Рішення

від 04.12.2013 по справі 426/2178/13-ц

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/2178/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Сироватцькій А.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, третя особа відділ Дерземагенства в Сватівському районі про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому зазначила, що 06 березня 2010 року померла її бабуся ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про її смерть. У відповідності до ст.. 1220 ЦК України, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належних їй на праві приватної власності земельних ділянок розміром 6,6500 га, кадастровий номер 4424086500:16:005:0070, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району, згідно державного акту на земельну ділянку серії I-ЛГ № 097714 від 26.06.2003 р. та розміром 6,9500 га, кадастровий номер 4424086500:16:002:0039, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району, згідно державного акту на земельну ділянку серії IV_ЛГ № 006383 від 09.12.1999 р. Місцем відкриття спадщини являється останнє її місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою Райгородської сільської ради за № 56 від 28.01.2013 р. Спадкоємцями першої черги за законом повинні являтись діти померлої: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 Проте, її батько ОСОБА_3 помер 08.06.2008 року, актовий запис № 29 від 09.06.2008 року, а ОСОБА_4 помер 06,03.2010 року, актовий запис № 5 від 06.03.2010 року. За життя спадкодавець зробила розпорядження на випадок своєї смерті та посвідчила в Райгородській сільській раді заповіт від 21.02.1997 року, реєстр № 3, згідно якого все належне їй майно було заповідано ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Даний заповіт не відмінявся та не змінювався, що підтверджується випискою про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38441669 від 21.02.1997 р. Також спадкодавець за життя зробив розпорядження на випадок своєї смерті та посвідчила в Райгородській сільській раді заповіт від 29.04.2003 року, реєстр № 42, згідно якого земельний пай, належавший їй на праві приватної власності на підставі державного акту на земельну ділянку серії IV-ЛГ № 006383 від 09.12.1999 р. заповідано ОСОБА_4. Даний заповіт не відмінявся та не змінювався, що підтверджується випискою про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38418149 від 29.04.2003 року. Інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову долю в спадщині незалежно від змісту заповіту, не існує. У встановлені законом строки ОСОБА_5 прийнята спадщина шляхом подачі заяви до Першої Сватівської державної нотаріальної контори. Даний факт підтверджується випискою із спадкового реєстру № 23630545 від 11.05.2010 р. про прийняття спадщини від 29.04.2003 року по спадковій справі № 38418149 та від 21.02.1997 року по спадковій справі № 38441669. В порядку ч. 2 ст. 1272 ЦК України ОСОБА_5 дала згоду на включення її в склад спадкоємців, що підтверджується заявою з реєстровим № 2-90 від 28.02.2013 року. Факт родинних відносин між нею та ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження серії VII-НО № 444426 від 24.06.1989 р. ,між ОСОБА_2 та її батьком свідоцтвом про народження серії ЯВ № 608199 від 23.05.1952 року. Керуючись ч. 1 ст. 1280 ЦК України вона та ОСОБА_5 бажають успадкувати ті земельні ділянки, які належали б за заповітом спадкодавця їхнім померлим батькам. На теперішній час вона має намір оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, але цього зробити не може, оскільки правовстановлюючий документ на ім’я спадкодавця - державний акт на право власності на земельну ділянку серії I-ЛГ № 097714 від 26.06.2003 р. був втрачений. В зв’язку з втратою документу в місцевих засобах масової інформації - газеті «Новини Сватівщини» за №№49-50 від 21 червня 2013 р. нею дано оголошення про визнання його недійсним. Так як в 2003 році, при складанні правовстановлюючого документу в двох екземплярах, один із них залишався у відділі Держземагентсва в Сватівському районі , то вона звернулась з письмовою заявою від 07.05.2013 р. в дану установу про видачу їй, як спадкоємцю, дубліката державного акта на земельну ділянку. Із письмової відповіді Відділу Держземагенства в Сватівському районі від 17.05.2013 р. за № 684 слідує, що в зв’язку з вступом в силу з 01 січня 2013 року Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державний земельний кадастр», повноваження територіального органу в частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки припинені. В зв’язку з втратою правовстановлюючого документу їй було рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав. В цій частині, згідно раніше діючого законодавства - норми ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, слідувало, що право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом. Але, в зв’язку із зміною норм земельного законодавства, в тому числі і нової редакції статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформляється тільки у відповідності з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Із цього слідує, що необхідний для оформлення її спадкових прав дублікат правовстановлюючого документу, не може бути виданий. На підставі викладеного, вважає необхідним заявити вимогу про визнання за нею права власності на спадкове майно, яке викликано наступною обставиною. Згідно ст.. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину. Згідно ст.. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріусу за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Із вказаних норм цивільного законодавства слідує,що спадщина може бути оформлена тільки в нотаріальному порядку. Але із роз’яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» слідує, що при наявності умов для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У випадку відмови нотаріуса у оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. В цій частині із письмового повідомлення державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори за № 923/01-16 від 31.10.2013 р. слідує, що при відсутності у неї державного акту на право власності на земельну ділянку, належного померлій ОСОБА_2, отримання свідоцтва про право на спадщину неможливо. Тому, вважає можливим звернутись до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження. Згідно ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст.. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документа, що посвідчує його право власності. Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини. В даному випадку способом захисту її прав являється визнання за нею права власності на спадкове майно - на земельну ділянку розміром 6,6500 га, кадастровий номер 4424086500:16:005:0070, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області, вартістю 155809,35 грн. Просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлої 06 березня 2010 року ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку розміром 6,6500 га, вартістю 155809,35 грн., кадастровий номер 4424086500:16:005:0070, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 на позові наполягав з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача - Райгородської сільської ради в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав (а.с.29).

Представник третьої особи відділу Держземагенства в Сватівському районі Луганської області до суду не з’явився ,просить справу розглянути справу без участі представника, проти позовних вимог не заперечує (а.с.34).

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача з наступних підстав:

06 березня 2010 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а.с.4). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належних їй на праві приватної власності земельних ділянок розміром 6,6500 га, кадастровий номер 4424086500:16:005:0070, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району, згідно державного акту на земельну ділянку серії I-ЛГ № 097714 від 26.06.2003 р. та розміром 6,9500 га, кадастровий номер 4424086500:16:002:0039, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району, згідно державного акту на земельну ділянку серії IV_ЛГ № 006383 від 09.12.1999 р. Спадкоємцями першої черги за законом повинні бути діти померлої: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 Проте, її батько ОСОБА_3 ,помер 08.06.2008 року, актовий запис № 29 від 09.06.2008 року, а ОСОБА_4 помер 06,03.2010 року, актовий запис № 5 від 06.03.2010 року. Даний факт підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.17), копіями свідоцтв про смерть (а.с.5,6).

За життя спадкодавець ОСОБА_2 зробила розпорядження на випадок своєї смерті та посвідчила в Райгородській сільській раді заповіт від 21.02.1997 року, реєстр № 3, згідно якого все належне їй майно було заповідано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, даний заповіт не відмінявся та не змінювався, що підтверджується випискою про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38441669 від 21.02.1997 р. (а.с.9,11).

Також спадкодавець за життя зробила розпорядження на випадок своєї смерті та посвідчила в Райгородській сільській раді заповіт від 29.04.2003 року, реєстр № 42, згідно якого земельний пай, належний їй на праві приватної власності на підставі державного акту на земельну ділянку серії IV-ЛГ № 006383 від 09.12.1999 р. заповідано ОСОБА_4. Даний заповіт не відмінявся та не змінювався, що підтверджується випискою про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 38418149 від 29.04.2003 року (а.с.10,11).

ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом подачі заяви до Першої Сватівської державної нотаріальної контори (а.с.7).

На даний час вона та ОСОБА_5 бажають успадкувати ті земельні ділянки, які належали б за заповітом спадкодавця їхнім померлим батькам та позивач має намір оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, але цього зробити не може, оскільки правовстановлюючий документ на ім’я спадкодавця - державний акт на право власності на земельну ділянку серії I-ЛГ № 097714 від 26.06.2003 р. був втрачений, в зв’язку з чим було зроблено оголошення в засобах масової інформації (а.с.13).

Згідно листа відділу Держземагенства в Сватівському районі Луганської області, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав проводиться Реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції (а.с.15), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 155809,35 грн. (а.с.16).

Згідно відповіді начальника реєстраційної служби Сватівського районного управління юстиції, дублікат втраченого державного акту зазначена служба видати не може (а.с.35).

Згідно ст.. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ст.. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріусу за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при наявності умов для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У випадку відмови нотаріуса у оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до письмового повідомлення державного нотаріуса Першої Сватівської державної нотаріальної контори а № 923/01-16 від 31.10.2013 р., при відсутності у позивача державного акту на право власності на земельну ділянку, належного померлій ОСОБА_2, отримання свідоцтва про право на спадщину неможливо.

Згідно ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст.. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документа, що посвідчує його право власності.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини ,вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати за позивачем право власності на дане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 16, 1216, 1218, ч.4 ст. 1266, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 213-215, 256, 294 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлої 06 березня 2010 року ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку розміром 6,6500 га, вартістю 155809,35 грн., кадастровий номер 4424086500:16:005:0070, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Райгородської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А. Гашинська