Постанова

від 30.07.2008 по справі 9/30     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/30     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "30" липня 2008 р.                                                                   Справа № 9/30

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєв М.І., при секретарі Андрійчук А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до приватного підприємства «Банилів», с. Банилів-Підгірний Сторожинецького району Чернівецької області

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 5310,68 грн.

за участю представників:

від позивача –Берекета А.О. -  гол. спеціаліст, дов. від 10.01.2008 року

від відповідача –не з'явився   

СУТЬ СПОРУ: Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до приватного підприємства «Банилів»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5160 грн. та пені у розмірі 150,68 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на звітні дані відповідача за підсумками 2007 року, де норматив працевлаштування інвалідів склав 1 чол., однак відповідачем в порушення ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (далі –Закон), його не виконано, так як було не було працевлаштовано жодного інваліда, а тому він повинен сплатити штрафні санкції в розмірі 5160 грн. Крім того, за порушення термінів сплати штрафних санкцій позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 150,68грн.

Ухвалою суду від 04.07.2008 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 15.07.2008 року.

Ухвалою суду від 15.07.2008 року та від 23.07.2008 року розгляд справи відкладався у  зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІ1 від 21.03.1991 року зі змінами і доповненнями (далі –Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів № 2865 за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 20 осіб, відповідно чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу, становить 1 робоче місце, натомість на підприємстві відповідача у 2007 році не працювало жодного.

Таким чином норматив, встановлений Законом, не виконано, а відповідно до частини 1 статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю, а відтак з відповідача слід стягнути 5160,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році.

Частиною 4 статті 20 Закону передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Крім того, згідно частини 2 статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, а тому з відповідача слід стягнути 150,68 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2008 року по 27.06.2008 року.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Банилів», с. Банилів-Підгірний Сторожинецького району Чернівецької області (код 33190475) на користь:

-           Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-г, (код 23246436, УДК в м.Чернівці р/р 31214230700002, МФО 856135) –5160,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 150,68 грн. пені;

-          на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 53,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 185, ч.1-3, 5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             М.І. Ніколаєв