Постанова

від 13.11.2013 по справі 801/10303/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 13 листопада 2013 р. (16 год. 00 хв.) Справа №801/10303/13-а    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнякової С.Ю., суддів Кононової Ю.С., Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   за позовом Товариства з обмеженою товариство "Пента"                        до   Міністерства доходів і зборів України,     Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим                        про визнання протиправними дій та  спонукання до виконання певних дій. Обставини справи:  Товариство з обмеженою товариство "Пента" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про: визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача за вересень 2013 р. з ПДВ; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України прийняти податкову декларацію позивача за вересень 2013 р. з ПДВ; зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим  прийняти податкову декларацію позивача за вересень 2013 р. з ПДВ; зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим  відобразити показники декларації позивача за вересень 2013 р. з ПДВ у картці особового рахунку з ПДВ; а також про встановлення судового контролю за виконання судового рішення органами Міністерства доходів і зборів України та ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим та стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору в розмірі 68,82 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що подана позивачем податкова звітність - декларація з ПДВ за сересень 2013 року відповідає вимогам ст. 48 Податкового кодексу України. Крім того, у відповідачів відсутні умови, згідно яких податковому органу надається право податкову декларацію з ПДВ не визнавати як податкову звітність. Позивач наполягає на тому, що він зареєстрований як платник ПДВ, оскільки постановою  Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010р.у справі № 2а-7265/10/5/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 14.03.2011р., було задоволено його позовні вимоги та визнано протиправним та скасоване рішення Державної податкової інспекції у  м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника  податку на додану  вартість Акціонерного товариства закритого типу "Пента", оформлене актом № 400/15-2  від 19.05.2010 року. Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, скерував до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі. Відповідачі у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких клопотань  та письмових пояснень щодо своєї позиції стосовно позовних вимоги до суду не скерували, про поважність причин неявки суд не повідомили. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та те, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності нез'явившихся сторін. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд – ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою товариство "Пента" є  юридичною особою: код ЄДРПОУ 22278173, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статутом, та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі як  платник податків з 15.02.1994р. за № 3107 (а.с. 7-8, 15-28, 29). Товариство з обмеженою товариство "Пента"  21.10.2013 року засобами електронного зв'язку подало податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками  № 2, № 3, № 5 та реєстром виданих  та отриманих податкових накладних за вересень 2013 року (а.с. 31-37). Квитанцією №1 від 21.10.2013р. Міністерство доходів і зборів України до відома позивача доведено про неприйняття наведеної декларації з додатками за вересень 2013 року в зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ в періоді вересень 2013 року (а.с. 17-21). Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідачів, суд керується  критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. “У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. “У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень. Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються  Податковим кодексом України (далі  ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 року. Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно п.п. 16.1.2, п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно із п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК  України). Згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 Податкового кодексу України. Згідно з  п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством). Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Згідно з  п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом. При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу. Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 р. за N 320/15011. Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок №1492). Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків. Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України, від 06.04.2009 року № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України"). Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за № 320/15011, "Про подання електронної податкової звітності" (далі Наказ № 223), а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. У п.7.5 ст.7 Наказу №233 зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ДПІ в м. Сімферополі 12.01.2012 року був укладений договір  № 120120121 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання  податкових документів  (податкової звітності), поданих  першим  в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного  зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.43-44).   Судом встановлено, що позивач, виконуючи вищенаведені вимоги ПК України, діючи згідно з умовами  договору  № 120120121 від 12.01.2012 року, надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатками № 2, № 3, № 5 та реєстром виданих та отриманих  податкових накладних з додатками. Міністерство доходів і зборів України  доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи. Відповідно до п.4.6 Наказу ДПС Украйни від 14.06.2012 року №516 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України,  Для приймання документів податкової звітності, яка подається особисто платником податків, в ОДПС повинно бути спеціально виділене та обладнане за принципом операційного залу приміщення із встановленими робочими станціями із системою приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності (за технологією "єдине вікно"). Податкова звітність приймається підрозділом приймання та обробки податкової звітності (за необхідністю в останні дні строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів або операторів за договорами цивільно-правового характеру) з попередньою перевіркою наявності та достовірності заповнення усіх обов'язкових реквізитів. Під перевіркою достовірності обов'язкових реквізитів слід розуміти відповідність зазначених у деклараціях обов'язкових реквізитів реєстраційним даним платника із довідників, які експлуатуються в ОДПС. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Відповідно до  п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р.  №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює: - розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру; - організацію реєстрації платників ПДВ; - присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів; - формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ; - розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру; - виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо); - автоматизоване ведення бази Реєстру; - розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру; - оприлюднення даних з Реєстру. З аналізу вищенаведених  положень чинного законодавства стає зрозумілим, що до повноважень Міністерства доходів і зборів України  не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій. Саме під час оброблення електронної звітності платника податків Міністерством доходів і зборів України  було видано квитанцію №1, якою позивач був повідомлений про не прийняття оформленої ним декларації з ПДВ за вересень 2013 року, проте ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПС України № 516 від 4.06.2012 року не зазначено право Д Міністерства доходів і зборів України  під час здійснення процедури отримання електронної звітності вирішувати питання щодо прийняття такого рішення, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків. Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України  щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача за вересень 2013 р. з ПДВ та зобов'язати Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію позивача за вересень 2013 р. з ПДВ. Проте, як вже було зазначено, дії щодо прийняття декларації повинні здійснюватись тільки податковим органом, в якому перебуває на обліку платник податків, а тому вимоги до Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання прийняти податкову декларацію позивача за вересень 2013 р. з ПДВ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Що стосується інших позовних вимог, то відповідно до абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. Позивач просить визнати протиправними дій Міністерства доходів і зборів України  щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача за вересень 2013 р. з ПДВ, які по суті є відмовою в її прийнятті, у зв'язку з чим вважає за можливе, відповідно до ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, та визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті декларації позивача за вересень 2013 року, поданої 21.10.2013 року. Судом також встановлено, що актом № 400/15-2 від 19.05.2010 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Акціонерного товариства закритого типу "Пента", яке було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010 року у справі № 2а-7265/10/5/0170 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Пента" до   Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним і скасування акту (а.с. 55-58). Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р. наведена вище постанова залишена без змін. Відповідно до п.6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за N1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру. Згідно із ч. 4 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. З огляду на наведене, суд вважає, що на час подання ТОВ "Пента" податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ. Відповідно до п. 3.1. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль  за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Згідно з п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків -  юридичних та фізичних осіб. Відповідно до  п. 3.6. Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотній боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше). Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником (п. 4.1 Інструкції). Тобто, дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків. У відповідності до п. 3.2. Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників. Суд зауважує, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими. При цьому суд звертає увагу на те, що у разі визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію податкова декларація є такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ "Пента" необхідно, визнавши протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України по неприйняттю як податкової звітності декларації з ПДВ за вересень 2013 року, поданої 21.10.2013 року, вказану декларацію вважати такою, що подана ТОВ "Пента" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндохоів в АР Крим – 21.10.2013 року, одночасно з цим зобов'язати відповідача ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити в картці особового рахунку  ТОВ "Пента" показники, зазначені в декларації з ПДВ за вересень 2013 року, поданої 21.10.2013 року, так як позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, щоб відомості зазначеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою з податку на додану вартість. Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, у резолютивній частині постанови суду зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд  може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі №801/10303/13-а шляхом зобов'язання  ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з моменту набрання чинності рішенням по справі №801/10303/13-а. Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України). В зв'язку   з зазначеним, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача  судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 68,82 грн., здійснення сплати якого документально  підтверджено квитанцією (а.с. 2). У судовому засіданні, яке відбулось 13.11.2013 року, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 18.11.2013 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –                                                      ПОСТАНОВИВ: 1.  Адміністративний позов задовольнити частково. 2. Визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента" за  вересень 2013 року, поданої 21.10.2013 року. 3. Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року вважати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Пента" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці   Крим – 21.10.2013 року. 4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці   Крим відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента"  показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, поданої 21.10.2013 року. 5.  В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити. 6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці   Крим надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з моменту набрання законної сили   рішенням суду по справі №801/10303/13-а. 7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента" (код за ЄДРПОУ 22278173) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. вісімдесят дві коп.). Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.   Суддя                        Кузнякова С.Ю.