Постанова

від 22.04.2009 по справі 7430-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7430-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.04.2009Справа №2-31/7430-2008А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Шильнової О.М.

за участю представників сторін:

від позивача – Мусаєва Л.С., дов. у справі

від відповідача – Беркутова Е.М. дов. у справі, Стрельченко О.В., дов у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Комунального підприємства «Упорядкування міста» (98500, м. Алушта, вул. Таврійська, 2)

до відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АРК (98500, м.Алушта, вул.Вл.Хромих,12)

про скасування вимоги та рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Упорядкування міста» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Алушта АРК з позовними вимогами про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-242 від 01.05.2008р. на суму 73869,87 грн. та скасування рішення УПФУ в м.Алушта про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків №288 від 23.05.2007 р. про стягнення суми штрафу в розмірі 13212,97 грн. та нарахування пені в розмірі 5976,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм діючого законодавства, зокрема ст.ст.316-319 Цивільного кодексу України, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.9 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на свій розсуд, без відповідного судового рішення, всупереч волі платника розпорядився грошовими коштами, які підприємство перерахувало як страхові внески поточного періоду. Такі дії відповідача призвели до збільшення заборгованості і застосування нових санкцій, так як своєчасно сплачені поточні платежі внаслідок самостійного розподілу відповідач визнавав несплаченими. Також, позивач вказує на неправомірність спірних рішення та вимоги про сплату боргу, оскільки нарахування пені та штрафних санкцій, відповідно до вимог чинного законодавства, припиняється у разі оскарження платником страхових внесків відповідних рішень пенсійного органу до суду.  

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Вказує  на  відсутність порушень строків сплати страхових внесків, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

Відповідач не згоден з позовними вимогами за мотивами, викладеними у письмових запереченнях на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що фінансові санкції були застосовані до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків  відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», платник був поінформований про перерозподіл коштів в рахунок погашення сум недоїмки, санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення.

Представники відповідача у судовому засіданні  з наведених у запереченнях на позов та доповненнях до заперечень підстав просили у задоволені  позову відмовити  у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду АРК від 16.09.2008р. провадження по справі зупинялось, у зв'язку з призначенням по справі судово-економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду АРК від 02.02.2009р. провадження по справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, висновок судово-економічної експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Комунальне підприємство «Упорядкування міста» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Алушта АРК.

01.05.2008 р. Управлінням Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК на адресу Комунального підприємства «Упорядкування міста» було надіслано вимогу про сплату боргу №Ю-242 на суму 67736,23 грн. основного боргу, 2399,71 грн. фінансових санкцій та 3733,93 грн. пені.

23.05.2008р. Управлінням Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК винесено рішення №288 про застосування до Комунального підприємства «Упорядкування міста» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, у вигляді стягнення штрафу в сумі 13212,97 грн. та пені в сумі 5976,58 грн.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IY від 09.07.2003р. страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно частини 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частинами 2, 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 вказаного Закону, у тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до пенсійного Фонду України,  здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Фонду від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована у Мін'юсті України 16.01.04р. за №64/8663.

Зі змісту п.8.2, 8.3 вказаної Інструкції слідує, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком  9 цієї Інструкції  на всю суму боргу.   

Відповідно до спірної вимоги №Ю-242 від 01.05.2008р. станом на 06.05.2008р. заборгованість  КП «Упорядкування міста» відповідно до картки особового рахунку склала 73869,87грн., з якої 67736,23грн. є сумою недоїмки, 2399,71грн. – штрафних санкцій, 3733,93грн.  є пенею (а.с.9 т.1).

Вимоги позивача обґрунтовано тим, що страхові внески за період з жовтня по грудень 2007р. та  з січня по квітень 2008р. сплачені підприємством своєчасно, доказом чого свідчать надані копії розрахункових документів, однак відповідач всупереч вимогам закону змінив призначення платежу (перерозподілів платежі) та відповідно визнав сплачені внески такими, що не сплачено, в наслідок чого винесено спірну вимогу та застосовані спірним рішенням фінансові санкції.

З  матеріалів справи слідує, що  станом на 01 травня 2008 року  борг позивача за вимогою №Ю-242 від 01.05.2008р. за страховими внесками сформувався за період з листопада 2007р. по березень 2008р. включно і складає 67736,23грн., з яких 66630,19грн. по ставці 33,2% (яка складається з: 7313,36грн. залишок внесків за листопад 2007р., 14903,55грн. внески за грудень 2007р., 13995,08грн. внески за січень 2008р., 14254,57грн. внески за лютий 2008р., 16163,63грн. – за березень 2008р.),  по ставці 1,5%  - заборгованість 1106,04грн. (яка складається з:  72,52грн. – залишок внесків за лютий 2008р., 1033,52грн. внески за березень 2008р.). Фінансові санкції в сумі 2399,71грн. включені у  спірну вимогу внаслідок несплати  позивачем узгодженого рішення №889 від 17.12.07р., граничний строк сплати якого 04.01.2008р., і яке на момент формування вимоги не погашено. Пеня включена  у спірну вимогу  на підставі рішення №889 від 17.12.07р. в сумі 1945,70грн.  та  рішення №57 від 29.01.08р. в сумі 1788,23грн. (1846,94 грн. - часткове погашення в сумі 58,71 грн. = 1788,23 грн.).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість спірної вимоги №Ю-242 від 01.05.2008р. в частині  визначення позивачу  недоїмки зі сплати страхових внесків в сумі 67736,23грн. і  неправомірне включення до спірної вимоги штрафних санкцій в сумі 2399,71грн. та пені в сумі 3733,93грн., а також про неправомірне застосування фінансових санкцій та нарахування пені спірним рішенням №288  від 23.05.2008р.    виходячи з наступного.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону №1058 виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 4 статті 18 Закону №1058 страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З огляду на наведені норми спеціального закону посилання позивача на норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не приймаються судом до уваги, оскільки не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Управлінням ПФУ в м.Алушта відповідно до частини 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були зараховані сплачені підприємством кошти за відповідними платіжними дорученнями в рахунок сплати недоїмки, пені та санкцій, що виникли раніше, у порядку  календарної черговості їх виникнення. Оскільки цих коштів не вистачило на погашення поточної суми зобов'язань це призвело до нарахування спірною вимогою недоїмки в сумі 67736,23грн.

Слід зазначити, що згідно графіку погашення заборгованості до Пенсійного фонду боргу КП «Упорядкування міста» в 2008 р. за підписом в.о.начальника підприємства  станом на 01.01.08р. визначена заборгованість зі сплати внесків у сумі 80007,78грн., яка мала бути погашена в строк до червня 2008р. (а.с.47, т.1).

Судом не приймається висновок експерта від 30.01.2009р. №90/08 за результатами судово-бухгалтерської експертизи у справі як доказ в обгрунтування позиції позивача, оскільки при дослідженні експертом не були прийняти до уваги приписи ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо зарахування сум поточних платежів за страховими внесками в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій  у порядку календарної черговості їх виникнення, внаслідок чого експерт дійшов  помилкових висновків. Відповідно до п.5 ст.86 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим.

Отже, позовні вимоги щодо скасування вимоги №Ю-242 від 01.05.2008р. у частині нарахування суми недоїмки на суму 67736,23грн. не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.   

Щодо включених у вимогу №Ю-242 від 01.05.2008р. фінансових санкцій та пені суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи  підставою для включення у спірну вимогу сум фінансових санкцій та пені стали рішення №889 від 17.12.2007р. в частині несплаченої суми 2399,71грн. та рішення №57 від 29.01.2008 р. в частині несплаченої сумі 1788,23 грн.

У свою чергу рішення №889 від 17.12.2007р. про застосування штрафних санкцій у розмірі  2543,49грн. та нарахування пені в сумі 1991,29грн. винесено відповідачем за несвоєчасну сплату страхових внесків за серпень 2007 року, які нараховані позивачем самостійно, термін сплати яких наступив 20.09.2007р.  Одна частина суми боргу по ставці 1-5% була погашена повністю, а в частині по ставці 33,2% сума штрафу у розмірі 2399,71грн. та пені в сумі 1945,70грн. залишились не погашеними та включені у вимогу про сплату боргу №Ю-242 від 01.05.08р.

У свою чергу рішення №57 від 29.01.2008р. винесено за несвоєчасну сплату фінансових санкцій, винесених за результатами акту перевірки №64 від 31.07.07р. Одна частина суми боргу по ставці 1-5% повністю погашена в сумі 276,54гн., а в частині по ставці 33,2% сума пені у розмірі 1788,23грн. залишилась не погашеною і включена у вимогу про сплату боргу №Ю-242 від 01.05.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені рішення №889 від 17.12.2007р. та №57 від 29.01.2008р. були оскаржені позивачем у судовому порядку, про що свідчить позовна заява від 03.04.2009р.  і ухвала господарського суду  АРК від 09.04.2008р. про відкриття провадження у справі №2-24/4115-2008А за даним позовом (а.с.70-81, т.1).

Постановою господарського суду АРК від  10.12.2008 р. у справі №2-12/4115-2008А було відмовлено у позові КП «Упорядкування міста» про скасування зазначених рішень, проте судове рішення було оскаржене до апеляційної інстанції. На час розгляду справи апеляційній розгляд справи триває.

Отже, станом на дату винесення спірної вимоги №Ю-242 від 01.05.2008р.  спір щодо рішень №889 від 17.12.2007 р., №57 від 29.01.2008 р., суми фінансових санкцій і пені за якими включені до спірної вимоги, мав місце, судове рішення не набрало законної сили.

Абзацом 2 частини 12 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено правило за яким у разі оскарження страхувальниками вимоги про сплату недоїмки або  рішення про накладення штрафних санкцій нарахування пені зупиняється  з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Згідно абзацу 3 частини 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладення штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Таким чином, при наявності судового спору щодо оскарження відповідних рішень територіального органу пенсійного фонду до його вирішення за суттю і набрання судовим рішенням законної сили  відповідач не мав права включати до вимоги про сплату боргу №Ю-242 від 01.05.2008р.  суми штрафних санкцій та пені за цими рішеннями.

Стосовно позовної вимоги щодо скасування рішення №288 від 23.05.2007р.  суд зазначає наступне.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК №288 від 23.05.2007р. про застосування фінансових санкцій у сумі 13212,97 грн. та пені у сумі 5976,58грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків винесено за період з 20.11.2007 р. по 30.04.2008 р.

Вказаним рішенням застосовані фінансові санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків за ставкою 33,2%: за жовтень 2007 р. по строку 20.11.2007 р.; за листопад 2007р. по строку 20.12.2007р.; частково за грудень 2007 р. по строку 20.01.2008р. Нарахована пеня за несвоєчасну сплату  фінансової санкції по рішенню №889 від 17.12.2007р. та  по рішенню №818 від 21.11.2007 р.  Також  застосовані фінансові санкції та пеня за несвоєчасну плату страхових внесків за ставкою 1-5%: за грудень 2007 р. по строку 20.01.2008 р.; за січень 2008 р. по строку 20.02.2008 р.; за лютий 2008 р. по строку 20.03.2008 р.; за березень 2008 р. по строку 21.04.2008 р. Нарахована пеня за несвоєчасну сплату  фінансових санкції по рішенню №57 від 29.01.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків з жовтня 2007р. по березень 2008р. позивачу було надіслано вимогу №Ю-135с від 05.03.2008р., до загальної суми якої були включені й суми за зобов'язаннями вказаного періоду, за несвоєчасну сплату яких  відповідач спірним рішенням №228 від 23.05.2008р. застосував фінансові санкції. Також цим рішенням нарахована пеня за несвоєчасну сплату фінансових санкцій за рішеннями №889 від 17.12.2007р., №818 від 21.11.2007р., №57 від 29.01.2008р., №225 від 16.04.2008р.

Проте, при наявності судового спору з оскарження вказаних вимоги про сплату боргу №135с від 05.03.2008р., рішень №889 від 17.12.2007р., №818 від 21.11.2007р., №57 від 29.01.2008р., №225 від 16.04.2008р. на момент винесення спірного рішення №228 від 23.05.2008р. відповідач не мав підстав для його винесення в силу положень абз.2 ч.12, абз.3 ч.13 ст.106 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування рішення про застосування до КП «Упорядкування міста» фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків №288 від 23.05.2007 р. та скасування вимоги про сплату боргу №Ю242 від 01.05.2008 р. у частині санкцій та пені, відповідні рішення за якими на час формування вимоги та винесення спірного рішення оскаржені в судовому порядку і відповідного судового рішення ще не прийнято або воно не набрало законної сили, є такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, в обгрунтування правомірності винесення спірного рішення про застосування фінансових санкцій та включення до спірної вимоги сум штрафних санкцій та пені,  на 10 денний строк оскарження рішень про застосування штрафних санкцій, встановлений ст.106 Закону України №1058, оскільки абз.3 ч.13 ст.106 вказаного закону  пов'язує  зупинення строків сплати фінансових санкцій безпосередньо з оскарженням цих рішень до винесення судом рішення у справі, тобто коли вже відкрито провадження у справі за позовом страхувальника щодо оскарження рішення або вимоги про сплату боргу, то до його вирішення по суті територіальний орган Пенсійного фонду не має права застосувати штрафні санкції та нараховувати пеню. Крім того, слід зазначити, що частина 12 цієї ж статті 106 передбачає зупинення нарахування пені з дня подання позову до суду незалежно від строку оскарження рішення про накладення штрафу або вимоги про сплату боргу.   

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах   повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається  на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Проте відповідачем не доведено правомірності і обгрунтованості спірного рішення та вимоги про сплату боргу в частині нарахування пені та штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування рішення №288 від 23.05.2008 р. про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу №Ю-242 від 01.05.2008р. в частині нарахування штрафних санкцій та пені у розмірі 6133,64 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо скасування вимоги про сплату боргу №Ю-242 від 01.05.2008р. в сумі недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 67736,23грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення  суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд  скасувати спірні вимогу про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій, суд враховуючи викладене вище, вважає  можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК від 01.05.2008р. №Ю-242 в частині визначення  фінансових санкцій  в сумі  2399,71грн. та пені в сумі 3733,93грн.,  та рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК  від 23.05.2008 р. №288 про застосування фінансових санкцій в сумі 13212,97грн. та нарахування пені в розмірі 5976,58грн.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.92 Кодексу адміністративного судочинства України якщо призначення експертизи здійснено за ініціативою суду відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.06р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»  встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.96р. №710 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.06.2007р. №870, встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних    установах судової експертизи Міністерства  юстиції відповідно до ступені важкості експертизи.

Згідно наданої до експертного висновку калькуляції експертом проведено середньої важкості експертизу при нормативної вартості експертогодини 39,10грн. і затрачено на її проведення 128 годин, що складає 5000грн.(а.с.8,т.2).  

Отже, відповідно до ст.92  Кодексу адміністративного судочинства України  витрати, пов'язані із проведенням судово-економічної експертизи по даній справі, підлягають  стягненню з Державного бюджету України  на користь ТОВ  «Кримське експертне бюро» в сумі 5000грн.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,13грн. з Державного бюджету України на підставі ч.3 ст.94 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови оголошена в судовому засіданні 22.04.2009 р. Постанова складена у повному обсязі  27.04.2009р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 9, 11, 17, 70, 71, 72, 86, 92, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                     П О С Т А Н О В И В :

 Позов задовольнити частково.

1.          Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК від 01.05.2008р. №Ю-242 в частині визначення  фінансових санкцій  в сумі  2399,71грн. та пені в сумі 3733,93грн.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Алушта АРК  від 23.05.2008 р. №288 про застосування до Комунального підприємства «Упорядкування міста» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, у вигляді стягнення штрафу в сумі 13212,97 грн.  та нарахування пені в сумі 5976,58грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Упорядкування міста» (98500, м. Алушта, вул. Таврійська, 2; код ЄДРПОУ 24402016) 1,13 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кримське експертне бюро» (95300, м.Сімферополь, вул.К.Маркса, 44 к.20, р/р 26007000130855 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» МФО 384577, ОКПО 31937105)  5000,00грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Виконавчий документ видати у встановленому ст.258 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.