Постанова

від 30.04.2009 по справі 5/300-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/300-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"30" квітня 2009 р.                                                            Справа №5/300-НА

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчук І.В., при секретарі Атаманчук І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м. Старокостянтинів

до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів

про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2008 р. №0005832300/3 (від 19.11.2007р. № 0005832300/0, від 12.12.2007р. № 0005832300/1, 14.02.2008 р. №0005832300/2)

За участю представників сторін :

позивача –Кучина Т.І. - представник за довіреністю

відповідача –Вонсович М.М. –представник за довіреністю

У судовому засіданні 30 квітня 2009р. за клопотання представника позивача у відповідності до ст.167 КАС України проголошується вступна та резолютивна частини постанови у справі, так як в судовому засіданні 23 квітня 2009р. оголошувалась перерва через необхідність дослідження наданих сторонами додаткових доказів у справі. Виготовлення повного тексту постанови завершено також 30.04.2009р.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві, додаткових поясненнях по справі та його представники безпосередньо в судовому засіданні наполягали на задоволенні уточнених позовних вимог. Просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ від 23.04.2008 р. №0005832300/3 (від 19.11.2007р. № 0005832300/0, від 12.12.2007р. № 0005832300/1, 14.02.2008 р. №0005832300/2), яким позивачу донараховано податок на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 88256,00грн. посилаючись на те, що останнє прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. В підтвердження своїх доводів наголошували на тому, що вважають безпідставним висновок податкового органу про порушення підприємством пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Зазначаючи при цьому, що відповідно до підпункту 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” заборгованість, яка залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою і включається до валового доходу платника податку на прибуток. Згідно вимог ст.257 ЦК України для визначення тривалості строку позовної давності у кожному конкретному випадку, необхідно зіставити текст договору з відповідними нормами Цивільного кодексу України. В даному випадку, згідно додатку № 1 від 23.07.2002 року до Договору доручення № 1 від 23.07.2002 року датою виникнення заборгованості ДП „Укрпродекспо” є грудень 2002 року, оскільки граничний термін виконання зобов'язань по поставці обладнання визначено 31.12.2002р. Фактично ж, перевіряючими було визначено термін позовної давності виходячи з дати складання договору, що не відповідає вимогам статті 261 Цивільного кодексу України. Додатково позивач наголошує, що згідно пункту 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договором доручення № 1 від 23.07.2002 року між Позивачем та ВАТ „Буринський завод сухого молока” не визначений строк виконання зобов'язання. Саме тому наголошує, що визначити термін виконання зобов'язання тільки за умовами Договору не можливо. З врахуванням викладеного вважає, що посилання відповідача на дату складання Договору та на дату отримання коштів, як на момент початку перебігу строку позовної давності, є неправомірним. Стосовно висновку відповідача про несвоєчасність включення суми до валового доходу та нарахування на підставі цього штрафних санкцій, позивач зазначив, що вважає останнє безпідставним оскільки вказана штрафна санкція не передбачена підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону. Наголошує, що підприємство не порушувало вимоги підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та своєчасно і в повному обсязі включило до валового доходу суму заборгованості, за якою минув строк позовної давності в 4 кварталі 2005 року, а, отже, застосування до підприємства штрафних санкцій в розмірі 49900 грн. за несвоєчасне включення суми безнадійної заборгованості до валового доходу, є неправомірним. Щодо нарахування штрафної санкції в розмірі 23355,5 грн. за порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зазначив, що штрафна санкція нарахована відповідачем в розмірі 50% від суми ніби - то несвоєчасно нарахованого податку на прибуток. 186845,44 х 25 % = 46711,0 грн., 46711,0 х 50% = 23355,5 грн. Однак вважає, що підприємство не занижувало доходи, отримані в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів в 1 кварталі 2006 року, оскільки кошти від ООО „Інтерпродукт” були отримані по зовнішньоекономічному контракту № 21/11-1 від 21.11.05р. на виконання договору комісії № 20/04-НМ від 20.04.2005р., що зазначено в Додатках № 2, № 3 від 10.01.2006р. до контракту № 21/11-І від 21.11.2005р. Звертає увагу суду на те, що згідно підпункту 7.9.1 та підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 вищезазначеного Закону, кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з виконанням договору комісії, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню. З врахуванням чого вважає, що кошти, які надійшли на банківський рахунок підприємства 12.01.2006р. від іноземної фірми ТОВ „Інтерпродукт” на виконання договору комісії №20/04-НМ від 20.04.2005 р., не підлягають включенню до валового доходу, оскільки вони є отриманими в рамках виконання договору комісії. Зазначені кошти в той же день отримання в повній сумі були перераховані комітенту ПП „Наш молочник” за договором комісії. На виконання умов вищевказаних договорів (комісійного договору та зовнішньоекономічного контракту) підприємством було відвантажено сухе молоко, що належало Комітенту, за межі митної території України. Проте, поставка товару (сухого молока) була виконана не в повному обсязі у зв'язку з чим в квітні 2006 року контракт з нерезидентом ООО „Інтерпродукт” було розірвано і на його вимогу кошти були повернуті, тобто кредиторська заборгованість в сумі 186845,44грн., що рахувалась на 31.03.2006 року, була погашена. Стосовно посилання відповідача на те, що підприємство повернуло нерезиденту кошти, що не були раніше повернуті комітентом, зазначив, що згідно пункту 2 статті 1016 Цивільного кодексу України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. На підставі викладеного, вважає, що позивач, як сторона у зовнішньоекономічному контракті, несе всі права і обов'язки щодо виконання даного контракту, в тому числі, і в частині повернення коштів. Що стосується валових витрат та нібито порушення підприємством вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, повідомив, що підприємство в 3 кварталі 2006 року не включало до валових витрат суми, які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Також звертає увагу суду на те, що ні підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, ні інші норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не містять вимоги щодо коригування валових витрат при списанні кредиторської заборгованості, в тому числі за вексель на підставі Угоди про прощення боргу. Наголошує, що сума заборгованості, яка була списана на підставі Угоди про прощення боргу та включена до валового доходу підприємства, є заборгованістю за векселем, а не заборгованістю за договором купівлі - продажу товарів. Так, виходячи з положень статті 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні” при видачі векселя грошові зобов'язання за договором купівлі - продажу припиняються, тобто, закриваються векселем. З врахуванням чого, вважає таким, що не відповідає дійсності посилання Старокостянтинівської ОДПІ на той факт, що не здійснена компенсація вартості товарів, і у зв'язку з цим платник не має підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат на підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідач у письмовій позиції з приводу поданого позову та його представники безпосередньо в ході судового розгляду проти позовних вимог заперечували з посиланням на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Наголошуючи на встановлення в ході проведеної перевірки порушення позивачем абз.1 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та абз.3 п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону, всупереч вимог яких ДП „Укрпродекспо” своєчасно не віднесено до валового доходу в декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2005 року протерміновану кредиторську заборгованість в сумі 399000 грн. перед ВАТ „Буринський завод сухого молока”, яка виникла в липні 2002 року. Дану заборгованість в сумі 399000грн. підприємством включено до валового доходу в декларацію з податку на прибуток за 4 квартал 2005 року. Повідомив, що додаток №1 від 25.07.2007р. до Договору доручення №1 від 23.07.2007 року, останній був наданий, однак не підписаний та не завірений печатками довірителя та повіреного, і відповідно до вимог документообігу не був врахований при перевірці. Також в ході перевірки встановлено, що в порушення пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством в І кварталі 2006 року не включено до валового доходу кошти в сумі 186845,44грн., які надійшли на банківський рахунок ДП „Укрпродекспо” 12 січня 2006 року від покупця - іноземної фірми ТОВ „Інтерпродукт” згідно експортного контракту № 21/11-1 від 21.11.2005 року в якості попередньої оплати. При цьому в платіжних документах відсутні будь-які посилання на договір комісії №24/04-НМ. А контракт № 21/11-1 від 21.11.2005 року передбачає виконання зобов'язань між продавцем та покупцем товарів. Також даним контрактом передбачено 100% попередню оплату рахунків-фактур. Як свідчить рахунок-фактура №02-1 від 10.01.2006р., платіжне доручення RBU001РО10864714 від 12.01.2006року, банківська виписка від 12.01.2006 року, картка рахунку „362 Рубли” Контрагент „Інтерпродукт” ООО за І квартал 2006 року, що оплата проводилась відповідно до контракту № 21/11-1 від 21.11.2005 року. Отримані кошти ДП „Укрпродекспо” були повернені для ТОВ „Інтерпродукт” 11.04.2006 року як повернення попередньої оплати. Внаслідок викладеного перевіряючими зроблено висновок, про не включення підприємством в І кварталі 2006 року до валового доходу коштів в сумі 186845,44 грн. Перевіркою встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема в ІІІ кварталі 2006 року при списанні кредиторської заборгованості, що рахувалась перед ДП „Укрмолекспо” м. Буринь, не зменшено валові витрати в сумі 40000 грн. По рахунку 621 („короткострокові векселі”) станом на 01.07.2006р. рахувалась кредиторська заборгованість перед ДП „Укрмолекспо” м. Буринь в розмірі 48000 грн. Для підтвердження даної кредиторської заборгованості для перевірки було надано простий вексель № 3005282656 від 01.11.2002р., яким векселедавцем ДП „Укрпродекспо” зобов'язано заплатити 01.11.2006р. ДП „Буриньмолпрому” кошти в розмірі 48000грн. На звороті даного векселя директором ДП „Буриньмолпром” переадресовано оплату на ДП „Укрмолекспо”, що засвідчено його підписом та печаткою ДП „Буриньмолпром”. Відповідно до умов угоди про прощення боргу від 31.07.2006р., укладеної між ДП „Укрмолекспо” (кредитором) та ДП „Укрпродекспо” (боржником), звільнено кредитором боржника від його вексельних обов'язків. Розмір вимог (зобов'язань), які погашаються за даною угодою становить 48000 грн. Підприємством списання кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку відображено проводкою по дебету рахунку 621 („короткострокові векселі”) та кредиту рах.717 („доход від списання кредиторської заборгованості”) в липні 2006 року. Дану суму включено до валового доходу в III кварталі 2006р., а тому підсумовуючи викладене просить суд у позові відмовити.

Враховуючи викладені сторонами позиції та приймаючи до уваги, що при вирішенні  спору виникла необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд вважав за необхідне згідно ст.81 КАС України призначити по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Тернопіль (вул. Крушельницької, 18, 3 поверх) виклавши запропоновані сторонами на вирішення експертизи питання в іншій редакції.

Зокрема на розгляд експертизи судом поставлено наступні питання:

Чи підтверджується документально зазначений в акті перевірки від 05.11.2007р. №2963-231-31329072 про результати виїзної планової перевірки дочірнього підприємства „Укрпродекспо” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2007р. висновок про заниження нарахування податку на прибуток в сумі 99800грн. за 3 квартали 2005року; завищення нарахування податку на прибуток в сумі 99800грн. за 2005рік; заниження нарахування податку на прибуток в сумі 46711грн. за І квартал 2006р.; завищення нарахування податку на прибуток в сумі 46711грн. за півріччя 2006року; заниження позивачем нарахування податку на прибуток за 3 квартали 2006року в сумі 10000грн., а також донараховані спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми?

При дослідженні фахівцями вищезгаданої експертної установи застосовано методи співставлення та документальної перевірки і підтверджено, що за результатами здійсненої відповідачем перевірки (акт від 5.11.2007 року) по ДП „Укрпродекспо" Старокостянтинівською оДПІ встановлено порушення, на її думку, п.4.1.6 ст. 4, п. 1.22.1 ст. 1, п.7.3.1 ст. 7, п.11.3.1 ст. 11, п.5.2.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого підприємством безпідставно занижено податок на прибуток у сумі 10000 грн., у тому числі :

-          за три квартали 2005 року занижено на суму 99800 грн.;

-          за 2005 рік завищено на суму 99800 грн.;

-          за 1 квартал 2006 року занижено на 46711 грн.;

-          за півріччя 2006 року завищено на суму 46711 грн.;

-          за три квартали 2006 року занижено на 10000 грн.

В результаті дослідження наданих експертній установі документів експертами встановлено, що дочірнє підприємство „Укрпродекспо" зареєстроване виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради 6 червня 2001 року за №167712000000000177 та взято Старокостянтинівською оДПІ на податковий облік відповідно 15 червня 2001 року. ДП „Укрпродекспо" займається гуртовою торгівлею молочними продуктами.

За висновками акту перевірки від 5.11.2007 року дана заборгованість виникла у липні 2002 року по договору доручення №1 від 23.07.2002 року, по платіжних дорученнях №2 від 24.07.2002 року №3 від 26.07.2002 року. Перевіркою зменшуються валові доходи за 2005 рік і збільшуються валові доходи за три квартали 2005 року.

При дослідженні валових доходів встановлено, що підприємство в декларації за 2005 рік (ІУ квартал) включило до валових доходів 399000 грн. простроченої кредиторської заборгованості по взаєморозрахунках з ВАТ „Буринський завод сухого молока".

В якості підстави виникнення заборгованості позивача відзначено, що 23 липня 2002 року між ДП „Укрпродекспо" (повірений) та ВАТ „Буринський завод сухого молока" (довіритель) укладено договір доручення №1., за яким предметом даного договору є укладання договору купівлі-продажу з третіми особами на купівлю виробничого обладнання. Відповідно до п.3 договору довіритель після виконання доручення не пізніше 7 днів повинен подати письмовий звіт .(т.1а.с.139-140), що дає підстави для висновку про відсутність в угоді кінцевої дати виконання зобов'язань довірителем.

До договору доручення №1 від 23.07.2002 року його сторонами складено додаток №1, датований 25.07.2002 року., за яким ДП „Укрпродекспо" зобов'язується від імені ВАТ „Буринський завод сухого молока" укласти договори купівлі-продажу виробничого обладнання ( вакуум-випарна установка „Вінганд-8000") в кількості одна одиниця на суму 400000 грн. Граничний термін виконання зобов'язань по поставці обладнання - 31.12.2002 року, (т.1 а.с.50).

У відповідності до норм чинного законодавства, зокрема ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За статтею 526 Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому відповідно до статті 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно п.1 ст. 530 Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2 додатку №1 від 25.07.2002 року, граничний термін виконання зобов'язання по поставці обладнання є 31.12.2002 року, тоді як загальна позовна давність за ст. 257 Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, перебіг позовної давності для позивача по взаєморозрахунках з ВАТ „Буринський завод сухого молока" починається з 31.12.2002 року., тому заборгованість у сумі 399000 грн. по взаєморозрахунках з ВАТ „Буринський завод сухого молока" саме з 31.12.2005 року після закінчення трьохрічного терміну стає простроченою.

У відповідності до п. 1.22.1 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротною фінансовою допомогою поряд з іншим є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, та включається до складу валових доходів. (п.4.1.6 ст. 4 вказаного Закону).

Отже, включення ДП „Укрпродекспо" до валових доходів суми 399000 грн. за 2005 рік (ІУ квартал 2005 року) по взаєморозрахунках з ВАТ „Буринський завод сухого молока" відповідає вимогам п.4.1.6 ст.4, п.1.22.1 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, по ДП „Укрпродекспо" документально та нормативно не підтверджується заниження валових доходів у сумі 399000 грн. за три квартали 2005 року та завищення валових доходів за 2005 рік на дану суму, а тому документально та нормативно не підтверджується заниження податку на прибуток у сумі 99800 грн. за три квартали 2005 року та завищення податку на прибуток у цій же сумі за 2005 рік.

Експертним дослідженням підтверджено, що 31 березня 2005р. між ДП „Укрпродекспо" (комісіонер) та ВАТ „Молочник укладено договір комісії № 31/03-М, предметом якого є зобов'язання комісіонера за дорученням комітента та за винагороду укласти від власного імені зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів , найменування, ціна і кількість яких визначається Сторонами у Додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).

Даний договір діє з моменту підписання , раніше укладені договори між сторонами втрачають юридичну силу в частині поставки товару та діють до повного проведення розрахунку між сторонами (п.6.5 договору т.2 а.с.40).

В послідуючому 20 квітня 2005 року між ДП „Укрпродекспо" (комісіонер) та ПП „Наш молочник" (комітент) укладено договір комісії №20/04-НМ, за яким предметом даного правочину є зобов'язання комісіонера за дорученням комітента та за винагороду укласти від власного імені зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів , найменування, ціна і кількість яких визначається Сторонами у Додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).

Цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2006 року в частині передачі товару на комісію, в частині проведення розрахунку між сторонами - до повного їх проведення (п. 6.1 договору, т. 1 а.с. 106).

Окрім того позивачем 21 листопада 2005 року укладено зовнішньоекономічний контракт № 21/11-1 між ДП „Укрпродекспо" та товариством „Інтерпродукт", Росія, за яким ДП „Укрпродекспо" зобов'язується поставити, а товариство „Інтерпродукт" - оплатити молочні продукти (сухе молоко, масло )( п.1.1 контракту).

У відповідності до умов контракту, поставка товару здійснюється окремими партіями згідно додатку, що є невід'ємною частиною контракту, де вказано ціна на кожну партію товару( пп.1.2, 1.3). Додатки до контракту погоджуються і підписуються обома сторонами.

При цьому до даного контракту сторонами погоджено додаток №1 від 21.11.2005 року, у відповідності до пункту 3 якого обумовлено, що товаром є молоко обезжирене, ГОСТ 10970-87 в кількості 20 т, яке буде поставлятися на виконання договору комісії №31/03-М від 31.03.2005 року. Додаток №1 є невід'ємною частиною контракту №21/11-1 від 21.11.2005 року і вступає в силу з моменту його підписання (т. 2 а.с.38).

10 січня 2006 року до контракту 21/11-1 від 21.11.2005 року сторонами укладено додаток № 2, у відповідності до пункту 3 якого визначено, що товаром є молоко обезжирене ГОСТ 10970-87 в кількості 20 т, що буде поставлятися на виконання договору комісії № 20/04-НМ від 20.04.2005 року. Приведений Додаток №2 є невід'ємною частиною контракту № 21/11-1 від 21.11.2005 року та вступає в силу з моменту його підписання (т.1 а.с.105).

В установленому порядку по бухгалтерському обліку ДП „Укрпродекспо" взаємовідносини з товариством „Інтерпродукт" відображено по рахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями" та 6854 „Розрахунки з іншими кредиторами".

На виконання зобов'язань за зовнішньоекономічного контрактом № 21/11-1 від 21.11.2005 року та договором комісії від 31.03.2005 року ДП „Укрпродекспо" 2 грудня 2005 року були отримані кошти від товариства „Інтерпродукт" у сумі 1065999,60 російських рублів або 186816,43 грн.

7 грудня 2005 року ВАТ „Молочник" по вантажно-митній декларації № 004453906254 було відвантажено на адресу „Інтерпродукт" сухе молоко загальною вартістю 186198,15 грн. (т.2 а.с.32). При цьому відповідно до картки по бухгалтерському рахунку 362 контрагент „Інтерпродукт” станом на 31.12.2005 року заборгованість перед товариством „Інтерпродукт" відсутня.

Виконуючи зобов'язання за контрактом № 21/11-1 від 21.11.2005 року 12 січня 2006 року товариство „Інтерпродукт" перерахувало ДП „Укрпродекспо" 2107675,60 російських рублів або 373690,88 грн.

Тоді як 13 січня 2006 року ПП „Наш молочник" відповідно до вантажно-митної декларації № 329803526551 на адресу товариства „Інтерпродукт" відвантажено сухе молоко загальною вартістю 187414,51 грн.

Таким чином станом на 31.03.2006 року у ДП „Укрпродекспо" по бухгалтерському рахунку 362 виникає заборгованість у сумі 186845.44 грн. перед товариством „Інтерпродукт", яка переноситься на рахунок 6854 (т.1 а.с.110).

Відповідно до листа за № 0704-15 від 07.04.2006 року товариства „Інтерпродукт" кредиторська заборгованість у сумі 1053837,80 російських рублів або 186845,44 грн. платіжним дорученням №3 ДП „Укрпродекспо" перераховано на рахунок товариства (т. 2 а.с. 31, 37).

В матеріалах справи містяться акт № НМ-0000001 здачі-прийняття робіт, надання послуг на послуги комісіонера у сумі 2396,30 грн. з ПДВ та звіт комісіонера ДП „Укрпродекспо" за період з 01.01.2006р. по 31.01.2006р. на виконання договору комісії №20/04-НМ від 20.04.2005 року (т.2 а.с. 35, 36), які є підтвердженням, що кошти у сумі 373690,88 грн., отримані по зовнішньоекономічному контракту №21/11-1 від 21.11.2005 року від товариства „Інтерпродукт" на виконання договору комісії №20/04-НМ від 20.04.2005 року є для ДП „Укрпродекспо" залученими коштами.

Відповідно до п.7.9.1 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку по договорах комісії, концесії, консигнації, довірчого управління, схову, а також інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

За таких обставин по ДП „Укрпродекспо" документально та нормативно не підтверджується заниження валового доходу у І кварталі 2006 року та завищення валового доходу за півріччя 2006 року на суму 186845 грн. та заниження податку на прибуток у І кварталі 2006 року та завищення податку на прибуток за півріччя 2006 року у сумі 46711 грн., при цьому невиконання підприємством вимог п.7.3.1 ст. 7 та п.11.3.5 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” експертним дослідженням не встановлено.

Окрім того в ході експертного дослідження фахівцями згідно фактичних обставин справи підтверджено укладення позивачем 31.07.2006 року угоди про прощення боргу між ДП „Укрмолекспо" та ДП „Укрпродекспо", за умовами якої, зокрема п.2-4, сторони підтверджують, що прощення боргу у сумі 48000 грн. є предметом звичайної угоди та не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. На підставі ст.605 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору , зазначену у пунктах 1 і 2 цієї угоди вважаються припиненими. Угода набирає чинності з моменту її підписання (п.6 угоди) (т. 1 а.с.66).

Кредиторська заборгованість у сумі 48000 грн., у тому числі ПДВ 8000 грн. виникла по векселю № 3005282056 від 01.11.2002 року, термін оплати якого 1 листопада 2006року, (т.1 а.с.67).

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" видавати переказні та прості векселі можна лише на оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

При цьому існує принципова різниця між сумами грошового боргу за фактично поставлені товари і зобов'язання. Для виникнення останнього не важливо факт поставки товару . Видача і передача векселя припиняє грошові зобов'язання за договором. Отже, при видачі векселя припинено грошові зобов'язання щодо платежу за товари, по яких виникла кредиторська заборгованість та виникають зобов'язання по платежу за векселем.

Фактично у третьому кварталі 2006 року при списанні кредиторської заборгованості перед ДП „Укрмолекспо" м. Буринь ДП „Укрпродекспо" включило до валових доходів 40000 грн.

Що стосується валових витрат, то сума будь-яких витрат сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції відноситься до валових витрат платника податку.

Списання заборгованості за векселем, що виданий відповідно до договору не змінює статусу попереднього договору купівлі-продажу товару з платного на безоплатний.

Тоді як жодною із статей Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено зменшення валових витрат на суму списання кредиторської заборгованості, у тому числі сума платежу за векселем, на підставі угоди про прощення боргу. У разі віднесення суми простроченої заборгованості до валових доходів та зменшення валових витрат приведе до подвійного оподаткування, що не передбачено чинним податковим законодавством.

Таким чином, по ДП „Укрпродекспо" за три квартали 2006 року документально не підтверджується заниження нарахування податку на прибуток у сумі 10000 грн. Оскільки донараховані суми податку на прибуток по акту перевірки від 05.11.2007року документально та нормативно не підтверджуються, то не підтверджується нарахування штрафних санкцій , вказане в спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Підсумовуючи викладене, згідно Висновку № 1460 судово-економічної експертизи від 27 січня 2009р. в результаті дослідження по ДП „Укрпродекспо" документально та нормативно не підтверджується :

- заниження податку на прибуток у сумі 99800 грн. за три квартали 2005 року та завищення податку на прибуток у цій же сумі за 2005 рік;

- заниження податку на прибуток у І кварталі 2006 року та завищення податку на прибуток за півріччя 2006 року у сумі 46711 грн., невиконання вимог п.7.3.1 ст. 7 та п. 11.3.5 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" експертним дослідженням не встановлено.

По ДП „Укрпродекспо" за три квартали 2006 року документально не підтверджується заниження нарахування податку на прибуток у сумі 10000 грн.

Оскільки донараховані суми податку на прибуток по акту перевірки від 5.11.2007 року документально та нормативно не підтверджуються, на думку експертів, не підтверджується нарахування штрафних санкцій, вказані в спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Прибулі до суду представники Старокостянтинівської оДПІ висловили свої заперечення проти експертного висновку, а тому суд викликав для дачі пояснень по суті експертного дослідження експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Смоляк С.К. та Згуровську С.Є., які безпосередньо в судовому засіданні підтвердили відповідний висновок експертизи, надавши відповіді на запитання представників відповідача.

Додатково судом отримано Відповідь на заперечення на експертний висновок № 1460 судово-економічної експертизи від 27 січня 2009р., у якій представником експертної установи (вх. № 01-24/2951) конкретно та деталізовано викладено власні заперечення проти аргументів представників відповідача.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне :

У відповідності до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки державна податкова інспекція є органом державної влади, її діяльність має підпорядковуватись вимогам приведеної норми Конституції України.

За Конституцією гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 ст.55 Конституції України).

Згідно статті 124 Конституції правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні в матеріалах справи докази, детальний аналіз яких проведено судом в ході судового розгляду, не дають підстав для висновку про правомірність дій представників відповідача при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, згідно яких всупереч фактичним обставинам справи та чинному законодавству при донарахуванні податку на прибуток і штрафних санкцій, зроблено висновок про порушення підприємством пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.3 п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

З огляду на викладене, позовні вимоги дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів від 23 квітня 2008р. №0005832300/3, від 19 листопада 2007р. № 0005832300/0, від 12 грудня 2007р. № 0005832300/1 та від 14 лютого 2008 р. №0005832300/2, прийнятих щодо дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м. Старокостянтинів, відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, підтверджено належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись п. п. 6 та 7 Розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення”, ст. 12, 33, 66, 69, 74, 82, 110, 138, 143, 148, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів від 23 квітня 2008р. №0005832300/3, від 19 листопада 2007р. № 0005832300/0, від 12 грудня 2007р. № 0005832300/1 та від 14 лютого 2008 р. №0005832300/2 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів від 23 квітня 2008р. №0005832300/3, від 19 листопада 2007р. № 0005832300/0, від 12 грудня 2007р. № 0005832300/1 та від 14 лютого 2008 р. №0005832300/2, прийняті у відношенні дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м. Старокостянтинів.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Укрпродекспо", м. Старокостянтинів (вул. І.Франко, 47, код 31329072) 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок коп.) у відшкодування сплаченого судового збору та 1689,12 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять гривень дванадцять коп.) витрат на проведення експертизи.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      І.В. Грамчук

     Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 –відповідачу

                    4 –експертній установі