Рішення

від 15.04.2009 по справі 27/96-08-4303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/96-08-4303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2009 р.Справа  № 27/96-08-4303

За позовомтовариства з обмежено відповідальністю „Мій Дім”

До відповідачаБатальйон міліції особливого призначення „Беркут” при ГУМВС України в Одеській області (БМОП „Беркут” УМВС України в Одеській області)

Про стягнення 10900 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивачаВдовіченко Г.М., довіреність № 28 від 10.10.2008 року;

Від відповідачане з'явився;

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 10900 грн.

          05.11.2008 року за вх. № 22646 та 15.04.2009 року за вх. № 9061 позивач надав до господарського суду Одеської області правове обґрунтування стягнення та розміру процентів, у яких навів розширене обґрунтування заявленого до відповідача позову.

          23.01.2009 року за вх. № 1626 позивач надав до господарського суду Одеської області заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача збитки за прострочення виконання грошових зобов'язань з урахуванням індексу інфляції в сумі 4380,00 грн., штрафні санкції згідно облікової ставки НБУ в сумі 5202,74 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

          У судовому засіданні від 15.04.2009 року позивач надав до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 10000 грн., 3% річних в сумі 900 грн., збитки з урахуванням індексу інфляції в сумі 4380,00 грн., штрафні санкції згідно облікової ставки НБУ в сумі 5202,74 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та судові витрати в сумі 304,00 грн. держмито та 118 грн. ІТЗ судового процесу.   

          У судовому засіданні від 22.12.2008 року відповідач надав до суду розрахунок суми, яка підлягає до оплати згідно договору № 28/Д від 11.10.2005 року, за яким його заборгованість перед позивачем складає - 2892,48 грн.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника позивача, суд,

встановив.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Мій Дім” є власником наступного нерухомого майна:

-          Їдальня - свідоцтво про право власності САА № 033609;

-          Учбовий корпус - свідоцтво про право власності САА № 033610;

-          Корпус побутових приміщень –свідоцтво про право власності САА № 033606;

-          Виробничий корпус –свідоцтво про право власності САА № 033603, договір про уточнення ідеальної частки від 15.09.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Л.А.Река,

що розташоване за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна Рада, 1-й км. Дороги Одеса –Чорноморка.

          11.10.2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 28/Д, предметом якого є забезпечення відповідачем охорони громадського порядку на території, розташованій за адресою: 1-й кілометр дороги Одеса - Чорноморка (п.1.1 Договору).

          Відповідно до п. 2.2 зазначеного вище договору Беркут (Відповідач) в інтересах Замовника (Позивача) з метою охорони громадського порядку виділяє цілодобово трьох співробітників з 09.00 до 09.00 наступного дня, озброєних табельною зброєю та забезпечених спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони. Вид зброї, спецзасобів, засобів зв'язку, форми одягу працівників Виконавця (Відповідача) визначається посадовою особою Виконавця (Відповідача) відповідальною за організацію виконання договірних зобов'язань за узгодженням з Замовником (Позивачем).   

          Згідно з п. 3.1 Договору № 28/Д від 11.10.2005 року Замовник (Позивач) щомісячно, до 10-го числа кожного місяця перераховує на поточний рахунок Виконавця (Відповідача) 10000 (десять тисяч) гривень без ПДВ на умовах попередньої оплати. Обсяги виконаних робіт щомісячно підтверджуються актами виконаних робіт.

          13.10.2005 року товариство з обмежено відповідальністю „Мій Дім” здійснило оплату послуг охорони Відповідачу в розмірі 10000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 38 від 13.10.2005 року.

          10.11.2005 року позивач звернувся до відповідача з листом про тимчасове припинення дії договору № 28/Д від 11.10.2005 року з 02.11.2005 року, в зв'язку з тимчасово виникнувшими виробничими питаннями.

          10.10.2008 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 10000 грн. оплати послуг охорони Відповідача та 3% річних в сумі 900 грн.

У судовому засіданні від 22.12.2008 року позивач надав до суду розрахунок суми, яка підлягає до оплати згідно договору № 28/Д від 11.10.2005 року, за яким його заборгованість перед позивачем складає 10000-7107,52=2892,48 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто факт проведення відповідачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

          Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

          У судовому засіданні від 23.01.2009 року відповідач надав до господарського суду Акт про відбирання на знищення і знищення справ та журналів БМОП «Беркут»ГУМВС України в Одеські області за яким Розстановки сил та засобів  БМОП «Беркут»за квітень –жовтень 2005 року та бортові журнали були знищені, у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.

          Доказів виконання відповідачем зобов'язань за договором № 28/Д від 11.10.2005 року та переліку працівників, які здійснювали охорону на об'єкті позивача і отримували за це відповідну грошову винагороду на вимогу господарського суду Одеської області (Ухвала від 22.12.2008 року), а також отримання працівниками грошової винагороди за охорону об'єктів, останній до суду не надав.

          Актів виконаних робіт між позивачем та відповідачем, складених відповідно до п. 3.1 Договору № 28/Д від 11.10.2005 року, відповідачем до господарського суду також надано не було.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Однак жодних доказів надання позивачу послуг з охорони об'єктів нерухомого майна, відповідно до договору № 28/Д від 11.10.2005 року, відповідачем до господарського суду надано не було.

          В своїй позовній заяві позивач в обґрунтування позовних вимог послався на приписи ст. 1212 та ч. 2 ст. 1214 ЦК України.

          Посилання позивача на вказані вище статті Цивільного Кодексу України є безпідставним виходячи з наступного.

          Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Як вибачається з матеріалів справи:

          11.10.2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 28/Д, предметом якого є забезпечення відповідачем охорони громадського порядку на території, розташованій за адресою: 1-й кілометр дороги Одеса - Чорноморка (п.1.1 Договору).

          13.10.2005 року товариство з обмежено відповідальністю „Мій Дім” здійснило оплату послуг охорони Відповідачу в розмірі 10000 грн., що підтверджується копіє платіжного доручення № 38 від 13.10.2005 року.

          10.11.2005 року позивач звернувся до відповідача з листом про тимчасове припинення дії договору № 28/Д від 11.10.2005 року з 02.11.2005 року, в зв'язку з тимчасово виникнувши ми виробничими питаннями.

          Станом на дату звернення позивача з відповідним позовом договір № 28/Д від 11.10.2005 року є не розірваним, а тимчасово припиненим.

          Доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про розірвання договору № 28/Д від 11.10.2005 року та повернення перерахованих йому грошей, позивачем до господарського суду надано не було.

Все вказане вище свідчить про безпідставність тверджень позивача про те, що вказані грошові кошти були набуті відповідачем без достатньої правової підстави та є безпідставно набутим майном.

Як слід посилання позивача на ч. 2 ст. 1214 ЦК України як на підставу нарахування процентів за користування отриманими відповідачем за договором № 28/Д від 11.10.2005 року грошима також є безпідставним.

23.01.2009 року за вх. № 1626 Позивач надав до господарського суду Одеської області заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій в обґрунтування позовних вимог послався на приписи ст. ст. 610, 612 ЦК України (змінив підставу позову).

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, - Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, - боржник вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 10000 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення 900 грн. процентів відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, з підстав зазначених в позовній заяві та правовому обґрунтуванні стягнення та розміру процентів від 05.11.2008 року (вх. № 22646), - задоволенню не підлягають.

У своїх заявах про уточнення позовних вимог від 23.01.2009 року та від 15.04.2009 року, позивач на підставі ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просить суд додатково (крім раніш заявленого в позовній заяві) стягнути з Відповідача збитки з урахуванням індексу інфляції в сумі 4380,00 грн., штрафні санкції згідно облікової ставки НБУ в сумі 5202,74 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", - під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Відповідно до п. 3 Листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 року „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у довідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”). Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Тобто, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Мій Дім” щодо стягнення з відповідача збитків з урахуванням індексу інфляції в сумі 4380,00 грн., штрафних санкцій згідно облікової ставки НБУ в сумі 5202,74 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. не можуть бути заявлені позивачем в межах цієї справи та повинні бути предметом окремого позову.

          Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України в своїй Постанові від 28.11.2007 року зі справи № 5/356. 

          Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського  суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

          Враховуючи вищевикладене, відсутність правового обґрунтування збільшених позовних вимог в порушення п. 3 Листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 року „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у довідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та застосування приписів ст. 58 ГПК України, відсутність розрахунку суми моральної шкоди, доказів її заподіяння, - позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків з урахуванням індексу інфляції в сумі 4380,00 грн., штрафних санкції згідно облікової ставки НБУ в сумі 5202,74 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн., на підставі п.5 ст. 81 ГПК України підлягають залишенню без розгляду.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

          У відповідності до ст. 69 ГПК спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.          

          Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 16.03.2009 року строк розгляду справи було продовжено за межі двохмісячного строку для розгляду справі.

          Відповідно до ст. 93 Цивільного Кодексу України, - місцезнаходженням  юридичної  особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно з Довідкою головного управління статистики в Одеській області № 01-02-119-2583 від 24.10.2008 року БМОП „Беркут” УМВС України в Одеській області значиться в ЄДРПОУ за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

          Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві та відповідачем у спірних договорах до суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

          Повідомлення належним чином відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 471772, 479810, 488482, 495479, 505965, 514169, 572388.

          Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 15.04.2009 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з батальйону міліції особливого призначення „Беркут” при ГУМВС України в Одеській області (65085, м. Одеса, 2-й Розумовський провулок, 3), код ЄДРПОУ 08806783 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мій Дім” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, 1-й км дороги Одеса - Чорноморка), код ЄДРПОУ 33279191 –10000 грн. основного боргу, 100 грн. державного мита та 108,56 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Мій Дім” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, 1-й км дороги Одеса -Чорноморка), код ЄДРПОУ 33279191 щодо стягнення з батальйону міліції особливого призначення „Беркут” при ГУМВС України в Одеській області (65085, м. Одеса, 2-й Розумовський провулок, 3), код ЄДРПОУ 08806783, збитків з урахуванням індексу інфляції в сумі 4380,00 грн., штрафних санкції згідно облікової ставки НБУ в сумі 5202,74 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн., - залишити без розгляду.

4.В решті позову відмовити.

5. Видати товариству з обмеженою відповідальністю „Мій Дім” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, 1-й км дороги Одеса - Чорноморка), код ЄДРПОУ 33279191 довідку про повернення з державного бюджету державного мита у сумі 195,86 грн., що сплачено за квитанцією Приватбанку № 1 від 23.01.2009 року.

 Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.