Рішення

від 11.01.2007 по справі 40/472-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11"

січня 2007 р.                                                           

Справа № 40/472-06

вх. № 16100/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Гронь М.А. 

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом "Міжнародний Центр Правових

Технологій та Безпеки Бізнесу" Товаристваз обмеженою відповідальністю, м.

Харків 

до  Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1звернулось “Міжнародний Центр Правових Технологій та

Безпеки Бізнесу” Товариство з обмеженою відповідальністю, яке вимагає визнання

права власності на нежитлову будівлю літ. “А-1”, загальною площею 202, 5 кв.м.,

яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оспорює право

власності позивача на зазначене майно, яке у свій час передавалося відповідачеві

лише у найом. Підтверджуючи свої права на зазначене майно, позивач посилається

на рішення третейського суду від 04 грудня 2006 року, згідно з яким за

позивачем визнано право власності на оспорювану нежитлову будівлю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені

позовні вимоги і  просить їх задовольнити

у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з*явився,  відзив на позовну заяву не надав, але

скориставшись своїми правами, надав суду заяву про визнання позову в повному

обсязі.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті

75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали

справи, судом встановлено наступне.

05 вересня 2006 року між “Міжнародний Центр ПравовихТтехнологій та

Безпеки Бізнесу” Товариством з обмеженою відповідальністю (наймодавець) та

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (наймач) було укладено договір піднайму

нежитлової будівлі літ. “А-1”, загальною площею 202, 5 кв.м., яка знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1 Цей договір був укладений строком до 01 листопада 2006

року.

Наймач вважав, що він набув право власності на зазначене майно. Як

це випливає з листа, наданого 01 грудня 2006 року позивачеві, відповідач

вважав, що оскільки зазначене майно знаходиться у нього у володінні і існували

усні обіцянки щодо передачі йому права власності на це майно, між сторонами вже

укладений договір купівлі-продажу цього майна. Відповідач, таким чином,

заперечував право власності позивача на нежитлову будівлю літ. “А-1”, загальною

площею 202, 5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В той же час право власності позивача на цю будівлю прямо

підтверджується рішенням третейського суду від 04 грудня 2006 року, з якого

випливає те, що законним власником нежитлової будівлі літ. “А-1”, загальною

площею 202, 5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є “Міжнародний Центр

Правових Технологій та Безпеки Бізнесу” Товариство з обмеженою

відповідальністю. Цей юридичний факт переконливо свідчить про те, що власником

нежитлової будівлі літ. “А-1”, загальною площею 202,5 кв.м., яка знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1 є саме  “Міжнародний

Центр Правових Технологій та Безпеки Бізнесу” Товариство з обмеженою

відповідальністю.

Згідно із пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України

одним із способів захисту цивільних прав є визнання права. Відповідно до статті

328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності

не встановлена судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є

обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що

підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з

відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на

позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129

Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародний

центр правових технологій та безпеки бізнесу” (код ЄДРПОУ 31233679), що

знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. № 27, кв. № 48

право власності на нежитлову будівлю літ. “А-1”, загальною площею 202,5 кв.м.,

яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Суддя                                                                                           

Хотенець П.В.

Помічник

судді                                  

Кобиченко Н.М.