Рішення

від 27.11.2013 по справі 501/2339/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/7268/13

Головуючий у першій інстанції Журавель П.І.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Парапана В.Ф., Панасенкова В.О.

при секретарі - Горновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 липня 2013р.по справі за позовом ОСОБА_2 до Іллічівської міської Ради про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим,

встановила:

05.06.2013 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом (а.с.3-5), в якому просила суд визнати припиненим з 02.06.2012 року договір оренди земельної ділянки ВКО №368458 від 24 червня 2008 року укладений між ОСОБА_2 та Іллічівською міською Радою, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрований у Одеській області регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 07.07.2008 року за №040850800095; та стягнути з відповідача витрати на судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що зазначений договір оренди вона уклала на земельну ділянку 0, 283 га, що розташована по АДРЕСА_1, так як у неї там був розташований магазин.

18.05.2012 року вона уклала з ОСОБА_3 договір дарування належного їй на праві власності нежитлового приміщення (магазину) загальною площею 100,9 кв.м про що 04.07.2012 року письмово повідомила відповідача.

02.06.2012 року ОСОБА_3 належним чином здійснив державну реєстрацію прав власності на вищезазначену будівлю.

Посилаючись на норми Земельного Кодексу України, Закону України «Про оренду землі», позивач вважає, що набуття права власності на будівлю, що розташована на орендованій іншою особою земельній ділянці автоматично припиняє дію договору оренду.

Позивачка стверджує, що в порушення норм Закону, станом на день подання позову земельна ділянка не була вилучена з її користування і не передана новому власнику нежитлового приміщення.

Відповідач заперечує проти вимог позову, так як рішенням Іллічівської міської Ради за №261/4-УІ від 07.12.2012 року договір оренди землі між ОСОБА_2 і Іллічівською міською Радою було розірвано (припинено). Позивачка до сьогоднішнього дня не передала за актом прийому-передачі орендовану нею земельну ділянку.

Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позов в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції правильно встановив наступні факти.

24.06.2008 року між позивачкою і відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивачці було передано в оренду 0,283 га під будівлю магазину - павільйону, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.6-9).

18.05.2012 року позивачка за договором дарування передала ОСОБА_3 у власність магазин - павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 128,9 кв.м в якому записано:

«нерухоме майно, що відчужується розташоване на земельній ділянці кадастровий №5110800000:02:028:0010, яка є комунальною власністю Іллічівської міської Ради Одеської області площею 0,283 га за договором оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року» (а.с.10-11).

02.06.2012 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на подарований йому магазин-павільйон (а.с.27).

29.08.2012 року позивачка надіслала Іллічівському міському голові Хмельнюку В.Я. листа, в якому просить розірвати договір оренди на земельну ділянку площею 0,283 га від 01.04.2008 р. (спірний договір було укладено 24.06.2008 р.) у зв'язку з переходом права власності на магазин розташований на земельній ділянці до ОСОБА_3 у відповідності з договором оренди (а.с.13).

20.09.2012 року позивачці було надано письмову відповідь на лист, в якій зазначається, що її заява буде розглянута по сутті разом з заявою про передачу земельної ділянки власнику будівлі магазину-павільйону ОСОБА_3 (а.с.21).

07.12.2012 року на сесії Іллічівської міської Ради було прийнято рішення №261/4-УІ «Про передачу в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки», за яким ОСОБА_3 передано в оренду, терміном на 3 роки, земельну ділянку площею 0,0852 га під будівлею магазину-павільйону за адресою: АДРЕСА_1.

В цьому ж рішенні зазначається, що договір оренди земельної ділянки між Іллічівською міською радою та ОСОБА_2 площею 0,283 га, яка передана під будівлю магазину - павільйону за адресою: АДРЕСА_1 укладений 24 червня 2008 року,- розірвати (а.с.22-23).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що в п.30 Договору оренди земельної ділянки визначені обов'язки орендаря (позивачки), де записано, що орендар зобов'язаний «повідомити в тижневий термін Орендодавця (відповідача) про намір про відчуження будинків і споруд, розташований на переданій в оренду земельній ділянці, повідомити нового власника будівель чи споруд про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди. До переоформлення Іллічівською міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою або її частиною орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за всю ділянку в повному обсязі.

Пунктом 36 Договору передбачено, що розірвання цього договору оренди землі в односторонньому прядку не допускається.

За зазначеним Договором сторони (позивач і відповідач) взяли на себе зобов'язання.

Суд не прийняв до уваги посилання позивача на норми ст.31 Закону України «Про оренду землі», вважаючи, що ці норми були прийнятті 05.11.2009 року, а Договір було укладено 24.06.2008 року вказавши, що Закон не має зворотної дії.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку що вимоги позову не підлягають задоволенню.

Однак, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, дійсно, відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Однак, відповідно до ч.2,3 цієї статті акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З положень ч. 1 абз. 8, ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» вбачається, що договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; (Частину першу статті 31 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009р.)

Позивач намагається застосувати дану норму закону до спірних правовідносин щодо припинення договору оренди які виникли вже у 2012 році, а не щодо укладення договору оренди.

Суд також не взяв до уваги посилання позивача на інші норми закону а саме:

Ст. ст. 120, 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Аналіз положень ст. 31 Закону дає підстави для висновку, що припинення договору оренди землі пов'язується лише з фактом виникнення однієї із передбачених цією статтею обставин і не потребує вчинення стороною договору оренди активних дії, спрямованих на підтвердження свого наміру припинити його дію, оскільки в цих випадках договір оренди припиняється автоматично в силу Закону, що також узгоджується з положеннями статей 120, 141 Земельного Кодексу України.

Колегія суддів звертає свою увагу також на те, що до ОСОБА_2 до цих пір надходять податкові повідомлення - рішення щодо сплати орендної плати за спірну земельну ділянку.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті спору.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч. 1 п. 1,4; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 липня 2013р.скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Іллічівської міської Ради про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим задовольнити.

Визнати припиненим з 02.06.2012 року договір оренди земельної ділянки ВКО №368458 від 24 червня 2008 року укладений між ОСОБА_2 та Іллічівською міською Радою, зареєстрований у Одеській області регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 07.07.2008 року за №040850800095;

Стягнути з Іллічівської міської Ради на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан