПП "ВКФ "Техно-Т" на перевірку також надано не було.

Таким чином, враховуючи встановлене перевіркою, Ніжинська ОДПІ прийшла до висновку про порушення ПП "ВКФ "Техно-Т" п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за IV кварталу 2012 року на суму 66 496,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2012 року на суму 14 157,17 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 71 310,17 грн., в т.ч. за листопад 2012 року - 14 157,17 грн., за грудень 2012 року - 57 153,00 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, за грудень 2012 року на суму 17 624,66 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПП "ВКФ "Техно-Т" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 78 Кодексу, дотримано. Підставою для проведення перевірки стала вимога пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т. ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно, враховуючи визначення виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту, встановленого абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і врахувати, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Також суд враховує, що відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

Так, в ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ПП "ВКФ "Техно-Т" з ТОВ "Стілфорт" (код ЄДРПОУ 31861707) протягом IV кварталу 2012 року.

Також судом встановлено та представниками відповідача не заперечувався факт надання ПП "ВКФ "Техно-Т" на перевірку відповідних первинних бухгалтерських документів (які також містяться в матеріалах справи) по взаємовідносинам з ТОВ "Стілфорт", а саме: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, що були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки. Перелік наданих позивачем на перевірку первинних бухгалтерських документів відображений на 25-27 арк. Акту перевірки від 09.10.2013 № 245/22-30941828.

Отже, судом встановлено, що між ПП "ВКФ "Техно-Т" (покупець) та ТОВ "Стілфорт" (постачальник) укладено договір поставки товарів - металопрокатної продукції від 03.01.2011 № 01/01 (т. 1 а.с. 180), яка необхідна позивачу для виробництва власної продукції.

Продукція відвантажується самовивозом автомобільним транспортом покупця (розділ Договору - "поставка продукції").

Згідно додаткових угод від 16.01.2012 № 1 та від 03.01.2012 № 2 до договору поставки від 03.01.2011 № 01/01 продовжено строк дії договору спочатку до 03.01.2013, потім до 03.01.2014 (т. 1 а.с. 181,182).

Виконання договору поставки товарів у жовтні 2012 року підтверджується:

- податковими накладними від 01.10.2012 № 1, від 02.10.2012 № 7, від 10.10.2012 № 45, від 11.10.2012 № 44, від 11.10.2012 № 49, від 12.10.2012 № 46, від 12.10.2012 № 47, від 15.10.2012 № 51, від 15.10.2012 № 50, від 16.10.2012 № 59, від 16.10.2012 № 60, від 31.10.2012 № 118 на загальну суму 520 326,33 грн., в т.ч. ПДВ - 88 934,83 грн. (т. 1 а.с. 50,53,56,59,62,65,68,71,74,77,80,83);

- видатковими накладними від 01.10.2012 № 771, від 02.10.2012 № 777, від 10.10.2012 № 826, від 11.10.2012 № 823, від 11.10.2012 № 822, від 12.10.2012 № 827, від 12.10.2012 № 828, від 15.10.2012 № 832, від 15.10.2012 № 831, від 16.10.2012 № 837, від 16.10.2012 № 838, від 31.10.2012 № 895 (т. 1 а.с. 49,52,55,58,61,64,67,70,73,76,79,82);

- рахунками на оплату від 01.10.2012 № 1005, від 02.10.2012 № 1021, від 10.10.2012 № 1068, від 11.10.2012 № 1082, від 11.10.2012 № 1081, від 12.10.2012 № 1083, від 12.10.2012 № 1084, від 15.10.2012 № 1087, від 15.10.2012 № 1086, від 16.10.2012 № 1100, від 16.10.2012 № 1101, від 31.10.2012 № 1180 (т. 1 а.с. 48,51,54,57,60,63,66,69,72,75,78,81);

Отриманий від ТОВ "Стілфорт" товар оплачений ПП "ВКФ "Техно-Т" протягом жовтня 2012 року - лютого 2013 року. Придбаний у контрагента товар був оприбуткований і в подальшому використаний у виробництві позивачем власної продукції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 261603 (т. 1 а.с. 105-107) ТОВ "Стілфорт" як юридичну особу зареєстровано 25.02.2002, в процесі припинення не перебуває. Основним видом діяльності ТОВ "Стілфорт" за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

При цьому, як вбачається з листа ТОВ "Стілфорт" (вих. від 23.08.2013 № 37/СФ, т. 1 а.с. 84) адресованого керівнику ПП "ВКФ "Техно-Т" станом на 23.08.2013 боргів перед бюджетом не має, податкове зобов'язання з ПДВ за 2012 рік для ПП "ВКФ "Техно-Т" не коригувалось. Також, листом (вих. від 17.10.2013 № 51/СФ, т. 1 а.с. 86) ТОВ "Стілфорт" повідомило позивача, що 01.10.2013 отримало від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкові повідомлення-рішення про зняття грошових зобов'язань, які ним оскаржуються в адміністративному порядку, з подальшим оскарженням до суду в разі не задоволення поданої до Головного управління Міндоходів України в м. Києві скарги. Отже, ТОВ "Стілфорт" є діючим підприємством і його місцезнаходження відоме податковому органу.

Так, в силу ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 № 755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, на момент вчинення спірних господарських операцій (за якими Ніжинська ОДПІ не визнала обґрунтованим віднесення ПП "ВКФ "Техно-Т" до податкового кредиту сум ПДВ та включення вартості придбаних товарів до валових витрат, жовтень 2012 року) ТОВ "Стілфорт" включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку в органі державної податкової служби і має свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, що представниками відповідача в ході судового розгляду не заперечувалось. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу невірогідність відомостей про нього, наведених зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо них.

Наявність будь-яких дефектів у правовому статусі контрагента-юридичної особи, в тому числі і взаємовідносини такого контрагента із іншими суб'єктами господарювання, сама по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення складені за цими господарськими операціями податкові накладні та видаткові накладні, інші первинні документи. Взаємовідносини контрагента з іншими суб'єктами господарювання жодним чином не впливають на договірні відносини між позивачем та таким контрагентом.

Із аналізу положень ст. 15, ст. 16 Податкового кодексу України вбачається, що безпосередньо платник податків особисто відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення ним сум податків, а також за повноту і своєчасність їх внесення до бюджетів, у зв'язку з чим сама по собі несплата податків продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат покупцем в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, у відповідності до укладеного договору поставки між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, підписано та скріплено печатками підприємств. Як встановлено, на момент укладання договору поставки контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні, установчі документи контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Отже, ПП "ВКФ "Техно-Т" придбало у контрагента ТОВ "Стілфорт" металопрокатну продукцію, зазначені операції були належним чином відображені позивачем у даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

При цьому, ТОВ "Стілфорт" на адресу ПП "ВКФ "Техно-Т" були виписані податкові накладні на загальну суму 520 326,33 грн., в т.ч. ПДВ - 88 934,83 грн.

Отже, на виконання умов вищевказаного договору поставки контрагентом позивача були виписані на адресу ПП "ВКФ "Техно-Т" податкові накладні, які були відображені Ніжинською ОДПІ в Акті перевірки від 09.10.2013 № 245/22-30941828, тобто були досліджені в ході проведення перевірки.

Сума ПДВ за виписаними контрагентом на адресу позивача податковими накладними включена ПП "ВКФ "Техно-Т" до податкового кредиту відповідного періоду та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (т. 1 а.с. 240-242,243-245,246-256,257-259,260-265,266-276), які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за такі періоди (а.с. 85-90,91-92,121-128,134-139).

Тобто, виконання умов зазначеного договору та факт отримання позивачем товару підтверджується насамперед податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату та платіжними дорученнями (перелік відображений на 25-27 арк. Акту перевірки). Всі вищевказані документи містяться в матеріалах справи та надавались відповідачу на перевірку, що підтвердили представники відповідача в судовому засіданні.

Так, розрахунки за поставлені товари між сторонами проведені у повному обсязі, отже за виконання умов договорів ПП "ВКФ "Техно-Т" здійснило оплату на користь ТОВ "Стілфорт", що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 109-133), і що також не заперечувалось представниками відповідача в ході судового розгляду. При цьому, сторонами в судовому засіданні було підтверджено, що спору щодо визначених ПП "ВКФ "Техно-Т" податкових зобов'язань в податкових деклараціях між ними не має.

В судовому засіданні заслухано свідка позивача - ОСОБА_6 - директора ТОВ "Стілфорт", код ЄДРПОУ 31861707, який підтвердив тривалу співпрацю з позивачем, і як наслідок, дійсність договору поставки №01/01 від 03.01.2011 та додаткових угод 2012-2013 років до нього, а також повідомив про судове оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 24.09.2013 № 0006142204 та № 0006152204, винесених на підставі Акту від 26.06.2013 № 125/22.3-17/31861707 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стілфорт", код ЄДРПОУ 31861707 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Дінол", код ЄДРПОУ 32248031 за жовтень 2012 року".

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ПП "ВКФ "Техно-Т", зауважень щодо оформлення яких Ніжинською ОДПІ в Акті перевірки не висловлено. Дійсність господарських операцій за договором та факт отримання позивачем товару підтверджується вищевказаними первинними бухгалтерськими документами, де встановлені підписи відповідальних осіб. Таким чином, вимоги договору виконані, сторони претензій не мають, що представниками відповідача також не заперечувалось.

Вказані документи також повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Так, враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату та доказів оплати вартості отриманого товару (платіжні доручення), які складені на виконання вищевказаного договору поставки, є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно кредиту і зобов'язань з ПДВ.

В той же час, факт відсутності товарно-транспортних накладних, які не є обов'язковим документом у випадку здійснення вантажних перевезень водієм юридичної особи або фізичної особи-підприємця для власних потреб, в даному випадку на виконання умов договору поставки, при доведеності факту проведення фінансово-господарської діяльності, не впливає на формування податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду. Умови договору не передбачали надання товарно-транспортних послуг, а передбачали, що продукція відвантажується самовивозом автомобільним транспортом покупця (розділ Договору - "поставка продукції"), тобто ПП "ВКФ "Техно-Т". Накладні не включали суму товарно-транспортних послуг.

Тобто, відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207, у випадку здійснення перевезень для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а застосовується накладна чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж. Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, який може супроводжувати вантаж, а отже, відсутність товарно-транспортної накладної в даному випадку не є порушенням з боку ПП "ВКФ "Техно-Т", оскільки товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом в його договірних відносинах. Отже, щодо твердження представників відповідача про відсутність у ПП "ВКФ "Техно-Т" товарно-транспортних накладних на отримання товару, які б, на його думку, засвідчували факт доставки товару, в судовому засіданні встановлено, що доставка товару відбувалась за власний рахунок позивача шляхом само вивозу зі складу контрагента ТОВ "Стілфорт", що повністю відповідає умовам договору поставки від 03.01.2011 № 01/01.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції з контрагентом ТОВ "Стілфорт" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання таких документів Ніжинською ОДПІ в Акті перевірки від 09.10.2013 № 245/22-30941828 не висловлено. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на перевірку, були досліджені відповідачем в ході її проведення, однак не були взяті до уваги. При цьому, факт недостатності наданих позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Стілфорт" за період, що підлягав перевірці, відповідачем взагалі не зазначався та в ході судового розгляду не був спростований.

З'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, які належить складати у даних видах господарських операцій та становлять зміст договорів відповідно до основного виду діяльності, за встановленого факту дійсного руху активів, дані, встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ПП "ВКФ "Техно-Т" з контрагентом ТОВ "Стілфорт" в періоді, що підлягав перевірці.

Отже, судом встановлено, що дійсність господарських операцій за вищевказаним договором, укладеним з ТОВ "Стілфорт", підтверджується самим договором поставки, податковими накладними, видатковим накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, що надавались позивачем в ході проведення перевірки, перелік яких відображений на 25-27 арк. Акту перевірки від 09.10.2013 № 245/22-30941828 (завірені належним чином копії містяться в матеріалах справи), що представниками відповідача не заперечувалось, а також подорожніми листами, бухгалтерськими рахунками 201 (т. 1 а.с. 134-140,141-153).

Також, на спростування позиції відповідача, суд визнає належним доказом дійсності оспорених господарських операцій факт використання придбаного товару у ТОВ "Стілфорт" у власній господарській діяльності (договори, контракти та первинні бухгалтерські документи на їх виконання містяться в матеріалах справи - т. 1 а.с. 154-179). Вказане доводить, що товари є такими, що придбавались для їх подальшого використання у власній господарській діяльності платника податків, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту та валових витрат звітних податкових періодів.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ПП "ВКФ "Техно-Т" документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на Акті перевірки контрагента. Тому враховуючи досліджені та враховані в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди включив до складу податкового кредиту суму з ПДВ.

Зважаючи на вище встановлене, суд звертає увагу, що підставою Ніжинської ОДПІ для донарахування позивачу ПДВ в сумі 17 624,66 грн., податку на прибуток в сумі 66 496,00 грн., відповідного вирахування від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14 157,17 грн. та суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 71 310,17 грн. є лише висновки податкової перевірки контрагента позивача - ТОВ "Стілфорт", тобто ґрунтується на Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 26.06.2013 № 125/22.3-17/31861707 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стілфорт", код ЄДРПОУ 31861707 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Дінол", код ЄДРПОУ 32248031 за жовтень 2012 року" (т. 1 а.с. 97-99), що є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Так, в силу ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Оскільки, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

З пояснень представника позивача та представників відповідача вбачається, що Ніжинською ОДПІ не були взяті до уваги документи надані ПП "ВКФ "Техно-Т" в ході проведення перевірки лише на підставі висновків податкової перевірки контрагента, згідно якої не встановлено факту реального здійснення господарських операцій. Так, податковим органом не був взятий до уваги той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними.

Підставою для висновку Ніжинської ОДПІ про незаконне ПДВ можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів, не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало Ніжинській ОДПІ підстав для висновку про заниження ПДВ на суму 17 624,66 грн. та податку на прибуток на суму 66 496,00 грн., а також відповідного зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 14 157,17 грн. та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 71 310,17 грн., отже й прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Ніжинської ОДПІ, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток - є незаконним.

Відповідно за врахування пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, згідно яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до ПП "ВКФ "Техно-Т" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ та по податку на прибуток, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 25.10.2013 № 0000442200, від 25.10.2013 № 0000452200, від 25.10.2013 № 0000462200, від 25.10.2013 № 0000472200 підлягають скасуванню, відповідно позов - задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 25.10.2013 № 0000442200, від 25.10.2013 № 0000452200, від 25.10.2013 № 0000462200, від 25.10.2013 № 0000472200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Техно-Т" (ід.код 30941828) 416,89 грн. (чотириста шістнадцять гривень 89 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 01.11.2013 № 924.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк