11/6-09-22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" квітня 2009 р.Справа № 11/6-09-22
За позовом: Закритого акціонерного товариства компанії „Райз”.
До відповідача: Фермерського господарства "Агросоюз".
про стягнення 8793,59 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Селіванов С.А. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 09.01.2009 р. за вх. № 110 Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Агросоюз" 8793,59 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Ухвалою від 10.03.2009 р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць.
Відповідач в судові засідання від 28.01.2009 р., 09.02.2009 р., 23.02.2009 р., 10.03.2009 р., 25.03.2009 р. та 06.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:
25.04.2007 р. між сторонами був укладений Договір поставки на умовах товарного кредиту за № 9734/084 та додатки № 1а та № 2 до нього.
15.01.2008 р. сторонами був укладений Договір про внесення змін до Договору № 9734/084, яким встановлено, що терміном оплаті вартості товару є 01.08.2008 р., а розмір відсотків за користування товарним кредитом складає 20 % річних.
Позивач зазначає, що відповідно до п.п.1.1.,1.2. Договору зобов'язався поставити Відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення на умовах визначених Договором, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався провести розрахунок за отриманий товар.
Позивач стверджує, що на виконання умов Договору, в термін визначений Договором, поставив Відповідачу товар на загальну суму 22279,60 грн., за видатковою накладною № ВН/037/394 від 04.05.2007 р., який був отриманий Відповідачем зо довіреністю серії ЯМЮ № 050210 від 27.04.2007 р.
Позивач вказує, що відповідно до умов Договору, Відповідач зобов'язався до 01.08.2008 р. провести повний розрахунок за поставлений товар та відсотків за користування товарним кредитом. 01.08.2008 р. Відповідачем в рахунок оплати вартості поставленого товару було сплачено 20 000 грн.
03.09.2007 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 05.05.2007 р. по 31.08.2007 р. в розмірі 726,37 грн. (акт нарахування відсотків № ТКр/037/027).
14.11.2007 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 01.09.2007 р. по 30.11.2007 р. в розмірі 555,47 грн., (акт нарахування відсотків № ТКр/037/052).
29.12.2007 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі 189,23 грн. (акт нарахування відсотків № ТКр/037/097).
31.01.2008 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2008 р. в розмірі 378,44 грн. (акт нарахування відсотків № ТКр/4).
Позивач стверджує, що в порушення умов Договору, Відповідач у встановлений строк повністю не розрахувався за поставлений товар, відсотків за користування товарним кредитом не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 2279,60 грн. та сумі нарахованих відсотків. Сума відсотків за користування товарним кредитом становить 1 849,51 грн.
Посилаючись на п. 2.2. Договору Позивач вказує, що сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем, на виконання ним зобов'язань по Договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Договору (її неоплаченої частини) на встановлений НБУ курс валюти на день фактичної оплати Покупцем ціни Договору (її неоплаченої частини). Таким чином, станом на момент звернення із позовною заявою, заборгованість Відповідача становить: за поставлений товар: 2 279, 60 /5,05*7, 36 = 3 322,35 грн., за нараховані проценти за користування товарним кредитом: 1 849, 51/5, 05*7, 36 = 2 695, 52 грн., де 2 279, 60 грн. - сума первісної заборгованості Відповідача; 5, 05 - офіційний курс НБУ на день підписання договору, 7, 36 - офіційний курс НБУ на день подачі позову. Загальна сума заборгованості Відповідача станом на дату звернення із позовом становить 6017, 87 грн.
За неналежне виконання Відповідачем умов Договору № 9734/084 від 25.04.2007 р., Позивач нарахував йому:
- відповідно до п.7.4 Договору збитки у розмірі 1661,18 грн.;
- відповідно до п.7.5. Договору відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 (двадцять вісім ) процентів річних з простроченої суми - 600,14 грн.;
- відповідно до п.7.3 Договору пеню в сумі 514, 40 грн.
З урахуванням викладеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача 8 793, 59 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1.1. Договору поставки на умовах товарного кредиту № 9734/084, укладеного 25.04.2007 р. між ЗАТ "Райз" та Фермерським господарством "Агросоюз" в терміни визначені договором, Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (Відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення (далі –товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар, оплатити його вартість (ціну) сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також платити відсотки за користування кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю товару, термін поставки Покупцю, гривнева вартість товару, її доларовий еквівалент, порядок та терміни оплати вартості Товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами –визначені в договорі та специфікації (додатки № 1 та № 1а), яка складає невід'ємну частину договору.
15.01.2008 р. сторонами був укладений Договір про внесення змін до договору поставки в частині зміни терміну оплати, яким, зокрема, було встановлено що терміном оплаті вартості товару є 01.08.2008 р., а розмір відсотків за користування товарним кредитом складає 20 % річних.
З матеріалів справи вбачається ,що на виконання умов укладеного сторонами договору, Позивач за накладною № ВН/037/394 від 04.05.2007 р. поставив Відповідачу насіння соняшнику PR63A90 на загальну суму 22279,60 грн., яке було отримано представником Відповідача за довіреністю серії ЯМЮ № 050210 від 27.04.2007 р.
Вказана поставка була частково оплачена Відповідачем 01.08.2008 р. в сумі 20000,00 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку Позивача (а.с.16).
Відповідно до п.2.9. Договору розмір процентів, які Покупець сплачує на користь Постачальника за користування товарним кредитом встановлюється в залежності від терміну оплати Покупцем вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту і встановлений п.п.2.9.1 - 2.9.3 Договору (якщо інший розмір процентів не встановлений в додатку № 1а до договору).
Додатком № 1а до договору №9734/084 від 25.04.2007 р. встановлено розмір процентів – 10% (а.с.12).
03.09.2007 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 05.05.2007 р. по 31.08.2007 р. в розмірі 726,37 грн. (акт нарахування відсотків № ТКр/037/027).
14.11.2007 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 01.09.2007 р. по 30.11.2007 р. в розмірі 555,47 грн., (акт нарахування відсотків № ТКр/037/052).
29.12.2007 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі 189,23 грн. (акт нарахування відсотків № ТКр/037/097). Складання зазначених актів суд вважає обґрунтованим, оскільки нарахування відсотків здійснено відповідно до умов Договору.
31.01.2008 р. Позивачем було нараховано відсотки за користування товарним кредитом по Договору за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2008 р. в розмірі 378,44 грн. (акт нарахування відсотків № ТКр/4). Зазначений акт суд до уваги не приймає, оскільки нарахування відсотків здійснено, без урахування Договору про внесення змін від 15.01.2008 р. відповідно до умов якого розмір відсотків за користування товарним кредитом у розмірі –20% встановлено лише з 15.01.2008 р.
Згідно розрахунку суду розмір відсотків за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2008 р. складає:
за період з 01.01.2008 р. по 15.01.2008 р.: 18566,33 х 14 дн./366 х 10% = 71,02 грн. + 20% ПДВ = 85,22 грн.
за період з 15.01.2008 р. по 31.01.2008 р: 18566,33 х 17 дн./366 х 20% = 172,47 грн. + 20% ПДВ = 206,96 грн.
Всього за зазначений період - 292,18 грн.
Загальний розмір нарахованих відсотків складає 1763,25 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем, на виконання ним зобов'язань по Договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Договору (її неоплаченої частини) на встановлений НБУ курс валюти на день фактичної оплати Покупцем ціни Договору (її неоплаченої частини).
З урахуванням зазначеного пункту Договору станом на 08.12.2008 р. (момент звернення Позивача із позовною заявою), заборгованість Відповідача становить:
- за поставлений товар: 2 279, 60 /5,05*7, 36 = 3 322,35 грн.;
- за нараховані проценти за користування товарним кредитом: 1763,25/5, 05*7, 36 = 2569,81 грн.
де 2 279, 60 грн. - сума заборгованості Відповідача 1763,25 грн. сума нарахованих відсотків; 5, 05 - офіційний курс НБУ на день підписання договору, 7, 36 - офіційний курс НБУ на день подачі позову.
Загальна сума заборгованості Відповідача з нарахованими відсотками складає 5892,16 грн.
Відповідно до п. 7.3. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором строки ціни товару та/або процентів за користування товарним кредитом, Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Позивач на підставі п.7.3. Договору нарахував Відповідачу пеню в сумі 514,40 грн. та надав їх розрахунок.
Розрахунок судом до уваги не приймається, оскільки він здійснений виходячи із суми заборгованості у розмірі 6017,87 грн., проте як повинен здійснюватись виходячи із суми заборгованості у розмірі 5892,16 грн.
Згідно розрахунку суду пеня за період з 01.08.2008 р. по 08.12.2008 р. складає: 5892,16 грн. х 130дн./366дн. х 24% (подвійна облікова ставка НБУ) = 502,28 грн.
Позивачем також було нараховано відповідачу - відповідно до п.7.4 Договору збитки у розмірі 1661,18 грн.
Судом не приймаються до уваги твердження про те, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, з посиланням на роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. та рекомендації президії Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р., а також про те, що сам факт ненадходження коштів за поставлений товар, який Відповідач отримав, вже є доказом того, що Позивач зазнав збитки внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 5 ст. 225 ГК України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Отже сторонами у п.7.4. було погоджено розмір збитків, якій підлягає відшкодуванню у твердій сумі залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене слід зазначити що ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України чітко визначено, що саме є збитками, а ст.ст.33,34 ГПК України на Позивача покладено тягар доказування наявності та розміру завданих збитків. Отже твердження, що сам факт ненадходження коштів за поставлений товар, який Відповідач отримав, вже є доказом того, що Позивач зазнав збитки є необґрунтованим. Більш того Позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення заборгованості, а не відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх обов'язків за Договором.
Отже в частині стягнення з Відповідача збитків у розмірі 1661,18 грн. слід відмовити.
Відповідно до п. 7.5. Договору Покупець (Відповідач) у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 (двадцять вісім ) процентів річних з простроченої суми.
Позивач на підставі п.7.5. Договору нарахував Відповідачу проценти за неправомірне користування коштами у розмірі 600,14 грн. та надав їх розрахунок.
Розрахунок судом до уваги не приймається, оскільки він здійснений виходячи із суми заборгованості у розмірі 6017,87 грн., проте як повинен здійснюватись виходячи із суми заборгованості у розмірі 5892,16 грн.
Згідно розрахунку суду сума 28% процентів річних за неправомірне користування коштами становить: з 01.08.2008 р. по 08.12.2008 р.: 5892,16 грн. х 130дн./366дн. х 28% = 586,00 грн.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, направлені за адресою Відповідача (відповідь Головного управління статистики в Одеській області від 23.03.2009 р. № 01-02-116-315) в судові засідання від 28.01.2009 р., 09.02.2009 р., 23.02.2009 р., 10.03.2009 р., 25.03.2009 р. та 06.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги Закритого акціонерного товариства компанія „Райз” до Фермерського господарства "Агросоюз" підлягають задоволенню частково, в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 3322,35 грн. нарахованих відсотків у сумі 2569,81 грн., пені в сумі 502,28 грн., та 586,00 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими, доведеними та підтверджені наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Агросоюз" (68400, Одеська обл., Арцизький р-н, м. Арциз, вул. Будівельників, 32, код 31448537) на користь Закритого акціонерного товариства компанія „Райз” (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код 13980201, п/р 26005380016675 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313) –6980,44 грн. (3322,35 грн. основної заборгованості, 2569,81 грн. відсотків по кредиту, пені в сумі 502,28 грн., та 586,00 грн. відсотків за неправомірне користування коштами), 78,99 грн. держмита; 91,30 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В решті позову –відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 15.04.2009 р.
Суддя Власова С.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3591556 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Власова С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні