10336-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
13.04.2009Справа №2-22/10336-2008
За позовом – Військового прокурора Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь, вул. Казанська, 27 в інтересах держави в особі ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд», м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5
до відповідача – ПП «Транс – Метал – Крим», м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 9, кв. 10
про розірвання договору та стягнення 20000,00 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача – Богатирьов Д.А., представник, дов від 13 квітня 2009 року
від відповідача – не з'явився
військовий прокурор – Свіренко Р.О., помічник прокурора, посвідчення № 300
Обставини справи:
Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «Транс – Метал – Крим», просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором № 5 від 27 грудня 2007 року у розмірі 20000,00 грн. та розірвати договір № 5 від 27 грудня 2007 року про надання послуг щодо зберігання майна, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 5 від 27 грудня 2007 року про надання послуг щодо зберігання майна, не здійснив їх оплату.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідачем не було надано суду письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та думку прокурора, суд –
встановив:
27 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5 про надання послуг щодо зберігання майна, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язується надати послуги щодо зберігання майна, яке належить відповідачу.
Відповідно до п. 2.2. договору, замовник зобов'язаний своєчасно проводити оплату відповідно до умов договору.
Відповідно до положень п. 3.1. договору, за надані послуги щодо зберігання майна, замовник сплачує витрати зберігача в сумі 4000,00 грн. за кожен місяць, згідно до п. 3.3. договору, оплата проводиться не пізніше п'яти днів з моменту виставленого рахунку за надані послуги.
Згідно до наданих позивачем суду актів виконаних робіт, в рамках договору № 5 про надання послуг щодо зберігання майна від 27 грудня 2007 року, вартість послуг зі зберігання майна за період з січня 2008 року по травень 2008 року, наданих позивачем відповідачу склала 20000,00 грн.
Надалі, позивач звертався до відповідача з претензіями вих. № 574 від 03 червня 2008 року та № 688 від 08 липня 2008 року, про погашення суми боргу у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд розірвати договір № 5 від 27 грудня 2007 року про надання послуг щодо зберігання майна.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг зі зберігання матеріалів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 квітня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Розірвати договір № 5 від 27 грудня 2007 року про надання послуг щодо зберігання майна, укладений між ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» та ПП «Транс – Метал – Крим».
3. Стягнути з ПП «Транс – Метал – Крим» (м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 9, кв. 10, рахунок № 26007017985001 філії «Імексбанк», МФО 308304, ЄДРПОУ 35173907) на користь ДП Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» (м. Сімферополь, вул. Залізнична, 5, рахунок № 2600232258001 в КД АКБ «Укрсоцбанк» в м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 24308323) заборгованість за договором № 5 від 27 грудня 2007 року у розмірі 20000,00 грн.
4. Стягнути з ПП «Транс – Метал – Крим» (м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 9, кв. 10, рахунок № 26007017985001 філії «Імексбанк», МФО 308304, ЄДРПОУ 35173907) до державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 285,00 грн. державного мита.
5. Стягнути з ПП «Транс – Метал – Крим» (м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 9, кв. 10, рахунок № 26007017985001 філії «Імексбанк», МФО 308304, ЄДРПОУ 35173907) до державного бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3590143 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Калініченко А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні