Постанова

від 24.11.2006 по справі 15/377-06-10318а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

       "24" листопада 2006 р.

Справа  № 15/377-06-10318А

   12 год. 51 хв.                                                                                

м. Одеса

Господарський

суд Одеської області у складі:

судді                                               

Петрова В.С.

при

секретарі                                  Стойковій М.Д.

За

участю представників сторін:

від позивача -             ОСОБА_1;

від

відповідача -         Гайдачук В.В.;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної

податкової інспекції Одеської області про скасування податкових

повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з

позовною заявою до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової

інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень

ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на невідповідність зазначених повідомлень-рішень

вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 03 жовтня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній

справі № 15/377-06-10318А.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 24 жовтня 2006 р. у справі № 15/377-06-10318А закінчено

підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні

суду.

Відповідач позовні вимоги не

визнає, оскільки вважає цілком правомірним прийняття оскаржуваних податкових

повідомлень-рішень та донарахування позивачу податку із доходів від зайняття

підприємницької діяльності за 2005 рік в сумі 12 730,25 грн., у зв'язку з чим

просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, про що зазначено у

письмових запереченнях  на

адміністративний позов.

У зв'язку з набранням 01 вересня

2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський

суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих

положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності

окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі

господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України

1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ

визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи,

господарський суд встановив наступне.

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_2 зареєстрований Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією

Одеської області 17 березня 2003 року, про що зроблено запис про включення

відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР за номером НОМЕР_1.

22.03.2006 року на підставі

направлення НОМЕР_2. старшим державним податковим ревізором-інспектором Білгород-Дністровської

об'єднаної податкової інспекції Потаповою І.С. була здійснена планова

документальна перевірка СПД ОСОБА_2. За результатами вказаної перевірки

відповідачем складено акт від 22.03.2006 р. НОМЕР_3 „Про результати планової

документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при

оподаткуванні суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, код

НОМЕР_11 за перевіряємий період з 17.03.2003 по 31.12.2005 р.р.”

Проте, в ході проведення

вищевказаної перевірки відповідачем був направлений запит до ДПІ у

Овідіопольському районі м. Одеси з питання проведення зустрічної перевірки ПМП

„Овіта”. У зв'язку з тим, що на момент складання акту НОМЕР_3 від  22.03.2006 р. відповідачем не було отримано

відповіді на запит, 04 травня 2006 р. відповідачем був складений додатковий акт

НОМЕР_4. Згідно додаткового акту перевірки працівниками Білгород-Дністровської

ОДПІ Одеської області здійснено перерахунок податкових зобов'язань СПД

ОСОБА_2., оскільки сума валових витрат (131 000 грн.), яка зазначена у річній

декларації про доходи, документально не підтверджена.

Так, за наслідками перевірки

позивачу було донараховано податок з доходів від здійснення підприємницької

діяльності за 2005 рік у сумі 12 730,25 грн. (розрахунок податку на 2-му аркуші

додаткового акту), про що 06.05.2006 року Білгород-Дністровською об'єднаною

податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_5.

Позивач оскаржив прийняте

відповідачем податкове повідомлення-рішення НОМЕР_5 від 06.05.2006 р. до

Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області. Рішенням про результати розгляду

первинної скарги від 02.06.2006 р. НОМЕР_6 зазначене податкове

повідомлення-рішення було залишено без змін. На підставі вказаного рішення про

результати розгляду первинної скарги Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської

області було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2006 р. НОМЕР_7.

Не погоджуючись із зазначеним

рішенням про результати розгляду первинної скарги та винесеним 06.05.2006 р.

Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області податковим повідомленням-рішенням,

позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Одеській області. Рішенням про результати

розгляду повторної скарги від 09.08.2006 р. НОМЕР_8 вищезазначене податкове

повідомлення-рішення від 06.05.2006 р. та рішення про результати розгляду

первинної скарги від 02.06.2006 р. залишені без змін, а скаргу позивача -без

задоволення. На підставі зазначеного рішення про результати розгляду повторної

скарги Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області 15.08.2006 р. винесено

податкове повідомлення-рішення НОМЕР_7.

Також не погодившись з прийнятими

податковими повідомленнями-рішеннями НОМЕР_5 від 06.05.2006 р., НОМЕР_7 від

02.06.2006 р., НОМЕР_7 від 15.08.2006 р., СПД ІНФОРМАЦІЯ_1. звернувся зі

скаргою до ДПА України. За результатами розгляду вказаної скарги СПД ОСОБА_2

ДПА України прийнято рішення про залишення повторної скарги без розгляду

НОМЕР_8. у зв'язку з тим, що позивачем пропущено 10-денний строк для подання

скарги після отримання рішення ДПА в Одеській області. На підставі вказаного

рішення ДПА України Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області винесено

податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006 р.НОМЕР_9.

Так, на думку суду, оскаржувані

позивачем податкові повідомлення-рішення НОМЕР_5 від 06.05.2006 р., НОМЕР_7 від

02.06.2006 р., НОМЕР_7 від 15.08.2006 р.,НОМЕР_9 від 14.09.2006 р. прийняті

Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області в порушенням вимог чинного

законодавства, виходячи з наступного.

11.01.2006 р. СПД ОСОБА_2. було

подано до Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області декларацію про доходи за

2005 рік (вх. НОМЕР_10), в якій було зазначено валовий доход в сумі 132 300

грн. Сума валових витрат, відображених у декларації про доходи, склала 131000

грн. (внесення позивачем плати за оренду обладнання ПМП „Овіта” згідно

квитанцій до прибуткових касових ордерів ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 131 000

грн.) Чистий доход відображений в сумі 1 300 грн. (132300 грн. -131 000 грн.).

Проте, СПД ОСОБА_2 14.03.2006 року

звернувся до Білгород-Дністровської ОДПІ із заявою прийняти у зв'язку з

самостійно виявленою помилкою уточнюючу декларацію про доходи, в якій вказані

нульові показники валового доходу та валових витрат, пов'язаних зі здійсненням

підприємницької діяльності. Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті уточнюючої

декларації про доходи, мотивуючи своє рішення відсутністю в законодавстві

України прямої вказівки на існування уточнюючих декларацій про доходи.

Але відповідно до п. 1.11 ст. 11

Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” податкова декларація, розрахунок

-документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки,

встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або

сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Виділення декларації про доходи в

особливий вид декларацій не відповідає положенням п. 1.11 ст. 11 Закону

України, оскільки декларація про доходи подається до податкових органів

суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами у чітко визначені

строки та саме на її підставі здійснюється нарахування та/або сплата

податкового зобов'язання.

Так, згідно п. 4 ст. 14 Декрету

Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” громадяни, які

займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за

наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені

законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i

сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється

оподаткування (оподатковуваний період).

Також відповідно до п. 14.5 ст. 14

Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою

діяльністю, затвердженої наказом ДПА України від 21.04.1993 р. НОМЕР_11,

фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому

органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року (за квартал;

півріччя, три квартали, рік), у строки, визначені законом (протягом 40

календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)

кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - за перше

півріччя, 9 листопада - за 9 місяців, 9 лютого наступного року - за звітний

рік). У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і

сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється

оподаткування.

Крім того, ч. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання,

самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається

узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Однак, ч. 2 вказаного п.

5.1 цього ж Закону передбачає, що, якщо у майбутніх податкових періодах платник

податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової

декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд

вважає, що дії позивача щодо подання уточнюючої декларації про доходи цілком

відповідають вимогам діючого податкового законодавства України, а посилання

відповідача на те, що в законі відсутня пряма вказівка на існування уточнюючих

декларацій про доходи, є необґрунтованими. Більш того, відповідач у своїх

запереченнях також зазначає, що виправлення самостійно виявлених помилок

можливе у річній декларації про доходи, яка є остаточною. Однак, позивачем і

було подано уточнюючу декларацію про доходи за 2005 рік.

Так, відповідно до п.п. 4.4.1 п. 4.

4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли норма закону чи

іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми

різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне

(множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих

органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника

податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника

податків.    

Таким чином, на думку суду,

відповідачем безпідставно не прийнято подану позивачем уточнюючу декларацію про

доходи за 2005 рік та відповідно безпідставно донараховано  податок з доходів від здійснення

підприємницької діяльності за 2005 рік у сумі 12 730,25 грн.

Відповідно до ст. 162 Кодексу

адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного

позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення

суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і

про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про

поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу

його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання

відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача

коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності

об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7)

примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8)

визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних

повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати

скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних

повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи надані докази в

сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком

обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим

податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної

податкової інспекції Одеської області НОМЕР_5 від 06.05.2006 р., НОМЕР_7 від

02.06.2006 р., НОМЕР_7 від 15.08.2006 р.,НОМЕР_9 від 14.09.2006 р. підлягають

скасуванню.

Керуючись п.

6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської об'єднаної

державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових

повідомлень-рішень задовольнити.

2.          Скасувати податкові

повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової

інспекції Одеської області НОМЕР_5 від 06.05.2006 року, НОМЕР_7 від 02.06.2006

року, НОМЕР_13 від 15.08.2006 року,НОМЕР_9 від 14.09.2006 року.

Постанову суду може бути оскаржено

в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в

порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 20

грудня 2006 р.

Суддя                                                                                

Петров В.С.