Рішення

від 29.01.2009 по справі 11052-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11052-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2009Справа №2-22/11052-2008

За позовом – ВАТ «Укртелеком», 01030, м. Київ, вул. Шевченка, 18 в особі Центру технічної експлуатації № 7 філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком», 56602, Миколаївська область, м. Нова Одеса,   вул. Чапаєва, 77

До відповідача – Головного управління з матеріального резерву, оборонно – мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів АР Крим, м. Сімферополь,  вул. Воровського, 20

Про стягнення 7532,42 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача – Губарь М.М., представник, дов. від 27 січня 2009 року

Від відповідача – Бахорін В.О., представник, дов. від 08 січня 2008 року

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Укртелеком» в особі Центру технічної експлуатації № 7 філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача - Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів АР Крим 4982,59 грн., 3% річних у сумі 286,51 грн., 1304,01 грн. пені, 959,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив, що він є бюджетною організацією, фінансування експлуатаційно-технічного обслуговування засобів сповіщення та зв'язку громадської оборони здійснюється за рахунок асигнувань, передбачених бюджетами відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади. Після надходження коштів  з бюджету, управління перераховує їх до ВАТ «Укртелеком». Крім того, позивач просив застосувати термін позовної давності до вимог про стягнення пені.

Оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,  відповідача, третьої особи, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем 10 січня 2007 року був укладений договір № 14, згідно з яким позивач був зобов'язаний надавати відповідачу послуги спеціалізованого електрозв'язку,  а останній був зобов'язаний їх своєчасно сплачувати.

Згідно з п. 9.1 договору він набирає чинності  з 01 січня 2007 року та діє до 31 грудня 2007 року.  

Згідно з п. 3.1 вартість технічного обслуговування засобів зв'язку визначається згідно тарифів на основні послги електрозв'язку.Розрахунки за послуги проводяться щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків позивача. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Згідно з пунктом 4.2 договору у випадку затримки оплати вартості послуг, відповідач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивач у виконання умов договору надав відповідачу телекомунікаційні послуги телефонного та телеграфного зв'язку, однак, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу  України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконаня зобов'язання.

Позивачем надано копії рахунків-актів, згідно з якими за період з січня по грудень 2007 року відповідачу надані телекомунікаційні послуги  на загальну суму 4982,59 грн., які відповідач, у порушення умов договору своєчасно не оплатив. Вказаний факт не заперечується відповідачем та підтверджений у судовому засіданні представником відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України  заява  про  захист  цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У заяві від 29 січня 2009 року відповідач - Головне управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів АР Крим – зробив  заяву про необхідність застосування, під час розгляду спору, позовної давності до вимог про стягнення пені.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до  ч. 2 п. 2 ст.  258 Цивільного кодексу України для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так, приймаючи до уваги те, що позивач звернувся до суду 19 грудня 2008 року, розрахунок пені здійснений позивачем за період, починаючи з 15 лютого 2007 року по 30 листопада 2008 року, суд, приймаючи до уваги положення ст. 258 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про те, що при здійсненні розрахунку пені з 15 лютого 2007 року по 14 травня 2008 року ним пропущений строк позовної давності.

Слід звернути увагу на те, що при розгляду даної справи позивачем, у розумінні ст. 32, 33, 53 Господарського процесуального кодексу  України суду не було надано належних доказів поважності пропуску строку позовної давності та, насамперед, клопотання про його поновлення для відновлення порушеного права.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, суд вважає обґрунтованим нарахування пені за період з 15 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року.

Але, суд не погоджується з розрахунком пені за даний період, у зв'язку з чим судом був здійснений перерахунок.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, суд вважає вимогу про стягнення пені  у розмірі 1304,01 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, а саме: в сумі 633,74 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача  3% річних у сумі 286,51 грн., 959,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з урахуванням положень ст.. 258 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  04 лютого 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів АР Крим (95053, м. Сімферополь, вул.. Воровського,20, п/р 35417002002227 ГУ ГКУ в АРК МФО 824026, ЄДРПОУ 14373012) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру технічної експлуатації № 7 філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком» (56602 Миколаївська область, м. Нова  Одеса, вул. Чапаєва, 77, п/р 2600010366 МОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Миколаїв, МФО 326182, ЄДРПОУ 26549551) 4982,59 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 286,51 грн., 959,31 грн.  інфляційних втрат, пеню у розмірі 633,74 грн., всього – 6862,15 грн.

3.          Стягнути з Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів АР Крим (95053, м. Сімферополь, вул.. Воровського,20, п/р 35417002002227 ГУ ГКУ в АРК МФО 824026, ЄДРПОУ 14373012) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру технічної експлуатації № 7 філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком» (56602 Миколаївська область, м. Нова  Одеса, вул. Чапаєва, 77, п/р 2600010366 МОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Миколаїв, МФО 326182, ЄДРПОУ 26549551) 92,93 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів АР Крим (95053, м. Сімферополь, вул.. Воровського,20, п/р 35417002002227 ГУ ГКУ в АРК МФО 824026, ЄДРПОУ 14373012) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Центру технічної експлуатації № 7 філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком» (56602 Миколаївська область, м. Нова  Одеса, вул. Чапаєва, 77, п/р 2600010366 МОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Миколаїв, МФО 326182, ЄДРПОУ 26549551) 107,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 670,27 грн. відмовити  у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.