Рішення

від 05.12.2013 по справі 121/3265/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/3265/13-ц

2/121/1360/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2013 року м. Ялта

Ялтинський міський суд АРК у складі головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Управління Державного земельного агентства в м. Ялта АР Крим про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки нікчемним,

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 11.05.2010 року, реєстр №332, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нікчемним.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав і суду пояснив, що 30.11.2011 року рішенням Ялтинської міської ради №238 йому була передана в оренду земельна ділянка площею 0,0185 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, в районі будинку №23а. 11.05.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був заключний договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки в районі житлового будинку по вул. Дражинського, 23-Г в м. Ялта. Вказаний договір порушую порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою з буку відповідачів. Тому позивач був вмушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали позицію свого довірителя.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи в удове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов має бути задоволеним по наступним підставам.

Рішенням №364 Ялтинської міської ради від 05.10.2005 року було дано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 площею 0,020 га для обслуговування житлового будинку (проведення протизсувних дій) за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, в районі будинку 23а (а.с.10).

Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 19 липня 2007 року було зобов’язано Ялтинську міську раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,0185 га, в районі житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23а (а.с.15,16). Також, постановою було встановлено, що з грудня 2006 року ОСОБА_1 надав Ялтинській міській раді проект землеустрою по відводу додаткової земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23а. Але, станом на дату прийняття рішення, вказане клопотання так і не було розглянуто по суті Ялтинською міською радою.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 13 липня 2009 року був частково задоволений позов ОСОБА_3 та зобов’язано Ялтинське міське управління земельних ресурсів оформити державний акт на права власності на земельну ділянку площею 0,0500 га за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського 23 «Г», для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.20,21). Вказане рішення набрало законної сили і було виконано, на ім’я ОСОБА_3 11 вересня 2009 року був виданий державний акт серії ЯЖ №476410 на право власності на земельну ділянку (а.с.22).

Відповідно до ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 13 липня 2009 року про зобов’язання Ялтинського міського управління земельних ресурсів оформити акт на право власності на земельну ділянку на ім.’я ОСОБА_3 було оскаржене прокурором м. Ялта та ОСОБА_1 до Апеляційного суду АР Крим, про що достовірно було відомо ОСОБА_3 Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 11 травня 2011 року вказане рішення було скасовано, та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.28,29). Також, вказаним рішення встановлено, що на спірну земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23, претендують ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, та кожен з них має рівне право на виділення її у власність чи у користування. Вирішення питання, кому із них виділити земельну ділянку, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування. Розглядаючи вимоги, суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі усіх зазначених осіб, оскільки при цьому зачіпаються їх права та інтереси.

Про вказане рішення було достовірно відомо ОСОБА_3, оскільки його представник був присутній на судовому засіданні в Апеляційному судді АР Крим. Але, в той же день ОСОБА_3 укладає з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 11.05.2010 року, реєстр №332 (а.с.31).

Також суд зауважує, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 08.06.2010 року, скасовано постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 24 квітня 2008 року про визнання за ОСОБА_3Л, права на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,05га за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул Дражинського, будинок №23г, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.66-68).

Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 09 липня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ялтинської міської ради АР Крим №136 від 06 березня 2007 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку технічної документації по землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,0264 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23г на землях Ялтинської міської ради визнано незаконним та скасовано (а.с.177,178).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12 вересня 2013 року визнано протиправним та скасовано виданий 11.09.2009 року ОСОБА_3, державний акт серії ЯЖ №476410, про право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруджень за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23-Г, переєстрований Управлінням Держкомзема в м. Ялта в Поземельній книзі 17.05.2010 року по реєстру №007010040158195 на ім’я ОСОБА_2 (а.с.194-198).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального Кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ялтинської міської ради від 30.11.2011 року №238 ОСОБА_1 була передана в оренду додаткова земельна ділянка площею 0,0185 га, для обслуговування житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23а (а.с.44).

04.01.2012 року між ОСОБА_1 та Ялтинською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0185 га, для обслуговування житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23а (а.с.45-49).

По справі була проведена судова-технічна землевпорядна експертиза. Відповідно до висновків якої, існує накладання меж земельною ділянкою, що належить ОСОБА_2, площею 0,0500 га, за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, 23г, кадастровий №0111900000:01:004:0158 та земельною ділянкою, переданою у оренду ОСОБА_1, площею 0, 0185 га яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дражинського, в районі будинку 23а, кадастровий №01119000000:01:04:0103. Площа накладання земельної ділянки складає 0,0178 га. (а.с.136-146).

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 при укладенні договору умисно не повідомив нотаріуса як про наявність судових спорів щодо спірної земельної ділянки, та і про скасування рішення суду першої інстанції, яким було покладено обов’язок оформити на його ім’я державний акт на вищевказану земельну ділянку. Оскільки, при вчиненні договору купівлі-продажу земельної ділянки, був грубо порушений публічний порядок, а саме: правочин був спрямований на порушення конституційних прав та свобод ОСОБА_1, та при вчинення правочину ОСОБА_3 вже незаконно володів вказаною земельною ділянкою, правочин був вчинений без наміру створити юридичні наслідки, позовна заява ОСОБА_1М, підлягає задоволенню. Також, суд бере до уваги, що на теперішній час існує накладання меж земельних ділянок.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного Кодексу України,

В и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 11.05.2010 року, реєстр №332, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нікчемним.

У порядку розподілу судових витрат стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави суму судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя