Рішення

від 28.04.2009 по справі 10507-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10507-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2009Справа №2-17/10507-2008

За позовом   Фірми «Ніколай», м. Сімферополь

До відповідача  Суб'єкта підприємницької діяльності Фалковой О.М., м. Сімферополь

про   стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 35855,40 грн.

                                                  Суддя В.І. Гайворонський      

           П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –   Молофєєва М.В., представник

Від відповідача – не з'явився   

Сутність спору: Позивач  згідно з позовом та уточнень до нього  просить  стягнути з  відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 35855,40 грн.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.        

Таким чином,  позовні вимоги вважаються заявленими згідно вказаного уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

При цьому необхідно відмітити, що  зменшення позовних вимог не може впливати на права відповідача.

      Відповідач відзив не надав, в судове засідання не з'являється, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою на адресу його державної реєстрації.

      Згідно ст.ст. 51, 93 ЦК України   суб'єкт підприємницької діяльності  повинен знаходитися  за  адресою своєї реєстрації. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності   не знаходиться  за місцем своєї реєстрації, це не може являтися поважною причиною його не участі  в розгляді справі, оскільки  порушення законодавства  поважною причиною бути не може.  Також неможна вважати поважною причиною відмову  від отримання кореспонденції.

         Якщо  відповідач  кореспонденцію суду не отримав по вині пошти, або з інших поважних причин, він вправі звернутися про перегляд  цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

         При цьому необхідно відмітити, що справа відкладалась неодноразово.

         Суд вважає, що при вказаних обставинах справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

         По справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

         Розглянувши матеріали справи, суд,-

в с т а н о в и в:

         Між  Фірмою  «Ніколай» та СПД  Фалковой О.М.  01.03.2008  року був укладений договір оренди   нежитлового приміщення, що  підтверджується копією вказаного договору.

         Згідно п.1.1 вказаного договору позивач передає, а відповідач приймає  в оренду   нежитлове приміщення за адресою: вул. Гражданская 120, загальною площею 200 кв.м.

         Передача позивачем об'єкту оренди відповідачу підтверджується  копіює Акту прийомки-передачі від 04.03.2008 року.

         Згідно п.п. 1.2, 1.3 вказаного договору відповідач сплачує орендну плату в розмірі, еквівалентному 1300 доларів США, строк сплати  визначається кожного 1-го числа за місяць вперед.

         Вказаний договір чи його окремі пункти у встановленому законом порядку по будь яким підставам недійсними не визнані. Тому у суду згідно ст. 204 ЦК України немає підстав не приймати умови договору  до уваги.

         При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку цьому договору на предмет не відповідності законодавству при розгляди цієї справи, оскільки це не є предметом спору по цієї справі.  

      Ст. 129 Конституції України передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів, та в доведенні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

      Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

      Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12)  по аналогічному випадку, а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

       Згідно до ст. 759 ЦК України, за договором найма (оренди) наймодавець надає у користування наймачу майно за плату та на визначний строк.

       Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача взимаєтся плата, розмір якої встановлюється договором.

       Також згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно бути виконано належним чином згідно з умовами договору та вимогами чинного законодавства.  

       Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

       Відповідачем не надано доказів сплати орендної плати.

       Оскільки відповідні докази, а також докази в обґрунтування заперечень не надані зацікавленою особою до прийняття цього рішення, немає підстав  залучати їх до матеріалів справи після винесення рішення по цій справі.

        З врахуванням позовної вимоги стягненню підлягає заборгованість з  орендної плати в сумі   35855 грн. 40 коп.

       При цьому необхідно відмітити, що заявлена позивачем сума не перевищує суму, на стягнення  якої  існує право згідно ч. 3 статті 623 ЦК України.        

       При вказаних обставинах позовна вимога законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

       Судові витрати позивачу згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

       Вказані витрати  підтверджені  платіжними дорученнями № 82 від 20 листопада 2008 року на суму 85,00 грн. держмита,  № 94 від 23.10.2008 року на суму 118,00 грн. судові витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та  № 95 від 23.10.2008 року  на суму 415,00 грн. держмита, та квитанція № 2132010051 від 02 березня 2009 року на суму 204 грн.

       Також позивачу  підлягає поверненню  345,45 грн. зайво сплаченого  державного мита. Так, згідно уточнення (зменшення) позову позовні вимоги заявлені в сумі 35855,4 грн. Таким чином, державне мито підлягає сплаті в сумі 358,55 грн.

       Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення мита.  

       Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України  про повернення мита видається довідка.

       На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити.

         Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності  Фалковой Олени Михайлівни (95000, м. Сімферополь, вул. Барикадна 14; ідентифікаційний номер 2549313308) на користь Фірми «Ніколай» (9514, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Західна 5; ідентифікаційний код 24876990) заборгованість з орендної плати в розмірі 35 855,40 грн., судові витрати з державного мита в сумі  358,55  грн., та 118 грн.  судових витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

         Повернути Фірмі «Ніколай» (9514, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Західна 5; ідентифікаційний код 24876990)  із Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200)  зайво сплачене державне мито в сумі   345,45  грн.

         Видати довідку

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.