Постанова

від 09.02.2009 по справі 11/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "09" лютого 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 11/247

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Єршовій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Управління Пенсійного фонду України у Путильському районі Чернівецької області

до сільськогосподарського орендного підприємства “Україна” с. Дихтинець Путильського району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 9983,10 грн. з відшкодування пільгових пенсій

За участю представників:

Від позивача –Микитчук І.В. –юрисконсульт ( дов. від 14.01.2009р.)   

Від відповідача –не з'явився В засіданні приймав участь

СУТЬ СПОРУ:

Управління Пенсійного фонду України в Путильському районі Чернівецької області звернулось з позовом до СОП “Україна” с. Дихтинець Путильського району Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 9983,10 грн. з відшкодування пільгових пенсій за 2008 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня  по грудень 2008 року та довідок відповідача видані працівникам товариства, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 22.12.2008 року  відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 08.01.2009 року.

Ухвалами суду від 08.01.2009 року та 28.01.2009 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з нез'явленням представників сторін.

09.02.2009 року відповідач вкотре не використав права на участь у судовому засіданні та подання відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.  

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд - ВСТАНОВИВ:

Як вбачається  з довідок та подань відповідача, гр. гр. Фокшек Г.М., Кречун М.Ф. призначено пільгові пенсії на підставі статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення”.

Судовим слуханням встановлено, що позивач у січні-грудні 2008 року виплатив вказаним громадянам пільгові пенсії у сумі 9983,10 грн., що підтверджується довідкою Укрпошти. Дані кошти відповідачем не компенсовані.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених  на  оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів  "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.

Законом України ”Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” N 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів  "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.

Пунктом 2 Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України» N 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а пункт 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” доповнено абзацом четвертим такого змісту: “Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про   пенсійне забезпечення”.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція), відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Вище названі працівники, набули необхідного пільгового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах і представлені позивачем на отримання ними пільгової пенсії, а тому відшкодування витрат покладається саме на відповідача.

Органами Пенсійного фонду призначена пенсія вище названим працівникам на пільгових умовах з урахуванням уточнюючих довідок, які залучені до матеріалів справи.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по грудень 2008 року, у зв'язку з чим з відповідача стягується 9983,10 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій за період з січня по грудень 2008  року.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з сільськогосподарського орендного підприємства “Україна” с. Дихтинець Путильського району Чернівецької області, (код 30904647):

·          на користь Управління Пенсійного фонду України у Путильському районі, смт.Путила, вул. Українська, 180, (код 21430578) – 9983,10 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій;

·          у дохід державного бюджету 99,83 грн. державного мита.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

Суддя                                                             С.М. Гушилик