Рішення

від 31.07.2008 по справі 28/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  28/186

31.07.08

за позовом          торгово-промислової компанії «Укрінвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до          товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-МА», м. Київ

про          стягнення 11 067,00 грн.                                                                                             

                                                                                                      Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Борисевич С.В.

Представники сторін:

від позивача:        не з'явився

від відповідача:   не з'явився (про дату та час судового засідання повідомлений належним чином)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Торгово-промислова компанія «Укрінвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-МА» про стягнення 11 067,00 грн.   

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ-МА»зобов'язань по оплаті товару на підставі усної домовленості між торгово-промисловою компанією «Укрінвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІ-МА»від 18.12.2007.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.06.2008 було порушено провадження в справі № 28/186 та призначено судове засідання на 10.07.2008.

02.07.2008 до загального відділу суду від позивача надійшли документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 10.07.2008 у зв'язку з встановленням іншої адреси відповідача відкладено розгляд справи на 31.07.2008.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ :

На підставі усної домовленості торгово-промислова компанія «Укрінвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю  (надалі по тексту позивач) реалізував приватному товариству з обмеженою відповідальністю «ВІ-МА»(надалі по тексту відповідач) товар на загальну суму 11 067,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № УК-1595 від 18.12.2007.

Зазначений товар отриманий відповідачем на підставі довіреності ЯНА № 009671 від 18.12.2007 (належним чином завірена копія в матеріалах справи).

Згідно наявних в матеріалах справи доказів станом на день розгляду справи відповідач за отриманий товар не розрахувався і таким чином його заборгованість перед позивачем складає 11 067,00 грн.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 181 Господарського кодексу України (надалі по тексту ГК України) визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов'язань щодо продажу позивачем певного товару, та щодо прийняття зазначеного товару відповідачем і оплати його вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено  договір купівлі –продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що позивач передав відповідачу товар згідно накладної, а відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

 Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару сторонами не узгоджувався і таким чином згідно ст. 530 ЦК України наступає протягом семи днів з моменту пред'явлення вимоги.

18.03.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 71 в якій просила оплатити вартість отриманого товару у семиденний термін з дня отримання претензії.

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не погасив і таким чином сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Факт наявності боргу у відповідача в сумі 11 067,00 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, наведених позивачем не спростував

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66,67,68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ-МА»(02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5; м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1-а, р/р 260093052201 в ТОВ «КБ «Даніель»МФО 380980 ідентифікаційний код 33780190) на користь торгово-промислової компанії «Укрінвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61126, м. Харків, провулок Столярний, 3, кв. 2; 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, офіс 308 р/р 26009011021 в АБ «Факторіал-Банк»в м. Харкові, МФО 351715 ідентифікаційний код 30238456) основний борг в сумі 11 067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) грн., 102 (сто дві) грн. витрат на сплату державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

         Суддя                                                                                О. С. Копитова