Рішення

від 13.04.2009 по справі 28/423/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/423/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.09                                                                                        Справа №  28/423/08

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МегаСтилл”, м.Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНТЕХНІКА ЗАЗ”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Тіунов С.М. - представник на підставі довіреності №б/н від 09.04.2009р.

від відповідача: не з'явився

02.10.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ  “САНТЕХНІКА ЗАЗ” 29072грн.42коп. заборгованості за поставлену продукцію

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2008р. порушено провадження у справі №28/423/09, судове засідання призначено на 03.11.08р.

Ухвалою суду від 22.10.2008р. №28/423/08 у зв'язку з находженням касаційної скарги №б/н від 20.10.2008р. та надсиланням матеріалів справи до Вищого господарського суду Запорізької області, провадження у справі було зупинено до повернення даної справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 01.04.2009р. в зв'язку з поверненням матеріалів справи №28/423/08 до господарського суду Запорізької області провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 13.04.2009р.

За клопотанням представників позивача справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.

До початку судового засідання на адресу суду надійшло клопотання позивача про збільшення позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” 29072грн.42коп. заборгованості за поставлену продукцію та 4426грн.78коп. інфляційних втрат за прострочення грошового зобов'язання.

В судовому засіданні 13.04.2009р. представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням їх збільшення.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

На підставі чого, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Сантехніка ЗАЗ” 29072грн.42коп. заборгованості за поставлену продукцію та 4426грн.78коп. інфляційних втрат за прострочення грошового зобов'язання.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області №15-7/1639 від 10.04.2009р. адреса Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” –69039, м.Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція, зазначене свідчить, що судом було вжито всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли  правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався   здійснити поставку продукції  (чугун передільний), а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є  дія  особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.

Положеннями ст.ст. 638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Частина 1 ст.656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений  (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

На виконання зобов'язань, позивач за видатковою накладною №РН-0000158  від 28.11.2007р. поставив відповідачу продукцію у розмірі 20,05 тон на загальну вартість 29072грн.42коп., про що свідчить довіреність від 28.11.2007р. серії ЯОМ №206883, яка видана на ім'я Поснової Лідії Даниловни.

На оплату даної продукції був оформлений рахунок №СФ-0000121 від 28.11.2007р. на суму 29.072грн.42коп., в тому числі податок на додану вартість.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію в повному обсязі не здійснив.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок  семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв'язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, позивач направив відповідачу лист №66 від 07.05.2008р. про необхідність сплати суми боргу.

Претензія оставлена без відповіді.

На день розгляду спору сальдо на користь позивача складає суму 29072грн.42коп., оплату якої відповідач не довів.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача щодо оплати отриманої продукції не припинено.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості  у розмірі 29072грн.42коп. основані на законі і підлягають задоволенню.

Також за порушення грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги про стягнення 4426грн.78коп. інфляційних втрат.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період прострочення з 1травня 2008р. по березень 2009р. складає 4426грн.78коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних  слід задовольнити в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення витрат на надання юридичних послуг  в розмірі 2500грн.00коп. у відповідності до ст. 49 ГПК України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №21.09/1 від 21.09.2008р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №09.04/1 від 09.04.2009р.

У відповідності до роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609 вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75,82-85 ГПК України, ст.11,509,526,625 ЦК України, ст. ст.  175, 193,224,225 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехніка ЗАЗ” (69093, м.Запоріжжя, вул. Зачиняє ва, б.158-А, п/р 26002000265001 у відділенні №1 Київської філії АКБ “Європейський” м.Київ, МФО 380184, код ЄДРПОУ 33431965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МегаСтилл” (69035, м.Запоріжжя, пр. Леніна, б.145-В, кв.2, п/р 2600001300130 в ЗФ ТОВ “Укрпромбанк” м.Запоріжжя, МФО 313935, код ЄДРПОУ 33011462) 29072(двадцять дев'ять тисяч сімдесят дві)грн.42коп. заборгованості, 4426(чотири тисячі чотириста двадцять шість)грн.78коп. інфляційних втрат, 334(триста тридцять чотири)грн.99коп. державного мита  та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2500(дві тисячі п'ятсот)грн.00коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Видати наказ.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 14 квітня 2009р.