Рішення

від 23.02.2009 по справі 25/542

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/542

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/542

23.02.09

За позовом   Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство)

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»

про                стягнення 472 811,95 грн.

                                                                                                        Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:   Горбач А.М. –довіреність ВМА №099814 від 23.10.2008 р;

від відповідача:  не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м.Київ» звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»про стягнення 472811,95  грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених кредитним договором №11264-к від 21.09.2007 року, не повернув в повному обсязі кредит в сумі 500000,00 грн., заборгувавши позивачу 425000,00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 425000,00 грн. - боргу, 3800,00 –комісії з управління кредитною заборгованістю, 29913,53 грн. –пені, 14098,42 грн. –відсотків за неправомірне користування кредитом, а також понесені ним по справі судові витрати –4728,12 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 09.12.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.12.2008 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м.Києва №1 від 19.01.2009 року справу було доручено прийняти до провадження судді Якименко М.М.

21.01.2009 року справу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 13.02.2009 р.

13.02.2009р. відповідач у  судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджало вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено до 23.02.2009р.

23.02.2009 року відповідач повторно не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином

23.02.2009 р. представник позивач в судовому засіданні було збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути кошти не за рахунок предмету застави, а за кредитним договором. Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.02.2009 р. за згодою представників позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                               ВСТАНОВИВ:

21.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір на відкриття кредитної лінії №11264-к (далі - Договір), згідно умов якого (п.2.1), позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500000,00 грн.

Відповідно до п.3.3. договору відсотки нараховуються за період фактичного користування кредитом на суму залишку заборгованості по кредиту (метод факт-факт).  

За управління кредитною заборгованістю у договорі встановлена щомісячна комісійна винагорода в розмірі 0,08% від суми кредиту (п.4.2.6. договору).

У пункті 2.2. договору сторони погодили, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –20 вересня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, відкрив кредитну лінію у сумі 500000,00 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 425000,00 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та комісійної винагороди за управління кредитом нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 3.4., 5.3  Договору, просить стягнути з відповідача відсотки за неправомірне користування кредитом в сумі 25571,10 грн.,  пеню за прострочення сплати кредиту у сумі 29547,60 грн., та пеню за прострочення сплати процентів за кредит у сумі  663,73 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

В пункті 5.3. Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків сплати сум кредиту та/або відсотків, зафіксованих в п. 2.2. цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 38% річних від вартості простроченого платежу, що нараховується щоденно.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний сплачувати відсотки за користування кредитом, виходячи із встановленої позивачем ставки в розмірі 19%.У випадку порушення відповідачем строку погашення одержаного кредиту, він зобов'язаний сплачувати відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки 38% річних (п.3.4. договору).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач контррозрахунків позовних вимог не надав, наведених позивачем обставин не заперечив, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення відсотків за неправомірне користування кредитом в сумі 25571,10 грн.,  пені за прострочення сплати кредиту у сумі 29547,60 грн., та пені за прострочення сплати процентів за кредит у сумі  663,73 грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Маркет»(02225, м.Київ, вул. Архітектора Ніколаєва,7, код ЄДРПОУ 32732502) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (01001, м.Київ, провул.Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002, код банку 300012) –425000 (чотириста двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., 25571 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн.. 10 коп. –відсотків за користування кредитом, 29547 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок сім) грн.. 60 коп. –пені за прострочення сплати кредиту, 663 (шістсот шістдесят три) грн.. 73 грн. –пені за прострочення сплати процентів за кредит, 4200 (чотири тисячі двісті) грн.. 00 коп. –комісії з управління кредитною заборгованістю, 4278 (чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн.. 12 коп.,–державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                          М.М. Якименко

Дата підписання рішення: