Рішення

від 29.04.2009 по справі 27/61-08-2769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/61-08-2769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2009 р.Справа  № 27/61-08-2769

За позовомМіністерства транспорту та зв'язку України

До відповідачів1) Одеської міської ради;2) комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська залізниця

Про визнання права власності

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивачаКулініченко К.Г., довіреність № 8917/15/14-08 від 25.12.2008 року;

Від відповідачів1) Одеської міської ради: не з'явився;2) КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”: не з'явився;

Від 3-ї особи:Кулініченко К.Г., довіреність № 148 від 08.01.2009 року;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності

          01.08.2008 року за вх. № 15615 Одеська залізниця надала до господарського суду Одеської області пояснення по справі № 27/61-08-2769, у яких в повному обсязі підтримує позов Міністерства транспорту та зв'язку України про визначення за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на майно, яке зазначено у позовній заяві, з підстав зазначених у поясненнях.

          18.08.2008 року за вх. № 16914 Позивач надав до господарського суду Одеської області уточнення позовної заяви, у яких просить суд визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна –будівлю майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання (інвентарний номер 15006), загальною площею 465,5 кв. м., збудовану у  1938 р., розташовану за адресою: м. Одеса, станція Одеса-Застава-1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

          27.08.2008 року за вх. № 17478 Одеська міська рада надала до господарського суду Одеської області заперечення на позовну заяву, у яких просить суд прийняти рішення , яким відмовити у задоволенні позовної заяви Міністерства транспорту та зв'язку України, з підстав зазначених у запереченнях.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача  за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника позивача та третьої особи, суд, встановив.

          Спірний об'єкт нерухомості тривалий час знаходиться на балансі та утриманні Одеської дистанції електропостачання Одеської залізниці, що підтверджується довідкою про об'єкти, які знаходяться на балансі Одеської дистанції електропостачання Одеської залізниці № 665 та довідкою № 786 від 07.07.2008 року, відповідно до яких спірний об'єкт було введено в експлуатацію в 1938 році, що також визначено інвентарною карткою обліку основних засобів: 15006.

          Вказаний об'єкт є будівлею, безпосереднім цільовим призначенням якого є використання в якості будівлі майстерської дільниці, що повинна обслуговувати потреби Одеської залізниці.

          Згідно з Рішенням Одеської міської ради від 28.04.2000 за № 1234-ХХІІІ, Одеській залізниці було відведено земельну ділянку площею 377,06 га. для виробничої діяльності.

          На виконання вказаного Рішення Одеській залізниці було видано Державний акт на право постійного користування землею (серія № І-ОД 000301).

          Площа спірного об'єкта відповідає технічному паспорту, виготовленому КП „ОМБТІ та РОН” 01.03.2007 року, на будівлю майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання, загальною площею 465,5 кв. м., збудовану у  1938 році.

          05.04.2007 року за №  522 та 06.03.2008 року за № 284 Одеська залізниця в особі свого відокремленого структурного підрозділу - Одеської дистанції електропостачання звернулася до Одеської міської ради із заявами, в яких просило оформити право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання, збудованої у 1938 p., розташованої за адресою: м. Одеса, станція Одеса-Застава-1.

          25.02.2008 року за № 1252/16/14-08 Позивач направив на адресу Одеської міської ради лист з аналогічним проханням.  

          24.04. 2007 року № 5191 листом Начальником юридичного управління Одеської міської ради Іванським А.Й. та від 21.03.2008 року № 1553 листом в.о. начальника юридичного управління Болдіним М.Я. було надано відповідь про можливість розгляду питання щодо оформлення права власності лише після надання документів, які посвідчують право власності (зокрема - акту державної комісії про прийняття зазначених об'єктів введення їх в експлуатацію або інших).

          Будівництво об'єкту здійснювалося Одеською залізницею самостійно, об'єкт введений в експлуатацію, однак акти про введення до експлуатації об'єкта у Міністерства транспорту та зв'язку та у Одеської залізниці не збереглися.

          29.03.2007 року за вих. № 464 Позивач (в особі свого відокремленого структурного підрозділу - Одеської дистанції електропостачання) звернувся листом до державного архіву Одеської області, з метою отримання інформації щодо наявності вищезазначеного акту в архівах.

          05.07.2007 року за вих. № Ч-1398 на адресу Позивача надійшла довідка, у якій було надано відповідь про відсутність акту у архівах.          

          Відповідач (Одеська міська рада) проти позову заперечує, посилаючись на те, що з заявою про оформлення права власності на спірний об'єкт до Одеської міської ради зверталася Одеська залізниця  в особі свого відокремленого підрозділу – Одеської дистанції електропостачання, а не Міністерство транспорту та зв'язку України, що, на думку відповідача, свідчить про те, що права та інтереси позивача по справі Одеською міською радою не порушено.

          Крім того, відповідач зазначив, що необхідною підставою виникнення права власності на об'єкти нерухомості є прийняття об'єкта нерухомості в експлуатацію. Експлуатація не прийнятих об'єктів забороняється. Позивачем до матеріалів справи не надано акту вводу в експлуатацію спірного об'єкту, у зв'язку з чим відповідач вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.             

          Згідно з редакцією ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р.  № 1540-VI, що була чинна на момент будівництва спірної споруди,  державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави, а тому і будівля майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання (інвентарний номер 15006), загальною площею 465,5 кв. м., збудована у  1938 р., розташована за адресою: м. Одеса, станція Одеса-Застава-1, на час її створення належала до державної форми власності.

          Указом Президії Верховної Ради України  від 30.08.1991р.  № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено,  що  підприємства,  установи  та  організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

          Положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, який діяв в Україні з 1991року, так і  приписами ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 435-IV (який є чинним в нинішній час),  держава визнана одним із  суб'єктів  права  власності  в Україні.

          У  відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є  майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

          Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема,  здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

          Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах,  визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

          Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління);  органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

          Крім того, у відповідності до ч. 2, 3  ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України  від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

          Відповідно до п.п. 12  п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює відповідно до законодавства функції з  управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

          Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить  до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.  Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці  складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах  повного  господарського відання.

          Таким чином, суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв'язку України.

          Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд  володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

          Так, статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.            

          Суд не приймає до уваги доводи Одеської міської ради щодо відсутності предмета спору в частині позовних вимог до Одеської міської ради та необхідність припинення провадження у справі, оскільки наявність між Міністерством транспорту та зв'язку України і Одеською міською радою спору про право власності на будівлю майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання (інвентарний номер 15006), загальною площею 465,5 кв. м., збудовану у  1938 р., розташовану за адресою: м. Одеса, станція Одеса-Застава-1, підтверджується листом Міністерства транспорту та зв'язку України, бездіяльністю Одеської міської ради щодо його розгляду та надання відповіді у встановлені законом строки.

          Водночас суд відхиляє безпредметні посилання Відповідача в обґрунтування своїх заперечень на норми ч.2 ст. 331 ЦК України (набрав чинності з 01.01.2004 року), які регулюють порядок набуття права власності на новостворене нерухоме майно, та п.п. 1.12,1.6 Тимчасового положення   про   порядок  реєстрації  прав   власності   на  нерухоме   майно   (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5), які не мають зворотної дії до правовідносин будівництва спірного комплексу будівель, а саме будівлі майстерської дільниці збудовану за державні кошти в 1938 році.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, Відповідачами не було надано до суду жодного доказу, що об'єкту, на який просить визнати право власності Міністерство транспорту та зв'язку України йому не належить.

          Таким чином, позовні вимоги про визнання права державної власності на об'єкт нерухомого майна –будівлю майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання (інвентарний номер 15006), загальною площею 465,5 кв. м., збудовану у  1938 р., розташовану за адресою: м. Одеса, станція Одеса-Застава-1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Таку ж правову думку висловив Вищий господарський суд України в своїй постанові по справ № 16/100-08-2723.

          Згідно з ч. 7 ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до КП "Одеське МБТІ та РОН" із заявою про реєстрацію спірного нерухомого майна та відмови з цього приводу не отримував, а, відтак, і спір про право власності на зазначене майно між позивачем та другим відповідачем не виникав.

          Таким чином, в частині вимог до КП "Одеське МБТІ та РОН" відсутній предмет спору, що відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі в частині позову до другого відповідача.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

          Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві та відповідачем у спірних договорах до суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

          Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 29.04.2009 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги,11), код ЄДРПОУ 000175584 право державної власності на об'єкт нерухомого майна –будівлю майстерської дільниці Одеської дистанції електропостачання (інвентарний номер 15006), загальною площею 465,5 кв. м., збудовану у  1938 р., розташовану за адресою: м. Одеса, станція Одеса-Застава-1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.

3.Стягнути з Одеської міської ради (65011, м. Одеса, пл. Думська, 1), код ЄДРПОУ 04056919 на користь Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14), код ЄДРПОУ 00017584 –169,90 грн. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Провадження у справі в частині позовних вимог до комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” - припинити.

          Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.