Постанова

від 26.11.2013 по справі 817/3800/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3800/13-а

26 листопада 2013 року 18год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Кузьмарук Г.В., Сухомлин А.А.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - ПАТ "Рівнеобленерго") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2013 №0004762342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45246,92грн. (30164,61грн. - за основним платежем, 15082,31грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 22.10.2013 №0004752342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24927,25грн. (24280,00грн. - за основним платежем, 647,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.10.2013 №0004752342 про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 13481,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та пояснили суду, що податковий кредит та витрати за наслідками господарських операцій з ТОВ "Стела" та ТОВ "Український професійний кур'єр" сформовано ПАТ "Рівнеобленерго" у повній відповідності з вимогами податкового законодавства. Вказані господарські операції мали реальний характер, здійснені в межах господарської діяльності позивача, підтверджені первинними документами, що надавалися для перевірки. На момент здійснення господарських операцій з позивачем та станом на сьогоднішній день ТОВ "Стела" та ТОВ "Український професійний кур'єр" зареєстровані у встановленому порядку як юридичні особи (відомості мітяться в Єдиному державному реєстрі), перебувають на обліку в податковому органі як платники податків, зареєстровані платниками податку на додану вартість. Звернули увагу суду на те, що законодавством України не передбачена відповідальність однієї сторони за договором за неправомірні дії іншого контрагента, як і перевірка покупцем своїх контрагентів щодо правомірності ведення ними господарської діяльності, складання податкової звітності тощо. З огляду на принцип персональної відповідальності, встановлений ст.61 Конституції України та відображений у п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, товариство не може нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків іншим платником податків. Просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем позов не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, тотожні письмовим запереченням. Зокрема, вказала, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті у зв'язку з виявленням податковим органом під час проведення позапланової документальної перевірки ПАТ "Рівнеобленерго" порушень податкового законодавства, а саме: формування витрат та податкового кредиту за наслідками безтоварних господарських операцій з ТОВ "Стела" та ТОВ "Український професійний кур'єр". Зокрема, позивачем не надано для перевірки докази доставки товару від ТОВ "Стела", а виписані цим контрагентом накладні не містять усіх необхідних реквізитів. Також ПАТ "Рівнеобленерго" не надано для перевірки документів, що підтверджують господарські операції з ТОВ "Український професійний кур'єр", зокрема, не надано документів, що підтверджують загальну кількість фізичних осіб, споживачів електроенергії у лютому 2013 року окремо у Дубенській, Млинівській, Радивилівській, Демидівській, Володимирецькій дільницях та у м.Кузнецовську. Крім того, за результатами проведених ДПІ у Печерському районі м.Києва перевірок ТОВ "Стела" та ТОВ "Український професійний кур'єр" не встановлено наявність у цих товариств необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу не підтвердження документально: кількості управлінського та/або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, інших активів, тощо, при значних обсягах реалізації товарів (послуг), що декларуються даними платниками податків. Крім того, станом на 30.09.2013 відповідно до даних додатку 5 "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" існує розбіжність між задекларованими сумами податкових зобов'язань позивача та контрагентів ТОВ "Стела" (на суму 17540,80грн.), ТОВ "Український професійний кур'єр" (на суму 6948,27грн.). Враховуючи встановлені порушення, оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними, підстави для їх скасування відсутні. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПАТ "Рівнеобленерго" (код ЄДРПОУ 05424874) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.04.2004. 07.04.2011 діяльність товариства приведена у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 N514-VI, 29.04.2012 зборами акціонерів прийнято рішення про зміну найменування товариства, у зв'язку з чим назва позивача змінювалася наступним чином: Закрите акціонерне товариство "Ей-І-ЕС Рівнеенерго", Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго", Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго".

Основними видами економічної діяльності підприємства є: 85.32 - професійно-технічна освіта; 35.12 - передача електроенергії; 35.13 - розподілення електроенергії; 35.14 - торгівля електроенергією; 42.22 - будівництво споруд електропостачання та електрокомунікацій; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (т.1 - а.а.с.10-15, 85-90).

ДПІ у м.Рівному у період з 24.09.2013 по 30.09.2013 відповідно до наказу від 23.09.2013 №302 та на підставі направлення від 23.09.2013 №910/17-16-22-01 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Рівнеобленерго" (код ЄДРПОУ 05424874) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Стела" (код ЄДРПОУ 30765630) за період з 01.01.2010 по 31.03.2012, з ТОВ "Український професійний кур'єр" (код ЄДРПОУ 36017637) за період лютий 2013 року, за наслідками якої складено акт від 04.10.2013 №709/17-16-22-01/05424874 (т.1 - а.а.с.16-55; т.5 - а.а.с.216-218).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

1) пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за безтоварними операціями та послугами, які фактично не надані, на загальну суму 38405,31грн., а саме: за 2010 рік в сумі 10305,45грн. (у тому числі: за січень 2010 року на суму 7419,90грн., за лютий 2010 року на суму - 520,00грн., за березень 2010 року на суму 80,00грн., за травень 2010 року на суму 420,80грн., за листопад 2010 року - 933,76грн., за грудень 2010 року - 1130,99грн.); за 2011 рік в сумі 18455,45грн. (у тому числі: за січень 2011 року - 1128,99грн., за лютий 2011 року - 2481,80грн., за березень 2011 року - 1133,32грн., за квітень 2011 року - 4421,40грн., за травень 2011 року - 2459,67грн., за червень 2011 року - 1588,94грн., за липень 2011 року - 1631,12грн., за серпень 2011 року - 928,47грн., за вересень 2011 року - 315,82грн., за жовтень 2011 року - 700,98грн., за листопад 2011 року - 617,96грн., за грудень 2011 року - 1046,48грн.); за 2012 рік в сумі 2696,14грн. (у тому числі: за січень 2012 року в сумі - 1197,86грн., за лютий 2012 року в сумі - 1498,28грн.); за 2013 рік в сумі 6948,27грн. (у тому числі: за лютий 2013 року в сумі - 6948,27грн.);

2) п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР та п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого за проведеними безтоварними операціями з ТОВ "СТЕЛА" та фактично не отриманими послугами від ТОВ "Український професійний кур'єр":

- занижено податок на прибуток за І квартал 2010 року в сумі 9775,00грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 526,00грн., за IV квартал 2010 року в сумі 2581,00грн., за І квартал 2011 року в сумі 5930,00грн., за II квартал 2011 року в сумі 9741,00грн., за III квартал 2011 року в сумі 3307,00грн.;

- занижено прибуток, звільнений від оподаткування: за звітний період II-IV квартали 2011 року в сумі 68556,70грн., у т.ч. за рахунок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року в сумі 42350,05грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 14377,05грн., за IV квартал 2011 року в сумі 11829,60грн.;

- занижено прибуток, звільнений від оподаткування: за звітний період - 2012 рік в сумі 13480,70грн. у т.ч. за рахунок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за І квартал 2012 року в сумі 13480,70грн. (у розрізі звітних періодів 2012 року: завищено від'ємне значення оподатковуваного прибутку за І квартал 2012 року в сумі 13480,70грн., за півріччя 2012 року в сумі 13480,70грн., та занижено податок на прибуток за 3 квартали 2012 року в сумі 2831,00грн. (13480,70грн.х21%).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки, враховуючи норми п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, за результатами перевірки не підлягають збільшенню: грошові зобов'язання з податку на прибуток - за 1 квартал 2010 року в сумі 9775,00грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 526,00грн.; з податку на додану вартість - за січень 2010 року в сумі 7419,90грн., за лютий 2010 року в сумі 320,00грн., за березень 2010 року в сумі 80,00грн., за травень 2010 року в сумі 420,80грн.

На вказаний акт перевірки 10.10.2013 ПАТ "Рівнеобленерго" було подано заперечення, за результатами розгляду яких податковим органам були внесені зміни до висновку акта перевірки від 04.10.2013 №709/17-16-22-01/05424874 (т.1 - а.а.с.56-78) - порушення викладені наступним чином:

1) пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 розділу V ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за безтоварними операціями та послугами, які фактично не надані, на загальну суму 38405,31грн., а саме: за 2010 рік в сумі 10305,45грн. (у тому числі: за січень 2010 року на суму 7419,90грн., за лютий 2010 року на суму - 520,00грн., за березень 2010 року на суму 80,00грн., за травень 2010 року на суму 420,80грн., за листопад 2010 року - 933,76грн., за грудень 2010 року - 1130,99грн.); за 2011 рік в сумі 18455,45грн. (у тому числі: за січень 2011 року - 1128,99грн., за лютий 2011 року - 2481,80грн., за березень 2011 року - 1133,32грн., за квітень 2011 року - 4421,40грн., за травень 2011 року - 2459,67грн., за червень 2011 року - 1588,94грн., за липень 2011 року - 1631,12грн., за серпень 2011 року - 928,47грн., за вересень 2011 року - 315,82грн., за жовтень 2011 року - 700,98грн., за листопад 2011 року - 617,96грн., за грудень 2011 року - 1046,48грн.); за 2012 рік в сумі 2696,14грн. (у тому числі: за січень 2012 року в сумі - 1197,86грн., за лютий 2012 року в сумі - 1498,28грн.); за 2013 рік в сумі 6948,27грн. (у тому числі: за лютий 2013 року в сумі - 6948,27грн.);

2) п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР та п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого завищено витрати на загальну суму 157285,20грн., з них: за 2010 рік на суму 51527,25грн., у т.ч.: за І квартал 2010 року в сумі 39099,50грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 2104,00грн., за IV квартал 2010 року в сумі 10323,75грн.; за 2011 рік на суму 92277,25грн., у т.ч.: за І квартал 2011 року в сумі 23720,55грн, за ІІ квартал 2011 року в сумі 42350,05грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 14377,05грн., за IV квартал 2011 року в сумі 11829,60грн.; за І квартал 2012 року в сумі 13480,70грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34581,00 гри., у т.ч.: за І квартал 2010 року в сумі 9775,00грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 526,00грн., за IV квартал 2010 року в сумі 2581,00грн., за І квартал 2011 року в сумі 5930,00грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 9741,00грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 3307,00грн., за IV квартал 2011 року в сумі 2721,00грн.; та завищенню від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2012 року в сумі 13480,70грн.

Враховуючи норми п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, за результатами перевірки не підлягають збільшенню: грошові зобов'язання з податку на прибуток - за 1 квартал 2010 року в сумі 9775,00грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 526,00грн.; з податку на додану вартість - за січень 2010 року в сумі 7419,90грн., за лютий 2010 року в сумі 320,00грн., за березень 2010 року в сумі 80,00грн., за травень 2010 року в сумі 420,80грн.

На підставі акта перевірки від 04.10.2013 №709/17-16-22-01/05424874 ДПІ у м.Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.10.2013 №0004762342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45246,92грн. (30164,61грн. - за основним платежем, 15082,31грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 22.10.2013 №0004752342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24927,25грн. (24280,00грн. - за основним платежем, 647,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.10.2013 №0004752342 про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 13481,00грн. (т.1 - а.а.с.79, 82-83).

Оподаткування податком на прибуток до 01.04.2011р. було врегульовано Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі -Закон N334/94-ВР), а з 01.04.2011р. - Податковим кодексом України (далі - ПК України), оподаткування податком на додану вартість - до 01.01.2011р. - Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), а з 01.04.2011р. - ПК України.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п.а) п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України передбачає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення витрат до склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток (валових витрат), а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР, слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Господарська діяльність, згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді ПАТ "Рівнеобленерго" було здійснено господарські операції з ТОВ "Стела" щодо придбання товару (арматури), за наслідками яких позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит.

Так, на виконання договору поставки від 12.11.2010 №4600003709 ТОВ "Стела" було поставлено ПАТ "Рівнеобленерго" арматуру (муфти кабельні, затискачі натяжні, підтримуючі, анкерні, клиновидні та проколюючі тощо) згідно зі специфікаціями, розрахунками вартості продукції, замовленнями на поставку, структурою собівартості товару, накладними від 12.01.2010 №3 на суму 15780,00грн. (у т.ч. ПДВ 2630,00грн.), від 16.02.2010 №22 на суму 360,00грн. (у т.ч. ПДВ 60,00грн.), від 25.01.2010 №11 на суму 15780,00грн. (у т.ч. ПДВ 2630,00грн.), від 25.01.2010 №10 на суму 12959,40грн. (у т.ч. ПДВ 2159,90грн.), від 16.02.2010 №23 на суму 1560,00грн. (у т.ч. ПДВ 260,00грн.), від 22.03.2010 №49 на суму 480,00грн. (у т.ч. ПДВ 80,00грн.), від 18.05.2010 №93 на суму 2524,80грн. (у т.ч. ПДВ 420,80грн.), від 15.11.2010 №303 на суму 5602,56грн. (у т.ч. ПДВ 933,76грн.), від 02.12.2010 №331 на суму 6168,60грн. (у т.ч. ПДВ 1028,10грн.), від 09.12.2010 №342 на суму 617,26грн. (у т.ч. ПДВ 102,88грн.), від 12.01.2011 №5 на суму 4147,15грн. (у т.ч. ПДВ 691,19грн.), від 12.01.2011 №4 на суму 2626,80грн. (у т.ч. ПДВ 437,80грн.), від 01.02.2011 №25 на суму 4306,80грн. (у т.ч. ПДВ 717,80грн.), від 04.04.2011 №83 на суму 192,00грн. (у т.ч. ПДВ 32,00грн.), від 14.02.2011 №33 на суму 10584,00грн. (у т.ч. ПДВ 1764,00грн.), від 09.03.2011 №52 на суму 6799,92грн. (у т.ч. ПДВ 1133,32грн.), від 04.04.2011 №82 на суму 12795,60грн. (у т.ч. ПДВ 2132,60грн.), від 12.04.2011 №93 на суму 13540,78грн. (у т.ч. ПДВ 2256,80грн.), від 05.05.2011 №113 на суму 14758,01грн. (у т.ч. ПДВ 2459,67грн.), від 06.06.2011 №152 на суму 9533,62грн. (у т.ч. ПДВ 1588,94грн.), від 07.07.2011 №176 на суму 9786,71грн. (у т.ч. ПДВ 1631,12грн.), від 03.08.2011 №207 на суму 5570,84грн. (у т.ч. ПДВ 928,47грн.), від 12.09.2011 №248 на суму 1894,91грн. (у т.ч. ПДВ 315,82грн.), від 11.10.2011 №277 на суму 4205,90грн. (у т.ч. ПДВ 700,98грн.), від 09.11.2011 №313 на суму 782,46грн. (у т.ч. ПДВ 130,41грн.), від 09.11.2011 №314 на суму 2925,31грн. (у т.ч. ПДВ 487,55грн.), від 06.12.2011 №343 на суму 6281,90грн. (у т.ч. ПДВ 1046,98грн.), від 04.01.2012 №1 на суму 7187,16грн. (у т.ч. ПДВ 1197,86грн.), від 10.02.2012 №27 на суму 8989,68грн. (у т.ч. ПДВ 1498,28грн.) (т.1 - а.а.с.109-117,119-121; т.3 - а.а.с.163,165,167, 169,172,174,176, 180, 183, 185, 188, 190,193, 196, 199, 202, 206, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 229, 232, 236, 239, 245).

За вказаними господарськими операціями ТОВ "Стела" для позивача було виписано податкові накладні від 12.01.2010 №3 на суму 15780,00грн. (у т.ч. ПДВ 2630,00грн.), від 25.01.2010 №11 на суму 15780,00грн. (у т.ч. ПДВ 2630,00грн.), від 25.01.2010 №10 на суму 12959грн. (у т.ч. ПДВ 2159,90грн.), від 16.02.2010 №22 на суму 360,00грн. (у т.ч. ПДВ 60,00грн.), від 22.03.2010 №49 на суму 480,00грн. (у т.ч. ПДВ 80,00грн.), від 18.05.2010 №93 на суму 2524,80грн. (у т.ч. ПДВ 420,80грн.), від 16.02.2010 №23 на суму 1560,00грн. (у т.ч. ПДВ 260,00грн.), від 15.11.2010 №303 на суму 5602,56грн. (у т.ч. ПДВ 933,76грн.), від 01.12.2010 №331 на суму 6168,67грн. (у т.ч. ПДВ 1028,11грн.), від 08.12.2010 №342 на суму 617,26грн. (у т.ч. ПДВ 102,88грн.), від 12.01.2011 №5 на суму 4147,15грн. (у т.ч. ПДВ 691,19грн.), від 12.01.2012 №4 на суму 2626,80грн. (у т.ч. ПДВ 437,80грн.), від 01.02.2011 №2 на суму 4306,80грн. (у т.ч. ПДВ 717,80грн.), від 14.02.2011 №9 на суму 10584,00грн. (у т.ч. ПДВ 1764,00грн.), від 09.03.2011 №6 на суму 6799,92грн. (у т.ч. ПДВ 1133,32грн.), від 04.04.2011 №1 на суму 12795,60грн. (у т.ч. ПДВ 2132,60грн.), від 04.04.2011 №2 на суму 192,00грн. (у т.ч. ПДВ 32,00грн.), від 05.05.2011 №2 на суму 14758,01грн. (у т.ч. ПДВ 2459,67грн.), від 06.06.2011 №9 на суму 9533,62грн. (у т.ч. ПДВ 1588,94грн.), від 06.07.2011 №2 на суму 9786,71грн. (у т.ч. ПДВ 1631,12грн.), від 03.08.2011 №3 на суму 5570,84грн. (у т.ч. ПДВ 928,47грн.), від 12.04.2011 №15 на суму 13540,78грн. (у т.ч. ПДВ 2256,80грн.), від 12.09.2011 №9 на суму 1894,91грн. (у т.ч. ПДВ 315,82грн.), від 10.10.2011 №7 на суму 4205,90грн. (у т.ч. ПДВ 700,98грн.), від 22.03.2010 №49 на суму 480,00грн. (у т.ч. ПДВ 80,00грн.), від 09.11.2011 №10 на суму 782,46грн. (у т.ч. ПДВ 130,41грн.), від 09.11.2011 №11 на суму 2925,31грн. (у т.ч. ПДВ 487,55грн.), від 06.12.2011 №2 на суму 6281,90грн. (у т.ч. ПДВ 1046,98грн.) (т.3 - а.а.с.246-250; т.4 - а.а.с.1-25).

Розрахунки з ТОВ "Стела" здійснено позивачем у безготівковій формі через ВАТ "Універсал Банк", про що свідчать дебетові повідомлення від 24.02.2010 на суму 360,00грн., від 31.03.2010 на суму 480,00грн.,від 29.03.2010 на суму 1560,00грн., від 05.01.2010 на суму 2203,12грн., від 29.06.2010 на суму 2524,80грн., від 05.01.2010 на суму 12397,80грн., від 09.03.2010 на суму 12959,40грн., від 15.02.2010 на суму 15780,00грн., від 09.03.2010 на суму 15780,00грн., від 13.01.2010 на суму 17673,00грн., від 14.04.2011 на суму 192,00грн., від 08.02.2011 на суму 617,26грн., від 10.01.2012 на суму 782,46грн., від 14.11.2011 на суму 1894,91грн., від 15.03.2011 на суму 2626,80грн., від 10.01.2012 на суму 2925,31грн., від 15.03.2011 на суму 4147,15грн., від 12.12.2011 на суму 4205,90грн., від 04.04.2011 на суму 4306,80грн., від 04.10.2011 на суму 5570,84грн., від 17.01.2011 на суму 5602,56грн., від 01.02.2011 на суму 6168,67грн., від 06.02.2012 на суму 6281,90грн., від 10.05.2011 на суму 6799,92грн., від 06.03.2012 на суму 7187,16грн., від 08.08.2011 на суму 9533,62грн., від 06.09.2011 на суму 9786,71грн., від 18.04.2011 на суму 10584,00грн., від 06.06.2011 на суму 12795,60грн., від 14.06.2011 на суму 13540,78грн. (т.4 - а.а.с.26-55).

За наслідками вказаних господарських операцій позивачем сформовано витрати наступним чином: 1кв. 2010 року - в сумі 39099,50грн., 2кв. 2010 року - в сумі 2104.00грн., 4кв. 2010 року - в сумі 10323,75грн., 1кв. 2011 року - в сумі 23720,55грн., 2кв. 2011 року - в сумі 42350,05грн., 3кв. 2011 року - в сумі 14377,05грн., ;кВ. 2011 року - в сумі 11829,60грн., 1кв. 2012 року - в сумі 13480,70грн. Також сформовано податковий кредит: січень 2010 року - в сумі 7419,90грн., лютий 2010 року - в сумі 320,00грн., березень 2010 року - в сумі 80,00грн., травень 2010 року - в сумі 420,80грн., листопад 2010 року - 933,76грн., грудень 2010 року - в сумі 1130,99грн., січень 2011 року - в сумі 1128,99грн.,лютий 2011 року - в сумі 2481,80грн., березень 2011 року - в сумі 1133,32грн., квітень 2011 року - в сумі 4421,40грн., травень 2011 року - в сумі 2459,67грн., червень 2011 року - в сумі 1588,94грн., липень 2011 року - в сумі 1631,12грн., серпень 2011 року - в сумі 928,47грн., вересень 2011 року - в сумі 315,82грн., жовтень 2011 року -в сумі 700,98грн., листопад 2011 року - в сумі 617,96грн., грудень 2011року - в сумі 1046,98грн., січень 2012 року - в сумі 1197,86грн., лютий 2012 року - в сумі 1498,28грн.

Фактичне оприбуткування придбаних у ТОВ "Стела" матеріалів підтверджується прибутковими ордерами на прибуток (внутрішнє переміщення) матеріалів №5000081187, №5000084289, №5000081677, №5000081776, №5000084256, №5000088911, №5000095698, №5000117764, №5000120456, №5000121151, №5000125462, №5000125463, №5000128189, №5000136001, №5000129675, №5000132795, №5000136166, №5000117764, №5000137229, №5000145260, №5000147319, №5000151090, №5000155549, №5000159064, №5000163090, №5000163091, №5000166885, №5000166921, №5000171691, №5000176498, №500012863, №5000127261, №5000127875, №5000131105, №5000131439, №5000134386, №5000135363, №5000138977, №5000140882, №5000143840, №5000144785, №5000146234, №5000148917, №5000148925, №5000149772, №5000152407, №5000152601, №5000153328, №5000156005, №5000157075, №5000157076, №5000164331, №5000164514, №5000168001, №5000168240, №5000169926, №5000169938, №5000170174 та накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №4902477292, №4902479300, №4902479167, №4902495796, №4902536768, №4902551941, №4902584048, №4902584072, №4902629600, №4902677214, №4902727705, №490277638, №4902727708, №4902779602, №4902780272, №4902782753, №4902830744, №4902830745, №4902830672, №4902888216, №4902895257, №4902888179, №4903005968, №4903005718, №4902477292, №4903053008, №4903054380, №4903074595, №4903074572, №4903074627 (т.3 - а.а.с.162, 164, 166, 168, 170-171, 173, 175, 177-179, 181-182, 184, 186-187, 189, 191-192, 194-195, 197-198, 200-201, 203-205, 207-208, 210-211, 213-214, 216-217, 219-220, 222-223, 225-226, 228, 230-231, 233-234, 235, 237-238,240-244; т.4 - а.а.с.58-154).

Як вбачається з матеріалів справи, придбана у ТОВ "Стела" арматура надалі була використана позивачем у власній господарській діяльності для проведення ремонтно-експлуатаційних робіт, що підтверджується планами завдань на виконання робіт, нарядами на роботу, журналом обліку робіт за нарядами і розпорядженнями, журналами передачі завдань на збереження місто-побут №2, №3, актами про використання матеріалів (т.4 - а.а.с.155-250; т.5 - а.а.с.1-160).

Згідно зі ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Як встановлено у ході судового розгляду, складені позивачем та його контрагентом ТОВ "Стела" вищевказані документи повністю розкривають зміст господарських операцій, їх кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ПАТ "Рівнеобленерго", є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з купівлі арматури.

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальником товарів - ТОВ "Стела", були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.201.1 ст.201 ПК України реквізити, та відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 21.12.2010 №969, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Надані суду податкові накладні, виписані для позивача ТОВ "Стела" містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою на момент їх складання платником податку на додану вартість, підтвердженням чого є акт перевірки, обумовлені податкові накладні, відомості з веб-сайту Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Стела", є підтвердженим належними та допустимими доказами, та спростовує висновки податкового органу про безпідставність його формування.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ "Стела" було зареєстроване як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про необхідність підтвердження валових витрат та податкового кредиту обов'язковим документом, а саме товарно-транспортною накладною, оскільки відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ "Стела" передавало призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, за наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ "Стела" не було спроможним здійснити господарські операції з поставки товарів.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Первинними документами бухгалтерського обліку позивача, у тому числі податковими накладними, доведено, що виникнення права на формування витрат та податкового кредиту є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем валові витрати та податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів.

Судом не беруться до уваги посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Стела" власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань. Вказані обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, та не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, дії позивача як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ТОВ "Стела" не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Фактично висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Стела" базуються на акті ДПІ у Печерському районі м.Києва від 18.07.2013 №372/26-55-2208/30765630 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стела" (ПН - 30765630) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період з 01.03.2010 по 31.10.2010 та за період з 01.03.2011 по 28.02.2012" (т.3 - а.а.с.117-133), а також даних АІС "Податковий блок" "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" щодо розбіжності між задекларованими позивачем та ТОВ "Стела" сумами податкового кредиту та податкових зобов'язань на суму 17540,80грн.

Разом з тим, дані акта перевірки та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту не є достатніми і незаперечними доказами безтоварності господарських операцій, здійснених ТОВ "Стела" з позивачем і, відповідно, недійсності первинних документів, якими вони оформлені. Вищевказаний акт складено ДПІ у Печерському районі м.Києва за збігом тривалого часу після завершення господарських операцій, що були предметом перевірки,

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення ТОВ "Стела" та/або його постачальниками податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків ПАТ "Рівнеобленерго" права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань за наслідками господарських операцій з ТОВ "Стела" з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 22.10.2013 №0004762342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34824,52грн. (23216,34грн. - за основним платежем, 11608,18грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 22.10.2013 №0004752342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24927,25грн. (24280,00грн. - за основним платежем, 647,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.10.2013 №0004752342 про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 13481,00грн, є протиправними та належать до скасування.

Судом також встановлено, що у 2011 році між ПАТ "Рівнеобленерго" та ТОВ "Український професійний кур'єр" було укладено договір про надання послуг від 18.05.2011 (р.№111 від 26.05.2011) (т.1 - а.а.с.124-129), відповідно до якого останнє зобов'язувалося надати послуги з доставки рахунків за електроенергію для споживачів позивача.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучені реєстр доставки рахунків від 01.02.2013 №13, акт прийому-передачі наданих послуг від 22.02.2013 №02 на суму 41689,62грн. (у т.ч. ПДВ 6948,27грн.) (т.1 - а.а.с.141,143), дебетове повідомлення за поточним рахунком №26009002745000 щодо проведення розрахунків у безготівковій формі на суму 41689,62грн. (т.5 - а.с.214).

На підставі виписаної ТОВ "Український професійний кур'єр" податкової накладної від 22.02.2013 №14 на суму 41689,62грн. (у т.ч. ПДВ 6948,27грн.) (т.5 - а.с.212) позивачем сформовано податковий кредит за лютий 2013 року у сумі 6948,27грн.

Суд погоджується з твердженнями представників ПАТ "Рівнеобленерго" про те, що акт ДПІ у Печерському районі від 06.06.2013 №558/22.4/36017637 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Український професійний кур'єр", код ЄДРПОУ 36017637, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Регіонбудпроект", код ЄДРПОУ 38103680, за період лютий 2013 року" (т.3 - а.а.с.134-152) не є достатнім і незаперечним доказом нереального характеру господарських операцій, здійснених ТОВ "Український професійний кур'єр" з позивачем, проте, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, вважає формування позивачем податкового кредиту за лютий 2013 року у сумі 6948,27грн. безпідставним, враховуючи таке.

Посилання позивача на те, що на момент вчинення господарських операцій з ТОВ "Український професійний кур'єр", останнє володіло повною податковою правосуб'єктністю (перебувало на податковому обліку, мало статус платника податку на додану вартість), а податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належним чином оформленої податкової накладної знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, однак вказані обставини є необхідними, але не достатніми умовами для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Як зазначено судом вище, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту повинні бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). При цьому, факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб'єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, крім вищенаведених норм Закону №996-XIV, визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а відповідно до п.2.15 та п.2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

Надані позивачем податковому органу під час перевірки та суду в ході розгляду справи реєстр доставки рахунків та акт прийому-передачі наданих послуг від 22.02.2013 №02 не відповідають приписам Закону N996-XIV та Положення №88.

Так, у вказаних документах не зазначено посад та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, а також посади та прізвища особи, яка від імені виконавця, ТОВ "Український професійний кур'єр", підписала обумовлені реєстр та акт.

Крім того, із зазначених реєстру доставки рахунків та акта прийому-передачі наданих послуг вбачається, що кількість доставлених рахунків за лютий 2013 року складає всього 92898,00грн., у тому числі: Дубенська дільниця - 29451, Млинівська дільниця - 13761, Радивилівська дільниця - 12368, Демидівська дільниця - 5503, Володимирецька дільниця - 19279, м.Кузнецовськ - 12536.

Поряд з цим, жодних документів, які підтверджують загальну кількість фізичних осіб, споживачів електроенергії у лютому 2013 року, які проживають на території зазначених дільниць та, яким за твердженнями позивача, було доставлено рахунки за електроенергію, ПАТ "Рівнеобленерго" ні суду в ході розгляду справи, ні податковому органу під час проведення перевірки не надано.

Згідно з умовами договору про надання послуг від 18.05.2011 (р.№111 від 26.05.2011), ТОВ "Український професійний кур'єр" як Виконавець зобов'язаний щомісячно доставляти рахунки для споживачів Рівненської області в узгодженій кількості, відповідно до отриманого реєстру доставки рахунків в розрізі структурних підрозділів, самостійно забираючи такі надруковані рахунки від підрядника, який проводить їх друк, ФОП ОСОБА_5

На підтвердження реального характеру господарських операцій з ТОВ "Український професійний кур'єр", позивачем надано суду договір від 15.01.2010 (р.№263 від 04.02.2010) з додатками та зведений акт приймання-здачі виконаних робіт від 30.01.2013, що підтверджує факт виконання ФОП ОСОБА_5 зобов'язань перед позивачем щодо друку рахунків побутовим споживачам за січень 2013 року у кількості 388935 (т.5 - а.а.с.161-185, 189).

Проте, вказаний акт містить лише загальні цифри, та, крім того, не підтверджує наявність будь-яких взаємовідносин ФОП ОСОБА_5 як Підрядника із ТОВ "Український професійний кур'єр" як Виконавцем за договором від 18.05.2011 (р.№111 від 26.05.2011).

Жодних актів прийому-передачі надрукованих рахунків, складених ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Український професійний кур'єр", позивачем суду не надано.

Крім того, обумовлений зведений акт, як і згадувані вище реєстр доставки рахунків та акт прийому-передачі наданих послуг, не містять інформації щодо імен фізичних осіб, споживачів електроенергії, та їх адрес. Фактів передачі такої інформації позивачем ФОП ОСОБА_5 та/або ТОВ "Український професійний кур'єр", суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження ТОВ "Український професійний кур'єр" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є: м.Київ, бул.Дружби Народів, буд.3а. Стверджуючи про надання вказаним контрагентом послуг з розповсюдження рахунків за електроенергію у лютому 2013 року в кількості 92898 споживачам, які проживають у різних районах Рівненської області, представники позивача жодних доказів володіння ТОВ "Український професійний кур'єр" трудових чи матеріальних ресурсів у рівненській області не надали.

Зважаючи на викладене, дослідивши надані позивачем для перевірки та в судове засідання документи, суд приходить до висновку, що з урахуванням специфіки господарських взаємовідносин між ПАТ "Рівнеобленерго" та ТОВ "Український професійний кур'єр", придбання обумовлених договором від 18.05.2011 (р.№111 від 26.05.2011) послуг не знаходить свого фактичного підтвердження, що вказує на відсутність об'єкта оподаткування.

Сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місця.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам не знаходить підтвердження належними доказами, не може свідчити про реальність господарської операції.

Таким чином, господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Український професійний кур'єр" не мали реального характеру (відсутні факти надання послуг), а документи, на яких базується їх здійснення, не можуть вважатися первинними документами бухгалтерського обліку.

Будь-яких інших доказів на обґрунтування позовних вимог позивач на вимогу суду не надав, їх місцезнаходження не зазначив.

Згідно зі ст.4 Закону N996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, господарська операція, яка не відбулася, не може бути об'єктом оподаткування.

У зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Український професійний кур'єр", позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, а отже збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6948,27грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 3474,13грн. є обґрунтованим.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013 №0004762342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10422,40грн. (6948,27грн. - за основним платежем, 3474,13грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями)) є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.10.2013 №0004762342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34824,52грн. (23216,34грн. - за основним платежем, 11608,18грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 22.10.2013 №0004752342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 24927,25грн. (24280,00грн. - за основним платежем, 647,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 22.10.2013 №0004752342 про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в розмірі 13481,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 1464,97грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні дев'яносто сім копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.