Рішення

від 14.04.2009 по справі 37/112-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/112-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2009 р.                                                            Справа № 37/112-08

вх. № 3551/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Маринушкіна Л.В.,  дов. №  08-11/3679/2-08 від 25.12.2008 р.

відповідача - Суркова О.О. за довіреністю б/н від 17.06.2008р.

3-ї особи на стороні позивача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа Управління земельних відносин Харківської міської ради,  м. Харків

до  ТОВ ТБ "Тима", м. Х-в  

про розірвання договору на право тимчасового користування землею, звільнення земельних ділянок з приведенням у придатний стан та повернення за належністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, в якому просить суд розірвати договір на право тимчасового користування земельною ділянкою,  яка  розташована   за   адресою: м. Харків, пр. Тракторобудніків, 89-Б площею 0,0315 га,   укладений 18.05.1999 р. між позивачем та відповідачем,  звільнити земельну ділянку по пр. Тракторобудівників, 89-Б площею 0,0315 га, привести   її   у   придатний   для   подальшого використання стан шляхом  звільнення  від  будь-якого   майна;   повернути   цю  земельну ділянку територіальній  громаді   міста  Харкова  в   особі  Харківської міської ради; звільнити земельну  ділянку   по   пр. Тракторобудівників,   89   площею 0,0250 га, зайняту самовільно розміщеною ТОВ торговельний будинок “Тима” відкритою автостоянкою; привести   її   у   придатний   для  подальшого   використання   стан шляхом звільнення   від   будь-якого майна; повернути цю земельну ділянку територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

До участі у справі господарським судом було залучено в якості 3-ї особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління земельних відносин Харківської міської ради.

Враховуючи необхідність надання сторонами витребуваних та додаткових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник 3-ої особи в судове засідання 24.02.2009 р. не з"явився, витребуваних документів не надав.

Позивач, через канцелярію господарського суду 24.02.2009 р. надав клопотання   (вх. № 5254) про відкладення розгляду справи для проведення додаткової перевірки спірної земельної ділянки на обгрунтування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги не з'явлення представника 3-ї особи та необхідність надання  витребування  доказів, суд відклав розгляд справи на  23.03.2009 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 23.03.2009 р.  справу передано на розгляд судді Усатому В.О.

В судове засідання 23.03.2009 р. представник позивача та  відповідача з"явилися, однак жодного витребуваного  доказу суду не представили.

Представник 3-ої особи в дане судове засідання знов не з"явився, витребуваних документів не надав.

Заслухавши представників сторін, враховуючи необхідність отримання витребуваних доказів, необхідних для  вирішення спору по суті, суд відклав розгляд справи на 13.04.2009 р.

В судове засідання 13.04.2009 р. представник відповідача  надав  акт обстеження спірної земельної ділянки, зроблений головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням  та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради, в якому зазначено, що в ході цього обстеження встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0315 га використовується ТОВ ТБ "Тима"  для спільного проїзду, благоустрою та утримання у належному санітарному стані в межах договору на право тимчасового користування землею від 12.09.1999 р. № 1992. Крім того, під час обстеження встановлено факт самовільного зайняття  під відкриту автостоянку додаткової земельної ділянки площею орієнтовано 0,0250 га, що розташована поруч із земельною ділянкою  площею 0,0315 га, якою користується відповідач та  встановити особу, яка використовує цю земельну ділянку  на цей час не вдалося.

В судовому засіданні 13.04.2009 р. оголошувалося перерву до 14.04.2009 р.

В судове засідання 14.04.2009 р. представник третьої особи не з"явився.

Заслухавши в даному судовому засіданні  представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

18.05.1999 р. між виконавчим комітетом Харківської міської ради та відповідачем укладений договір № 1992 на право користування земельною ділянкою, відповідно до умов якого відповідачу  на підставі рішення № 492 від 28.04.1999 р. надано в спільне тимчасове користування визначену долю на земельну ділянку за адресою: м.Харків пр.Тракторобудівників, 89-Б площею 0,0315 га строком до 01.03.2024 р. для спільного  проїзду, благоустрою та утримання  у належному санітарному стані без права будівництва.

Відповідно до п.3.2. Договору, відповідач зобов"язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

11.12.2007 р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням  та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради здійснено  обстеження  земельної   ділянки відповідача, за результатами якої встановлено, що земельна ділянка орієнтовано  площею 0,0670 га по пр.Тракторобудівників, 89 у м.Харкові використовується під відкриту автостоянку. Також перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 0,0315 га надана відповідачу в користування згідно Договору, а  земельна ділянка площею 0,0250 га зайнята  самовільно.

13.12.2007 р. на адресу відповідача позивач направив попередження № 10355 в якому зазначив, що земельна ділянка площею 0,0315 га, яка надана відповідачу в тимчасово користування згідно Договору,  використовується ним не за цільовим призначенням, а земельна ділянка площею 0,0250 га  в районі будинку № 89-А по пр.Тракторобудівників використовується для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки з порушенням вимог  п.а ст.96 та  ст.125 Земельного кодексу України, у зв"язку з чим просив звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  площею 0,0250 га та  усунути порушення земельного законодавства щодо використання земельної ділянки площею 0,0315 га.

На вказане попередження відповідач  24.12.2007 р. направив позивачу листа, в якому  зазначено, що  ТОВ ТБ "Тима" ніякого відношення до факту нецільового використання земельної ділянки площею 0,0315 га, яка дана йому у користування за Договором та самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0250 га, яка  розташована поруч з наданій йому в користування земельною ділянкою,  не має.

Як стверджує відповідач  вказані земельні ділянки під відкриту автостоянку використовували  невідомі особи за згодою колишнього  засновника ТОВ ТБ "Тима" Міцюри І.О.

Відповідач самостійно приймав всіх необхідних заходів щодо звільнення території від відкритої автостоянки, що підтверджується наявними у справі документами. Так, зокрема, він  звертався безпосередньо до фізичної особи Міцюри І.О. з вимогою про звільнення земельних ділянок,  розташовував оголошення з вимогою до власників автотранспорту про звільнення території відповідача від автотранспорту, звертався до правоохоронних органів  з заявою, в якій просив застосувати до фізичної особи Міцюри І.О. заходів щодо звільнення вказаних земельних ділянок від незаконної відкритої автостоянки.

Завдяки вжитим відповідачем заходам, правоохоронними органами були  виявилені  особи, які причетні до самовільного використання  спірних земельних ділянок під автостоянку та які були притягнуті до встановленої законом  відповідальності.

Під час проведення 30.03.2009 р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням  та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради  повторного  обстеження  вищевказаних   земельних   ділянок  встановлено, що земельна ділянка площею 0,0315 га використовується ТОВ ТБ "Тима"  для спільного  проїзду, благоустрою та утримання в належному санітарному стані в межах договору на право тимчасового користування землею від 12.09.1999 р. №1992. Крім того,  під час перевірки виявлено,  що земельна ділянка орієнтовано  площею 0,0250 га, яка розміщена поруч з земельною ділянкою відповідача, самовільно зайнята невстановленою особою для експлуатації  та обслуговування відкритої автостоянки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про оренду землі”, оренда землі  -  це  засноване  на договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З тексту спірного  договору оренди вбачається , що земельна ділянка по пр. Тракторобудніків, 89-Б площею 0,0315 га, надавалася відповідачу  в оренду для спільного проїзду, благоустрою та утримання в належному санітарному стані, без права будівництва.

Статтею 96 Земельного кодексу України зазначені обов'язки землекористувачів, зокрема пунктом „а” частини 1  цієї статті, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

Відповідно до ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється  у судовому порядку у разі: а) використання    земельної  ділянки    не   за   цільовим призначенням.

Згідно ст.24 ЗУ „Про оренду землі”,  орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної   ділянки   за  цільовим  призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної  безпеки землекористування  та збереження   родючості  ґрунтів,  додержання державних стандартів, норм і правил,  у тому числі місцевих  правил  забудови населених пунктів.

Відповідно до ст.31 ЗУ „Про оренду землі”, договір оренди землі може бути розірваний за  згодою  сторін. На  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.32 ЗУ „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди  землі  може  бути достроково   розірваний   за  рішенням  суду  в разі  невиконання сторонами обов'язків,  передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та  умовами  договору,  в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди,  яке істотно перешкоджає  передбаченому  договором використанню земельної ділянки,  а також на підставах,  визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підстави для зміни або розірвання договору встановлені статтею 651 Цивільного кодексу України, за змістом частини 2 якої договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Представлені суду докази свідчать про використання відповідачем наданої йому в оренду земельної ділянки по пр. Тракторобудніків, 89-Б площею 0,0315 га за цільовим призначенням, що підтверджує сам позивач.

Таким чином, враховуючи належне виконання відповідачем умов Договору, що не заперечується позивачем, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору на право тимчасового користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудніків, 89-Б площею 0,0315 га, укладеного 18.05.1999 р. між позивачем та відповідачем,  звільнення цієї земельної ділянки та приведення  її у придатний для подальшого використання стан шляхом  звільнення  від  будь-якого   майна та   повернення  її територіальній  громаді   міста  Харкова  в   особі  Харківської міської ради.

Щодо позовних вимог позивача про  звільнення  відповідачем земельної  ділянки   по   пр. Тракторобудівників,   89   площею 0,0250 га, зайняту самовільно розміщеною ТОВ торговельний будинок “Тима” відкритою автостоянкою; приведення   її   у   придатний   для  подальшого   використання   стан шляхом звільнення   від   будь-якого майна та повернення її  територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що  позивач  не представив жодного  доказу зайняття саме відповідачем вказаної земельної ділянки,  а навпаки  спростував це належними доказами, суд вважає за необхідне відмовити також позивачу й в задоволенні  позовних вимог  про  звільнення відповідачем земельної  ділянки   по   пр. Тракторобудівників,   89   площею 0,0250 га, зайняту самовільно розміщеною ТОВ торговельний будинок “Тима” відкритою автостоянкою; приведення   її   у   придатний   для  подальшого   використання   стан шляхом звільнення   від   будь-якого майна та повернення її  територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволенних вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. При відмові  в позові державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на позивача.

Враховуючи відмову у позові, державне мито з відповідача не підлягає стягненню.

На підставі викладеного та керуючись 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити   в задоволенні позову повністю.

.

Суддя