Рішення

від 15.04.2009 по справі 17/150-08-4774

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/150-08-4774

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2009 р.Справа  № 17/150-08-4774

За позовом:        Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”;  

до  відповідача: Комунального підприємства „Іллічівське муніципальне пароплавство”;

про стягнення 102 852,87 грн.

                                     Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача: Остапов В.В. –на підставі довіреності №6 від 02.01.2008р.;

Від відповідача: Лопуха І.М. –на підставі довіреності від 22.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з  відповідача по справі заборгованості по укладеному договору бербоут-чартер №1 від 17.01.2001р. у розмірі 86 424 грн., пені у розмірі 9770,48 грн., 6036,94 грн. –додаткового штрафу у розмірі 7%, 803,45 грн. –3% річних.

Відповідач в засідання суду з'явився, відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях позовні вимоги визнав частково, а також звернувся до суду з заявою, в якій у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства,  просить зменшити суму нарахованих штрафних санкцій.

По справі у відповідності до вимог ст.77 ГПК України оголошувалася перерва починаючи з 19.01.2009р. по 25.02.2009р. о 10год. 00хв.  та з 20.03.2009р. по 15.04.2009р. о 11год. 30хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (надалі позивач) та КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” (надалі відповідач), укладено договір бербоут-чартер №1 від 17.01.2001р., відповідно до умов якого позивач передав в чартер відповідачу судно „Марс”.

У відповідності до п. 21 Договору, орендна ставка, яку відповідач зобов'язався сплачувати порту становить 240 грн. за добу. Однак в подальшому при підписанні додаткової угоди від 27.12.2006р., орендна ставка була встановлена в сумі 403 грн. за одну добу.

Позивач взяті на себе зобов'язання перед відповідачем виконав  належним чином, а саме передав у чартер відповідачу судно „Марс”.

Відповідач в свою чергу, взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів по використанню судна „Марс” виконував не належним чином, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість  з березня 2008р. по вересень 2008р. у загальному розмірі 86242 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялася письмова претензія з вимогою негайно погасити заборгованість по укладеному договору бербоут-чартеру №1, однак вимоги позивача, відповідачем залишилися невиконаними.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних, які згідно приведеного розрахунку становлять 803,45 грн.

Крім цього, позивачем на підставі п. 2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання взятих на себе зобов'язання відповідачу нарахована пеня у розмірі 9770,48 грн. та штрафу у розмірі 6036,94 грн.

Зазначені обставини спонукали ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№6585 від 12.11.2008р.) про стягнення з КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” 102 852,87 грн.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2008р. порушено провадження у справі №17/150-08-4774 за позовом державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до комунального підприємства „Іллічівське муніципальне пароплавство” про стягнення 102 852,87 грн.

У ході розгляду справи у суді ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача лише 803,45 грн. –3% річних; 9770,48 грн. –пені; 6036,94 грн. –штрафу у розмірі 7%, у зв'язку з погашення відповідачем в ході розгляду справи у суді  основної суми заборгованості у розмірі 86 242 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

Вимогами ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства встановлено, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).  

У відповідності до ст. 212 Кодексу торговельного мореплавства фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що 17.01.2001р. між ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” та КП „Іллічівське муніципальне пароплавство”, укладено договір бербоут-чартер №1, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування судно „Марс”, зазначений договір є дійсним на час розгляду справи у суді,  тому зобов'язання за цим договором повинні виконуватися належним чином.

Позивач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору виконував у повному обсязі, а саме позивач на виконання умов договору передав відповідачу судно „Марс”, та за використання якого позивачем виставлялися для оплати рахунки.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки для оплати: №15041 від 30.09.2008р.; №13103 від 29.08.2008р.; №11652 від 31.07.2008р.; №9902 від 30.06.2008р.; №8207 від 31.05.2008р.; №6328 від 29.04.2008р.; №4530 від 28.03.2008р., всього на загальну суму 86 424 грн.  

У відповідності до вимог ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідач за період з березня –вересня 2008 року виставлені йому на оплату рахунки не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 86424 грн.

Однак, під час розгляду справи у суді позивач звернувся до суду з заявою в якій зазначив, що відповідачем самостійно було сплачено суму основного боргу у розмірі 86 242 грн. таким чином, позивач зменшив розмір позовних вимог, та просить стягнути лише 3% річних у розмірі 803,45 грн., пені  - 9770,48 грн. та додаткового штрафу у розмірі 7% - 6036,94 грн.

Проаналізувавши норми Цивільного та Господарського кодексів України, в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову обґрунтовані у зв'язку з наступним.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок приведений позивачем по нарахуванню відповідачу 3% за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 803,45 грн., суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності з вимогами діючого законодавства та умовами укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо хоча б одна сторона в зобов'язанні є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок суми позовних вимог по нарахуванню відповідачу пені та додаткового штрафу, суд встановив, що він розрахований вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

20.03.2009р. до суду з заявою про зменшення розміру штрафних санкцій звернувся відповідач, в якій посилається на той факт, що станом на час розгляду справи у суді на підприємстві відповідача склалося важке фінансове становище, яке заважає йому виконувати належним чином взяті на себе зобов'язання. При цьому, КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” є комунальним підприємством, яке засноване на власності територіальної громади м. Іллівська в особі Іллічівськом міської ради.

В обґрунтування своїх вимог, відповідач також надав суду копію реєстраційного свідоцтва №32 від 05.04.2006р. №18-25/2130, згідно якого відповідачу було відкрито кредитну лінію у   розмірі 1 700 000 доларів США під 11% річних, з строком погашення 15.06.2009р., а також звіт про залучення та обслуговування кредиту за договором з нерезидентом забезпеченого/не забезпеченого гарантією за 2008 рік, з якого вбачається, що у відповідача на кінець звітного періоду наявна заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 362 820 дол.США.

У відповідності до п. 2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розглянувши вищезазначене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, дослідивши документи додані в його обґрунтування, з'ясувавши позицію позивача по зменшенню розміру штрафних санкцій, врахувавши фінансовий стан сторін та ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також приймаючи до уваги ті обставини, що відповідачем самостійно було погашено суму основного боргу, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає задоволенню частково, а нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу у розмірі 7%  підлягають зменшенню на 50%, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути пені у сумі 4885,24 грн., та 3018,47 грн. –штрафу у розмірі 7%.

Нараховані 3% річних за порушення грошового зобов'язання зменшенню, як штрафна санкція не підлягає, оскільки не являється штрафною санкцією, а є засобом забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку КП „Іллічівське муніципальне пароплавство” умов договору бербоут-чартеру №1 від 17.01.2001р., та вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, керуючись ст.ст. 11, 204, 525, 526, 212, 527, 530, 599, 629, 625, ЦК України, ст.ст. 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 212 Кодексу торговельного мореплавства, позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” підлягають задоволенню, з відповідача слід стягнути на користь позивача 8707,16 грн., з яких 4885,24 грн. –пені, 3018,47 грн. –штрафу та 803, грн. –3% річних.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з комунального підприємства „Іллічівське муніципальне пароплавство” /68001, м.Іллічівськ, вул. Хантадзе, 11, код ОКПО 30194482/ на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл.Праці,6, код ЄДРПОУ 01125672/ 4885 грн. 24 коп. /чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять грн. 24 коп./ - пеня; 3 018 грн. 47 коп. /три тисячі вісімнадцять грн. 47 коп./ - додаткового штрафу; 803 грн. 00 коп. /вісімсот три грн. 00 коп./ - 3% річних; 1028 грн. 52 коп. /одна тисяча двадцять вісім грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

     Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.