Постанова

від 25.11.2013 по справі 826/17361/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 листопада 2013 року                    08:10           № 826/17361/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді – Шулежка В.П. при секретарі Пасічнюк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка-Плюс» до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи – товариства з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» про скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось  товариство з обмеженою відповідальністю «Киянка-Плюс» (надалі - ТОВ «Киянка-Плюс», позивач) до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (надалі – ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, відповідач), за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Мари Льо» (надалі –ТОВ «Мари Льо», третя особа)  про скасування постанови про накладення штрафу від 21.10.2013р., видану ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві у виконавчому провадженні № 33665139. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу на ТОВ «Киянка-Плюс»  винесена ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві з порушенням вимог ст. 75 та ст.89 Закону України  «Про виконавче провадження», оскільки  ТОВ «Киянка-Плюс» вже не займає вказані в наказі нежитлові приміщення, про що було повідомлено відповідача листом, а тому  виконавче провадження ТОВ «Киянка-Плюс» підлягає закінченню, як фактично виконане, відповідно до п.4.9.1 Наказу Міністерства юстиції №974/5 від 15.12.1999 року «Про затвердження інструкції про проведення виконавчих дій». У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином, надав суду письмові заперечення, у яких просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представник третьої особи  у судовому засіданні  підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Наказом Господарського суду міста Києва  № 51/328 від 09.07.2012р. про примусове виконання рішення зобов'язано ТОВ «Киянка-Плюс»  (03022, м. Київ, вул. Васильківська,  б. 30, код 32526296)  звільнити нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві (згідно із переліком приміщень). На виконання зазначеного наказу  на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України  «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві  винесена постанова  про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012 р. ВП №33665139. На адресу відповідача 17.10.2012р. та 22.03.2013р. від боржника ТОВ «Киянка-Плюс» надходили листи, в яких боржник зазначав, що ТОВ «Киянка-Плюс» не займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30. Державним виконавцем для перевірки виконання судового рішення здійснювались виїзди за вказаною адресою, про що складено акти від  19.10.2012р., 27.03.2013р., 15.07.2013р., 30.10.2013р. Згідно вказаних актів державним виконавцем встановлено, що боржником рішення суду не виконано. З матеріалів справи вбачається, що в подальшому  державним виконавцем разом з представником стягувача (ТзДВ «Трикотажна фабрика «Киянка») здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30, але провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки державного виконавця в приміщення за вказаною адресою для проведення виконавчих дій допущено не було. На адресу ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві надійшов лист ТОВ «Киянка-Плюс» № 14 від 17.07.2013р. в якому повідомлялось, що боржник ТОВ «Киянка-Плюс» не є власником нежитлових приміщень і не займає дані приміщення відповідно до будь-яких договорів. Проте, 27.08.2013р. до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві надійшла заява  ТзДВ  «Трикотажна фабрика «Киянка», в якій повідомлялось, що  боржник,  не передав стягувачу  приміщення, зазначені у виконавчому документі, та всупереч закону  відчужив їх на користь третьої особи. Для забезпечення виконання судового рішення відповідачем 04.09.2013р. на адресу ТОВ «Киянка-Плюс» направлено лист  з вимогою виконати рішення суду. Проте,  представник стягувача 21.10.2013р. повідомив ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, що боржником ТОВ «Киянка-Плюс» рішення суду не виконано, про що державним виконавцем складено акт від 21.10.2013р. ВП №33665139. За невиконання судового рішення  державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві на підставі ст.ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 21.10.2013р. про накладення штрафу на боржника  у розмірі 680,00 грн. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Стаття 5 Закону України “Про виконавче провадження ” визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі – виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Частиною 1 статті 7 Закону України “Про виконавче провадження ” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.           У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний  виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладає штраф у порядку,встановленому статтею 89 цього Закону. У разі,  якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав. Згідно ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк для  виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про  притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону. З матеріалів справи вбачається, що ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві в постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012р. ВП №33665139 зобов'язано ТОВ «Киянка-Плюс» строком до 09.08.2012р. звільнити нежилі приміщення, вказані у наказі Господарського суду міста Києва  від 09.07.2012р. № 51/28. У вказаній постанові також попереджено боржника про відповідальність у разі невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк.   Проте, з актів державного виконавця від 19.10.2012р., 27.03.2013р., 15.07.2013р., 21.10.2013р., копії яких наявні в матеріалах справи вбачається, що ТОВ «Киянка-Плюс» добровільно рішення суду  у встановлений для добровільного виконання строк не  виконано. Суд не бере до уваги твердження позивача про добровільне виконання рішення,  оскільки  це прямо спростовується доказами, наявними в матеріалах справи. Таким чином, суд приходить до висновку, що ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві  керуючись ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі заяви стягувача ТзДВ «Трикотажна фабрика «Киянка» та акту державного виконавця від 21.10.2013р., правомірно винесено постанову від 21.10.2013р. про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем доведено правомірність  своїх дій. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про  необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення. Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-            П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка-Плюс» відмовити повністю. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                               В.П. Шулежко