Постанова

від 03.12.2013 по справі 801/9774/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. о 17:53 Справа №801/9774/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Центр "Молодіжний"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001491503 від 30.11.12р., №0001031500 від 12.07.13р., №0001021500 від 12.07.13р.

Представники сторін:

представник позивача - Полєтаєва Г.І., довіреність № б.н. від 15.11.13р.;

представник відповідача - не з'явився.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Центр "Молодіжний" (далі-позивач) до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період перевірки за 2012 рік, ТОВ ТЦ «Молодіжний» у період з 01.01.2012 р. по 11.10.2012р. оплачувало орендну плату відповідно до договору оренди від 01.07.2008р., а з 11.10.2012р. по 31.12.2012р. згідно Додатковій угоді № 3 до Договору оренди від 01.07.2008р., що відповідає діючому законодавству.

У запереченнях на позов, що надійшли до суду 12.11.2013р., відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що сплата обов'язкових платежів не може залежати від умов договору (а.с.34-35).

У судовому засіданні, що відбулося 03.12.13р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповдач явку представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника, проти позову заперечував на підставі обставин, викладених у запереченнях проти адміністративного позову.

Суд, заслухавши думку представника позивача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС (правонаступником якої є відповідач) проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ ТІД «Молодіжний», а саме податкової декларації з плати за землю вх. № 4738 від 20.11.2012р., за період 2012 року, про що було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності № 00098/1503/20667249 від 30.11.2012р. (а.с.45-46).

Вищенаведеною перевіркою встановлено, що підставою для нарахування орендної плати ТОВ ТЦ «Молодіжний» є договір оренди земельної ділянки у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати. Згідно п. 8 Договору оренди землі, орендна плата становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить з 01.01.2012р. - 1020142,00 грн. (довідка Держкомзема , вих. 01-411125 від 26.11.2012р.) і з цієї суми проводиться розрахунок орендної плати платником самостійно, згідно п.12 договору оренди.

У Акті перевірки зазначено, що відносини оподаткування не можуть регулюватися принципами угоди між учасниками, не передбачають укладення договорів про виконання податкового зобов'язання, оскільки сплата обов'язкових платежів не може залежати від умов договору. Отже, оскільки згідно з п.п.271.1.1 ст. 271.14 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, то розрахунок розміру орендної плати повинен відбуватися не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у в'язку із зміною бази оподаткування. Необхідність сплати за землю в новому розмирі, а саме у розмирі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виникла у платника незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

На підставі вищенаведеного акту перевірки Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001491503 від 30.11.2012 року про нарахування орендної плати з юридичних осіб у сумі 57046,56 грн., штрафу у сумі 14261,64 грн. усього 71308,20 грн. (а.с.25).

Судом також встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ ТЦ «Молодіжний» за період 13.01.2013р. по 12.07.2013р., про що було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності № 68/15.3/20667249 від 12.07.2013р (а.с.48-49).

Вищенаведеною перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме платником податку несвоєчасно сплачена сума податкового зобов'язання, зазначеного у податкової звітності. До цього висновку податковий орган прийшов у зв'язку з не оплатою позивачем податкового повідомлення-рішення № 0001491503 від 30.11.2012 року.

На підставі вищенаведеного Акту перевірки відповідачем 12.07.2013р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001031500 про нарахування штрафу в розмірі 480,63 грн. та № 0001021500 про нарахування штрафу в розмірі 3400,45 грн. (а.с.26,27).

Перевіряючи наявність у відповідача законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 288.1 - 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України (ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду ( п 288.3 ст. 288).

Згідно п. 288.4 ст. 288 ПКУ, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Як зазначено у пп.288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- не може перевищувати (пп.288.5.2 ті. 288.5 ст. 288ПКУ):

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що 01 липня 2008 року між позивачем та Армянською міською радою укладено договір оренди землі № 013/08 (далі - Договір).

Відповідно до п. 4 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 336348.32 грн.

Згідно п. 8 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмирі - 361.80 грн., що складає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі п. 33 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін договору спір розв'язується судовому порядку.

Судом також встановлено, що 01.09.2009 року між позивачем та Армянською міською радою було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди від 01.07.2008р., на підставі якої орендна плата склала 11624,20 грн., з урахуванням 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ця додаткова угода № 1 діяла 1 рік: з 01.09.2009р. по 01.09.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку дії Додаткової угоди № 1, оплата орендної плати проводилася згідно договору оренди.

10.08.2012 року між позивачем та Армянською міською радою було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору оренди від 01.07.2008р., на підставі якої орендна плата склала 40805,68 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ця додаткова угода № 3 діяла 1 рік: з 11.10.2012р. по 11.10.2013р., з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що у період перевірки - за 2012 рік, позивач у період з 01.01.2012 р. по 11.10.2012р. оплачував орендну плату відповідно до договору оренди від 01.07.2008р., а з 11.10.2012р. по 31.12.2012р. згідно Додатковій угоду № 3 до Договору оренди він 01.07.2008р.,що не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 року (далі - Закон України № 161-XIV), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України № 161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 34 Закону України № 161-XIV зазначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За частиною четвертою статті 21 Закону № 161 -XIV зі змінами, внесеними Законом № 309-УІ, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» (далі - Закон № 2535-ХІІ.

Приписами статті 21 Закону № 161-XIV та статті 8 Закону № 2535-ХІІ передбачено внесення змін до розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Статтею 30 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Суд звертає увагу на те, що ініціативою вносити зміни до договорів оренди згідно з приписами статей 12, 80, 83 ЗК, статті 21 Закону № 161-XIV, статті 30 Закону № 2535-ХІІ наділена одна зі сторін цих договорів, якою уданому випадку є селищна рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу у договорі оренди землі від 01.07.2008 р. визначено розмір орендної плати з урахуванням індексації, що відповідає, як ст. 288 ПКУ, так і вимогам до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ,3.03.2004 року № 220 згідно до пункту 10 якого, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що сповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи Продовження його дії.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду України від 11 червня 2013 року у справі №21-166а-13, зазначено, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, у вищенаведеній постанові погодилася з висновком Вищого адміністративного суду України про те, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-УІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного нарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність висновків камеральної перевірки податкової звітності позивача, а як наслідок, не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, тоді як позивачем доведено суду сплату орендної плати за землю у повному обсязі, відповідно до укладеного договору оренди від 01.07.2008р. та додатковій угоді №3 до цього договору, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В ході судового засідання, яке відбулося 03.12.2013р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2013р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, що прийнято відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Центр "Молодіжний" № 0001491503 від 30.11.2012 року про нарахування орендної плати з юридичних осіб у сумі 57046,56 грн., штрафу у сумі 14261,64 грн. усього 71308,20 грн.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим, що прийняті 12.07.2013 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Центр "Молодіжний" :

- № 0001031500 про нарахування штрафу в розмірі 480,63 грн.;

- № 0001021500 про нарахування штрафу в розмірі 3400,45 грн.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 751,90 грн. (сімсот п'ятдесят одна гривня дев'яносто копійок) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Центр "Молодіжний" (95000, м. Сімферополь проспект Кірова/ провулок Одеський, 19/1 ЄДРПОУ 20667249; рахунки невідомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.