Рішення

від 26.11.2013 по справі 1322/938/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1322/938/12 Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.

Провадження № 22-ц/783/6295/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія:20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар Дідусь О.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, пр. ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» в особі директора Квітковського Є.О. на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» про стягнення з ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 34318262, юридична адреса: 82081, Львівська область, Старосамбірський район, с. Страшевичі, вул. Центральна, 94 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по місцю проживання АДРЕСА_1, поштовий індекс 82081 суму боргу від вартості продажу майнового паю в розмірі 6 339, 00 грн. та 2 056, 94 грн. неустойки невиплаченої суми за кожний протермінований день, всього на загальну суму - 8 395, 94 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_2 до ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» про стягнення з ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 34318262, юридична адреса: 82081, Львівська область, Старосамбірський район, с. Страшевичі, вул. Центральна, 94 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по місцю проживання АДРЕСА_1, поштовий індекс 82081 суму боргу від вартості продажу майнового паю в розмірі 6 339, 00 грн. та 2 056, 94 грн. неустойки невиплаченої суми за кожний протермінований день, всього на загальну суму - 8 395, 94 грн. задоволено; стягнуто з ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 34318262, юридична адреса: 82081, Львівська область, Старосамбірський район, с. Страшевичі, вул. Центральна, 94 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по місцю проживання АДРЕСА_1, поштовий індекс 82081 суму боргу від вартості продажу майнового паю в розмірі 6 339, 00 грн. та 2 056, 94 грн. неустойки невиплаченої суми за кожний протермінований день, всього на загальну суму - 8 395, 94 грн. та судові витрати по даній справі в сумі 775, 85 коп.

Рішення суду оскаржив від імені ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» директор Квітковський Є.О. В апеляційній скарзі покликається на неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України та п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі». Зокрема, всупереч чинному законодавству, не наводячи жодних мотивів, якими суд керувався при ухваленні рішення, не описуючи та не беручи до уваги аргументи, наведені в запереченні на позовну заяву від 26 червня 2012 року, суд прийняв незаконне рішення та стягнув за нікчемним правочином заборгованість. Крім того, враховуючи те, що у ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» не виникло обов»язку по оплаті за недійсним (нікчемним) договором, застосування до нього штрафних санкцій є просто неприпустимим. Також, оскільки розмір задоволених позовних вимог становить 8 395,94 грн. апелянт вважає неправомірним покладення на відповідача судових витрат по даній справі в сумі 775,85 грн. Просить рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши правовідношення сторін, дійсні обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість апеляційної скарги та вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.

Згідно ч.2ст.213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим, на підставі ч.3ст.213 ЦПК України, є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з»ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Однак, рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов повністю з врахуванням поданих позивачем уточнень та стягуючи з відповідача на користь позивача 6339 грн. боргу та 2056,94грн. неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнового паю, за яким ТЗОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» зобов»язувалось сплатити 8452грн. позивачу на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена кооперативного сільськогосподарського підприємства серії ЛВ № ХV II 268977, виданого Страшевицькою сільською радою.

Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про доведеність обставин справи, з якими позивач пов»язує позовні вимоги, не встановивши правовідносин сторін, не перевіривши змісту правочину та не давши оцінки наявним у справі доказам. Відтак погодитись з висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно листа Міністерства аграрної політики України від 20.04.2005року № 37-17-2/5492, виданого на роз»яснення Указу Президента України від 29.01.2001 № 62 при викупі майнових паїв або часток у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, відповідно до Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, обов'язково укладаються відповідні договори купівлі-продажу, форми яких наведені у Рекомендаціях щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, затверджених наказом Мінагрополітики від 09.04.2001 № 97 ( v0097555-01 ). При викупі майнових паїв договори купівлі-продажу укладаються з кожним власником цих паїв і підписуються сторонами договору особисто або довіреною особою, повноваження якої посвідчуються нотаріально. До договорів купівлі-продажу майнового паю обов'язково додаються копії договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній (частковій) власності, та акт приймання-передачі майна співвласниками від підприємства-правонаступника, довіреність на ім'я голови комітету (уповноважену особу) спілки (об'єднання) громадян-співвласників майна на право представляти їхні інтереси, рішення зборів співвласників про продаж часток у спільній власності. Договір купівлі-продажу майнового паю не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення, проте його можна посвідчити нотаріально за бажанням сторін відповідно до статті 54 Закону України "Про нотаріат".

Згідно з чинним законодавством у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад вчиняють нотаріальні дії, зокрема посвідчують заповіти та доручення, засвідчують правильність копій документів і виписок з них, а також справжність підпису надокументах.

Щодо видачі нового майнового свідоцтва, то органи місцевого самоврядування за заявою покупця майнових паїв зобов'язані видати на його ім'я нове свідоцтво на сумарну номінальну вартістьвикуплених майнових паїв.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю на підставі договору купівлі-продажу майнового паю до сільської, селищної або міської ради подається засвідчена вустановленому порядку копія договору купівлі-продажу майнового паю, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності н майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно договору купівлі-продажу майнового паю від 02 березня 2010 року, відповідач придбав у ОСОБА_2 майновий пай в розмірі 8452 грн. в пайовому фонді ААГ "Дружба", що належний на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена ААГ "Дружба" (майновий сертифікат) серії ЛВ №268977, виданого Страшевицькою сільською радою Старосамбірського району Львівської області. Факт отримання частини коштів - 2113грн. за договором визнається сторонами.

Судом встановлено, що згідно існуючої домовленості між сторонами,обов»язок сплатити повну вартість паю за договором купівлі-продажу виникає після переходу права власності. У п.2абз.3 договору зазначено, що право власності на майновий пай переходить з дати сплати першого внеску.

На час подання позову та ухвалення рішення суду першої інстанції ТЗОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» не отримало свідоцтва про право власності на придбаний майновий пай, відповідно не внесено змін до реєстру майнових паїв.

Відтак, згідно реєстру власників майнових паїв, таким власником майнового паю залишається ОСОБА_2 до часу анулювання його свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та видані свідоцтва про право власності на придбаний пай за набувачем права- ТЗОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ».

На судовому засіданні представник відповідача- директор ТЗОВ визнав свій обов»язок щодо сплати обумовленої у договорі суми після оформлення права власності на придбаний пай.

Зазначені обставини свідчать про відсутність спору про право між сторонами, а затримка у оформленні права власності за набувачем обумовлена нечітким правовим регулюванням процедури зміни власника майнового паю та бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо роз»яснення та сприяння у переоформленні паю.

Дії посадових осіб органу місцевого самоврядування та районної влади щодо відмови у оформленні права власності на пай за новим власником ТЗОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» свідчитимуть про порушення прав, законних інтересів та чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Стаття 208 ЦК України встановлює правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, зокрема у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до положень ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

При цьому, згідно з ч.5 ст.656 ЦК України, особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Стаття 657 ЦК України передбачає перелік договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, зокрема це договори купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

У розрізі наведеного, колегія суддів зауважує, що договір купівлі-продажу майнового паю не належить до вищевказаного переліку договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню, що в свою чергу свідчить про неправомірність відмови голови сільської ради у наданні нових свідоцтв про право власності на майновий пай, з підстав їх нотаріального непосвідчення.

Крім того, відповідно до п. 14 "Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на факт того, що відповідно до вказаних нормативних актів, Договір купівлі-продажу майнового паю не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю на підставі договору купівлі-продажу до сільської ради подається засвідчена в установленому порядку копія договору купівлі-продажу майнового паю (а не посвідчений нотаріально договір), попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Тому колегія суддів частково приймає до уваги доводи апеляційної скарги, відкидаючи ті, що стосуються обґрунтування незаконності (нікчемності) правочину.

Згідно ст.10 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх обґрунтованості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними та допустимими згідно ст.58, 59 ЦПК, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування,отримані законно. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До матеріалів справи позивачем не долучено договір співвласників розпайованого майна щодо спільного розпорядження майном, оскільки згідно ст.367 ЦК України, майно, що є спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про по поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Суд першої інстанції не сприяв згідно п.4ст.10 ЦПК всебічному, повному та об»єктивному з»ясуванню обставин справи.

Судом першої інстанції не дотримано вимог ст.212-214 ЦПК, допущено неповноту з»ясування обставин справи, за недоведеності обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права. Не враховано доводи відповідача, не проведено належну оцінку доказів.

Згідно роз»ясень Пленуму Верховного Суду України у п.19 Постанови від 24.10.2008року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення у справі, слід вважати неправильне визначення предмета доказування чи не з»ясування обставин, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, або інших фактичних даних, неправильну кваліфікацію правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин тощо. Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце у випадках зазначення у судовому рішенні певних обставин (фактів), які не підтверджені доказами, їх недостатність, недостовірність та (або) суперечливість мотивів прийняття чи неприйняття доказів тощо. Порушення або неправильне застосування матеріального чи процесуального права має місце у разі застосування закону, який не поширюється на ці правовідносини,або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, унаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин або неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його змісті сутність сприйнято неправильно через розширене чи обмежене тлумачення.

Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції, згідно роз»яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку, з»ясував, що судом першої інстанції не враховані всі факти, які входять до предмета доказування, обставини, якими мотивовано рішення не підтверджуються належними та допустими доказами та недоведені, висновки суду не відповідають встановлених фактам, неправильно застосовано матеріальний закон щодо кваліфікації правовідношення сторін.

Таким чином, апеляційний суд знаходить підстави, передбачені п.1,2,4 ч.1 ст.309 ЦПК, для скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю за безпідставністю позовних вимог та передчастістю їх заявлення.

Керуючись ст.303, п.2ч.1ст.307, ч.1ст.309, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТзОВ «ЕКОЕНЕРГОІНВЕСТ» в особі директора Квітковського Є.О. задовольнити.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 липня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення й може бути оскаржене протягом 20-ти днів шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра