Рішення

від 10.12.2013 по справі 901/3560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.Справа № 901/3560/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Агроінтеграція", м. Сімферополь до ТОВ "Адоніс", м. Харків про стягнення 202 337,00грн. за участю представників сторін:

позивача - Гунін Г.О., директор;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 157 520,00грн., штраф в розмірі 44 105,00грн., 3% річних в розмірі 712,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 30 від 15.03.13р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15.03.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адоніс" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 30 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти та оплатити його вартість за ціною та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Поставка товару здійснюється за рахунок позивача. Приймання товару відповідачем по кількості, асортименту, відповідності тари і упаковки здійснюється на складі позивача (п.п.3.1, 3.2 договору).

Умови оплати за поставлений за договором товар сторони погодили у розділі 5 договору, а саме відповідач зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти з відстрочкою платежу до 01.09.13р.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Позивач на виконання умов договору поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 157 520,00грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000060 від 29.03.13р. на суму 12 000,00грн. (а.с.22), № РН-0000061 від 01.04.13р. на суму 77 800,00грн. (а.с.20), № РН-0000090 від 09.04.13р. на суму 19 200,00грн. (а.с.28), № РН-0000171 від 23.04.13р. на суму 48 200,00грн. (а.с.25), № РН-0000334 від 03.06.13р. на суму 320,00грн. (а.с.30) разом з довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 386 від 29.03.131р. (а.с.23) та № 393 від 12.04.13р. (а.с. 26).

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений за договором товар в розмірі 157 520,00грн.

Позивач звертався на адресу відповідача з вимогою сплатити суму основного боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 157 520,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.3 договору сторони погодили, що у разі прострочки оплати товару протягом п'яти календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 28% вартості неоплаченої партії товару.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок штрафу в розмірі 44 105,00грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 712,00грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс", код ЄДРПОУ 19446678 (61075, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, 38-А, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція", код ЄДРПОУ 33115825 (95034, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бокуна, 16, р/р 26001010087596 ПАТ "ВТБ-Банк" м. Київ, МФО 321767) - 157 520,00грн. основного боргу, 44 105,00грн. штрафу, 712,00грн. 3% річних, 4 046,74грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.