Рішення

від 26.03.2009 по справі 8/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/16

26.03.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"         

до                    Приватного підприємства "Будівельна компанія "Олександрія"

про                  визнання договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р. недійсним

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача           представник - Буланова О.М. (дов. .№ б/н від 05.01.09).                          

Від відповідача       представник –Олійник В.В.(дов. № б/н від 25.10.07)

Рішення приймається 26.03.2009р., у зв'язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про визнання договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р., укладеного між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»недійсним з моменту його укладення.  

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір укладений всупереч ст. 203 ЦК України, а саме, спірний договір від імені позивача підписаний головним інженером Білойваном А.Г., якому не видавалася довіреність від 12.01.2005р. Крім того, як зазначає позивач, сума по спірному договору становить 700 000,00 грн., а відповідно до п.10.6.4 статуту позивача генеральний  директор без попередньої згоди зборів учасників товариства має право на вчинення правочинів, укладання договорів  (угод) на суму, що не перевищує 500 000,00 грн.    

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.12.2008р. розгляд справи був призначений на 22.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 22.01.2009р. розгляд справи був відкладений на 20.02.2009р., у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази.

У судове засідання, призначене на 20.02.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі та статут позивача, затверджений загальними зборами Учасників, протокол № 28 від 18.08.2005р.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2009р. представники позивача заявили  клопотання про призначення  експертизи.

Представник відповідача заперечив проти клопотання позивача про призначення експертизи, мотивуючи це затягуванням процесу.

Суд, розглянувши клопотання позивача, відмовив в його задоволенні, оскільки позивач не обґрунтував підстав для призначення експертизи.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про застосування строку позовної давності та відмову у позові, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом.

Суд, розглянувши клопотання відповідача відмовив в його задоволенні, оскільки  недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача зазначив, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що сплинув строк для подання даної позовної заяви, а також наголосив на тому, що від імені позивача головним інженером Білойваном А.Г. було підписано не один договір, які, зокрема, договір № 01/07/05 підряду на виконання будівельних робіт від 01.07.2005р. та договір № 01/04-05К підряду на виконання будівельних робіт від 01.04.2005р. (укладений на суму, що перевищує 500 000,00 грн.), були повністю оплачені позивачем. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.    

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача –всі протоколи Зборів учасників ТОВ «Русь-Інтернешнл», якими було попередньо погоджено або затверджено після їх укладення договори за 2005-2006рр. на суму, що перевищує 500 000,00 грн. та реєстр протоколів (журнал ведення протоколів) Зборів учасників ТОВ «Русь-Інтернешнл»з 01.01.205р. по час наступного розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив в його задоволенні, з наступних підстав:

Статтею 38 ГПК України передбачено, що  якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази (ч. 2 ст. 38 ГПК України).

Відповідач не вказав обставин, які можуть підтвердити докази, які він пропонує витребувати у позивача, отже суд не вбачає підстав для їх витребування, а тому у задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів у позивача відмовив.  

Крім того, ч. 1 ст.38 ГПК України передбачено, що господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, якщо подані сторонами докази є недостатніми.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

01.11.2005р. між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія»- «виконавець»в особі директора Маклакова Аркадія Аркадійовича, який діяв на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»- «замовник»в особі головного інженера Білойвана Анатолія Григоровича, який діяв на підставі довіреності від 12.01.2005р. був укладений договір № 11/2005-01, відповідно до п.1.1 якого «виконавець»на власний ризик відповідно до умов цього договору зобов'язався надати послугу з придбання від снігу території готельного комплексу «Русь»у період з 02.11.2005р. по 31.01.2006р., а «замовник»зобов'язався приймати та оплачувати надані послуги відповідно до умов договору.

Згідно п.4.1 договору загальна вартість послуг за цим договором складає 610 000,00 грн.

«Виконавець»зобов'язався надати послуги протягом 60 днів з моменту підписання договору з правом дострокового виконання (п.6.1 договору).     

Відповідно до п.8.1 договору здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом прийому-передачі наданих послуг.

Умовами договору сторони погодили, що «замовник»оплачує надані послуги протягом 90 днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг (п.5.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Будівельна компанія «Олександрія»- «виконавець», в особі директора Макланова А.А., який діяв на підставі статуту та ТОВ «Русь Інтернешнл»- «замовник», в особі головного інженера Білойвана А.Г., який діяв на підставі довіреності від 12.01.2005р. був складений та підписаний акт прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2006р. до договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р. за послуги з прибирання від снігу території готельного комплексу «Русь», відповідно до умов договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р. на суму 610 000,00 грн., в пункті 3 якого зазначається, що сторони не мають жодних претензій щодо виконання договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р.  

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Спірний договір та акт прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2006р. підписані від імені позивача головним інженером Білойвана А.Г., який, як зазначається, у спірних документах, діяв на підставі довіреності від 12.01.2005р. він імені позивача.

Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Позивач у своїх письмових поясненнях зазначив, що йому не відомо про видачу для представлення інтересів ТОВ «Русь Інтернешнл»Білойвану Анатолію Григоровичу довіреності від 12.01.2005р.

Відповідач на вимогу ухвали суду не надав довіреності на представлення інтересів ТОВ «Русь Інтернешнл»Білойвану Анатолію Григоровичу від 12.01.2005р.

Відповідач у відзиві на позовні заяву зазначає, що від імені ТОВ «Русь Інтернешнл»Білойваном Анатолієм Григоровичем на підставі довіреності від 12.01.2005р. були також підписані договір № 01/07/05 підряду на виконання будівельних робіт від 01.07.2005р. та договір № 01/04-05К підряду на виконання будівельних робіт від 01.04.2005р. (укладений на суму, що перевищує 500 000,00 грн.), які були повністю оплачені позивачем, а отже, як стверджує відповідач, дійсність договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р. та достовірність довіреності підтверджується тим, що на підставі договору було підписано акт приймання передачі робіт та довідку про вартість виконаних робіт, які скріплені печаткою ТОВ «Русь Інтернешнл».

Однак, за відсутності довіреності від 12.01.2005р. виданої ТОВ «Русь Інтернешнл»на ім'я Білойвана А.Г. не можливо встановити, зокрема, строк дії довіреності, надані повноваження, ким видавалася довіреність та ін.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже посилання відповідача на те, що спірний договір схвалений ТОВ «Русь Інтернешнл», оскільки підписаний акт приймання передачі виконаних робіт, який скріплений печаткою ТОВ «Русь Інтернешнл»є безпідставним, оскільки зі змісту вищевказаної норми вбачається, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Однак, відповідачем не надано суду доказів, як свідчили про те, що особа, яку представляв Білойван А.Г., вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, оскільки акт приймання передачі робіт по спірному договору також підписаний від імені позивача Білойваном А.Г., а докази, зокрема, часткової оплати виконаних відповідачем робіт по спірному договору в матеріалах справи відсутні   

Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Вирішуючи відповідні спори, господарські суди повинні враховувати таке:

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів акціонерного товариства віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Пунктом 10.6.4 статуту ТОВ «Русь Інтернешнл», затвердженого Загальними зборами учасників, протокол № 28 від 18.08.2005р. (чинного на момент укладання спірного договору), передбачено,  що генеральний директор має право, зокрема, без попередньо згоди учасників товариства на вчинення право чинів, укладання договорів (угод) на суму, що не перевищує 500 000,00 грн.; вчиняти юридичні дії від імені товариства, надавати доручення.

Нормою ст. 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в матеріалах справи, відсутні докази в підтвердження повноважень головного інженера Білойвана А.Г. на вчинення дії від імені ТОВ «Русь Інтернешнл»та вчинені Білойваном А.Г. дії з перевищенням повноважень не схвалені особою, яку він представляв, тому у суду є підстави для задоволенні позову та визнання договору № 11/2005-01 від 01.11.2005р., укладеного між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»недійсним з моменту його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України право чин, визнаний недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.  

Згідно зі ст. 32  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 203, 207, 215, 236, 237, 241, 244, 245, 246 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір № 11/2005-01 від 01.11.2005р., укладений між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»недійсним з моменту його укладення.  

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Олександрія»(01021, м.Київ, вул. Грушевського, 28/2а; поштова адреса: 01035, м.Київ, пл.. Перемоги,1 ; код 32980413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»(01023, м.Київ, вул. Госпітальна, 4; код ЄДРПОУ 32380281) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич