Рішення

від 27.11.2013 по справі 2608/11166/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/11166/12

пр. № 2/759/413/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Ковальовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікомп офіс»; третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду в особі представника ОСОБА_3 з позовом до ТОВ «Юнікомп офіс»; третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом.

З урахуванням уточнень, розмір моральної шкоди позивач оцінює в 50 000 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 28 січня 2010 року, під час виконання робіт з налагодження прес-форми, яка належить ТОВ «Юнікомп офіс», що проводились в м. Києві по пр-ту Вернадського, 36, з ним стався нещасний випадок, який згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 28.01.2010 року, було визнано нещасним випадком на виробництві.

В позовній заяві він зазначив, що з 01.09.2005 по 16.07.2009 року він працював в ТОВ «Юнікомп офіс». В подальшому, працював сторожем адміністративного приміщення Путивльської районної ради.

25.01.2010 року, він приїхав до ТОВ «Юнікомп офіс» з метою працевлаштування, оскільки вже був знайомий з директором Товариства - ОСОБА_2 та працював на цьому підприємстві раніше. В цей же день він приступив до виконання обов'язків, підміняв іншого працівника в якості ливарника та виконував роботу по виготовленню виробів із пластмас.

28 січня 2010 року, директор ТОВ «Юнікомп офіс», ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням налагодити термопластавтомат під нову прес-форму, оскільки він іноді налагоджував термопластавтомат за проханнями останнього, навіть коли він не працював у Товаристві.

Виконуючи прохання директора, він встановив режим «наладка» і працював на термопластавтоматі в режимі, який передбачає роботу з відкритою захисною шторкою (згідно інструкції по експлуатації).

Операція наладки тривала близько двох годин, однак о 19 год. 00 хв. при виготовленні чергового зразка виробу, він недооцінив момент закінчення та продовження циклу роботи станка, став виконувти ручну виїмку виробу з пуансона прес-форми, а термопластавтомат в цей час закінчував цикл роботи і здійснив змикання плит прес-форми, через що він не встиг своєчасно вийняти руку і для визволення правої руки натиснув кнопку аварійного вимикання станка.

Однак, дана обставина призвела до того, що була травмована кисть правої руки, а в подальшому призвело до ампутації фаланг пальців правої руки, після чого він досить довгий час проходив лікування.

В квітні 2010 року, наказом Начальника ТУ Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву було створено комісію, проведено розслідування і 26 квітня 2010 року був складений Акт спеціального розслідування нещасного випадку, в якому комісія зазначила, що нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завдану каліцтвом в сумі 50 000 грн. 00 коп.

В дане судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності та ухвалити заочне рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ТОВ «Юнікомп офіс» та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи неодноразово повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, судові виклики свідомо ігнорують, а тому у відповідності до ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та третьої особи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, досідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.2005 по 16.07.2007 року працював в ТОВ «Юнікомп офіс», директором якого є ОСОБА_2 (а.с.10-15 - копія трудової книжки).

16.07.2007 року він був звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

З 01.05.2009 по 27.01.2010 року, позивач працював на посаді сторожа адміністративного приміщення Путивльської районної ради. 27.01.2010 року, він був звільнений з займаної посади за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, 25.01.2010 року ОСОБА_1 приїхав на ТОВ «Юнікомп офіс» з метою офіційного працевлаштування.

27.01.2010 року позивач, хоча і не був офіційно працевлаштованим, приступив до виконання покладених на нього обов'язків за усною домовленістю з директором ТОВ «Юнікомп офіс» ОСОБА_2, підміняв іншого працівника в якості ливарника, виконуючи роботу по виготовленню виробів з пластмас.

Зі слів представника позивача, 28 січня 2010 року директор ТОВ «Юнікомп офіс», ОСОБА_2 звернувся до позивача з проханням налагодити термопластавтомат під нову прес-форму, оскільки він іноді налагоджував термопластавтомат за проханнями директора, навіть коли не працював у Товаристві.

Виконуючи прохання директора, позивач встановив режим «наладка» і працював на термопластавтоматі в режимі, який передбачає роботу з відкритою захисною шторкою (згідно інструкції по експлуатації).

Операція наладки тривала близько двох годин, однак о 19 год. 00 хв. при виготовленні чергового зразка виробу, він недооцінив момент закінчення та продовження циклу роботи станка, став виконувти ручну виїмку виробу з пуансона прес-форми, а термопластавтомат в цей час закінчував цикл роботи і здійснив змикання плит прес-форми, через що він не встиг своєчасно вийняти руку і для визволення правої руки натиснув кнопку аварійного вимикання станка.

Однак, дана обставина призвела до того, що була травмована кисть правої руки, а в подальшому призвело до ампутації фаланг пальців правої руки, після чого він досить довгий час проходив лікування.

В квітні 2010 року, наказом Начальника ТУ Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву було створено комісію, якій доручили проведення розслідування.

26 квітня 2010 року був складений Акт спеціального розслідування нещасного випадку, в якому комісія зазначила, що причиною нещасного випадку був допуск до роботи по наладці термопластавтомата директором ТОВ «Юнікомп офіс» ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_1, без навчання та перевірки знань з охорони праці. (а.с.16-20 - копія Акту).

Висновок комісії був викладений наступним чином: директор ТОВ «Юнікомп офіс» ОСОБА_2 допустив до роботи потерпілого без навчання та перевірки знань з охорони праці, порушено ст.18 Закону України «Про охорону праці» та НПАОП-0.00-4.12-05 «Типове положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Нещасний випадок вважається пов'язаний з виробництвом.

З виписки з медичної карти хворого ОСОБА_1, копія якої міститься в матеріалах справи вбачається, що останній з 28.01.2010 по 26.02.2010 року знаходився на стаціонарному лікуванні після отриманої травми на виробництві (а.с.14 - копія виписки). З 06.07.2010 по 14.07.2010 року, позивач проходив обстеження на МСЕК в Центральній районній лікарні м.Путивіль.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, після перенесеної травми позивач втратив професійну працездатність, крім того йому призначили III групу інвалідності, що підтверджуються довідкою МСЕК. Відповідно довідки з Пенсійного фонду в Путивльському районі, він отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання (а.с.47, 48 - копія виписки, копія довідки МСЕК).

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків при виконанні робіт з підвищеною небезпекою строком на три роки. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на два роки, відповідно до ст.76 КК України, зобов'язавши його не виїзджати з України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції (а.с.41-42 - копія вироку).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2011 року, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 - залишено без змін (а.с.43-44 - копія ухвали).

Отже, в ході судового розгляду достовірно встановлено, що з позивачем стався випадок, який є нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом.

В липні 2011 року, позивач звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВВД ФССНВ у Путивльському районі Сумської області з питанням призначення йому страхових виплат.

Однак, постановою про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 16 серпня 2011 року, позивачу відмовлено у призначенні страхових виплат у зв'язку з відсутністю документів для призначення страхових виплат, а саме: висновка МСЕК про ступінь втрати професійної процездатності, довідки про середню заробітну плату, копії трудової книжки з записом підтвердження трудових відносин (а.с.45 - копія постанови).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 не має змоги надати зазнічені документи, оскільки він не встиг офіційно працевлаштуватись в Товаристві і тільки приступив до виконання своїх обов'язків, а тому йому не встигли оформити належним чином трудову книжку та внести відповідні записи.

Конституція України (ст.3) проголошує людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю в державі. Отже завдання фізичній особі каліцтва, іншого ушкодження здоров'я або позбавлення її життя породжують зобов'язання по відшкодуванню шкоди, яке має ряд специфічних особливостей у порівнянні із загальними правилами про зобов'язання із завдання шкоди.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немановим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною 3 ст.1195 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Згідно ч.1 ст.1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як три роки наперед.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, в ході судового розгляду судом з'ясовані фактичні обставини справи, наявна моральна шкода, завдана позивачу, яка полягала у моральних та фізичних стражданнях останнього у зв'язку з ушкодженням здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя; встановлено протиправність діяння її заподіювача; наявний причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а тому суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вони є обгрунтованими та грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Одночасно, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в сумі 648 грн. 50 коп.

На підставі наведеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, ч.1 ст.1166, 1195 ч.1,3 , 1202 ч.1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208-209, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікомп офіс»; третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікомп офіс» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10000982691, ідентифікаційний код юридичної особи 23495895, юридична адреса: 01103 м. Київ, Печерський район, вул.Кіквідзе, 17-А, фактична адреса: м. Київ, пр-т Вернадського, 36-А) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Октябрьське Путивльського району Сумської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,- моральну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 648 грн. 50 коп., а всього стягнути 50 648 (п'ятдесят тисяч шістсот сорок вісім) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: