Постанова

від 02.12.2013 по справі 805/16375/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 р. Справа №805/16375/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 годин 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представника позивача Шевченка Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 137050,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2013 року позивач, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз", про стягнення коштів з рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Позов вмотивовано тим, що відповідач не сплатив самостійно узгоджене грошове зобов'язання по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, внаслідок чого утворився податковий борг. З посиланням на статті 14, 16, 20, 41, 57, 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 137050,00 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Вугледобувне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз" зареєстровано в «Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за кодом ЄДРПОУ 32315652, що підтверджується «Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (а.с. 5-9).

Вугледобувне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз" перебуває на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та є платником податку на додану вартість (а.с. 22)

31 січня 2013 року позивачем винесена податкова вимога № 27 на суму 625,78 гривень. Відповідач отримав вказану вимогу 19 лютого 2013 року (а.с.12-13).

15 лютого 2013 року позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу (а.с. 14).

2 вересня 2013 року позивачем був складений «Акт опису майна № 29/19-014-4», згідно якого був проведений опис активів відповідача на загальну суму 411314,00 гривень (а.с. 15).

5 вересня 2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження у вигляді податкової застави майна відповідача за актом опису № 29/19-014-4 від 02.09.2013 (а.с. 16).

На день розгляду справи загальна сума недоїмки відповідача зі сплати податку на додану вартість становить 573687,34 гривень, що підтверджується довідкою позивача (а.с. 11).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті Податкового кодексу України (далі за текстом "ПК України") контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В пункті 54.1 статті 54 ПК України зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави, зокрема, виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, підтвердженого наданими сторонами доказами, та у зв'язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат вирішити відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 112, 122, 136, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» (місцезнаходження юридичної особи: 86300, Донецька область, м. Кіровське, вул. Піонерська, б. 2, офіс 7, код ЄДРПОУ 32315652), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 137050 (сто тридцять тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 2 грудня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 6 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.