Рішення

від 13.04.2009 по справі 192-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

192-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

13.04.2009Справа №2-22/192-2009

За позовом –    ПП «Бюро Альфа – Сервіс», м.  Ялта, смт Олива,  вул. Октябрьська,   5, кв. 16; м. Ялта, вул. Маршака, 3

до відповідача –  ДП ЗАТ «Укрпрофздравниця» санаторій «Курпати», м. Ялта, вул. Алупкінське шосе, 12

про стягнення 10126,08 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

від позивача –   Зарембо С.В., представник, дов від 12 лютого 2009 року, Давидов В.П., директор

від відповідача –    Остроушко М.М., представник, дов від 16 березня 2009 року

Обставини справи:

Позивач - ПП «Бюро Альфа – Сервіс» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП ЗАТ «Укрпрофздравниця» санаторій «Курпати», просить суд стягнути з відповідача  борг в  сумі 9376,00 грн.,  пеню – 750,08 грн., всього – 10126,08 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у  порушення взятих на себе зобов'язань за договором  про надання охоронних послуг від 01 червня 2008 року, не здійснив у повному обсязі оплату наданих позивачем охоронних послуг.

17 березня 2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17 березня 2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

01 червня 2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений  договір про надання охоронних послуг, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується забезпечити контрольно – пропускний режим на об'єкті замовника та підтримувати  громадський порядок в районі посту охорони, на умовах даного договору. Об'єкт охорони розташований за адресою: корпус «Дружби», 2 поста (1 цілодобово, 2 почасовий).

Відповідно до п. 1.3. договору, замовник зобов'язується  у повному обсязі та в строк оплатити охоронні послуги виконавця,  відповідно до даного договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що  сума оплати  за даним договором визначається на підставі розрахунку калькуляційних послуг, які є  невід'ємною частиною даного договору. 1 людина – 8,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до  п. 3.4. договору, оплата за даним договором здійснюється щомісячно, шляхом перерахування  грошових коштів на рахунок виконавця до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно  до виставлених рахунків.

Пунктом 4.2.5. договору передбачений  обов'язок замовника  своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги виконавця відповідно до даного договору.

Відповідно до п. 6.5. договору, у випадку несвоєчасної оплати замовником охоронних послуг, наданих  виконавцем, замовник  оплачує виконавцю неустойку, у вигляді пені, у розмірі 0,1 № від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, але не більш подвійної облікової  ставки НБУ, яка діяла  на момент прострочки платежу.

Пунктом  9.1. договору встановлено, що даний договір  вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє  до 15 вересня 2008 року.

Як зазначив позивач,  відповідач відмовився в підписувати акт виконаних робіт ат, відповідно, оплачувати, вартість виконаних позивачем робіт з охорони об'єкту у серпні 2006 року, на суму 9376,00 грн.

10 серпня 2008 року відповідачем було отримано претензію позивача вих. № 52 від 10 серпня 2008 року, а.с. 16, про погашення  суми боргу у розмірі 9376,00 грн., згідно виставлених  рахунків за № 19 від 29 серпня 2008 року на суму 5952,00 грн., № 20 від 29 серпня 2008 року на суму 3424,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на тій факт, що позивачем у серпні 2006 року охоронні послуги Санаторію «Курпати» не надавались, на підставі чого відповідачем були направлені відповідні листи, а.с. 43-44 та складені акти від 04, 11 та 26 серпня 2006 року про неналежне виконання охоронцями своїх обовязків, у зв'язку з чим відповідач відмовив у здійсненні оплати послуг позивача.

Однак, суд не може погодитись з даним твердженням виходячи з того, що під час розгляду даної справи суду був наданий табель обліку  робочого часу за серпень 2006 року, підписаний  обліковцем Самошкиной Т.Н., а.с. 13, відповідно до якого охоронні послуги надавались позивачем протягом серпня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що акти, на які посилається відповідач,  складені ним в односторонньому порядку без залучення представників позивача, крім того, незважаючи на нібито ненадання з боку позивача послуг протягом серпня 2008 р., протягом цього періоду відповідач жодних претензій щодо якості послуг а також вимог щодо необхідності виконання позивачем зобов'язань за договором на адресу позивача не надсилав.

В пункті 3.4. договору від 01.06.2008 р. акт виконаних робіт вказано як підставу для оплати послуг, в той же час чітко встановлено строк виконання зобов'язання – до 10 числа місяця, які слідує за звітним, відповідно до виставленого позивачем рахунку. На думку суду, ухилення замовника від підписання акту виконаних робіт не може бути підставою для звільнення його від обов'язку оплачувати послуги виконався у разі їх фактичного надання.

Суд звертає увагу  ДП ЗАТ «Укрпрофздравниця» санаторій «Курпати» на те, що його доводи, викладені у відзиві на позов є суперечливими, оскільки відповідач стверджує, що послуги з боку ПП «Бюро Альфа – Сервіс» протягом серпня 2008 р. взагалі не надавались, в той же час надає суду акти від 04.08.2008 р., від 11.08.2008 р., від 24.08.2008 р., від 26.08.2008 р., які підтверджують, що працівники ПП «Бюро Альфа – Сервіс» знаходились на об'єкті охорони. Однак, договором від 01.06.2008 р., главою 63 розділу III книги V ЦК України відповідачеві не надано права повністю відмовитись від сплати послуг у разі їх неналежної якості, при цьому позивач не позбавлений права вимагати відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  9376,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 750,08 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  17 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з  ДП ЗАТ «Укрпрофздравниця» санаторій «Курпати» (м. Ялта, вул. Алупкінське шосе, 12, рахунок № 26003310067101 філія АБ «Південний», МФО  384522, ЄДРПОУ 16514959) на користь ПП «Бюро Альфа – Сервіс» (м.  Ялта, смт Олива,  вул. Октябрьська,   5, кв. 16; м. Ялта, вул. Маршака, 3, рахунок № 26005515480501 в ЯФ КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 16507282) борг в  сумі 9376,00 грн.,  пеню – 750,08 грн., всього – 10126,08 грн.

3.          Стягнути з  ДП ЗАТ «Укрпрофздравниця» санаторій «Курпати» (м. Ялта, вул. Алупкінське шосе, 12, рахунок № 26003310067101 філія АБ «Південний», МФО  384522, ЄДРПОУ 16514959) на користь ПП «Бюро Альфа – Сервіс» (м.  Ялта, смт Олива,  вул. Октябрьська,   5, кв. 16; м. Ялта, вул. Маршака, 3, рахунок № 26005515480501 в ЯФ КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 16507282) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з  ДП ЗАТ «Укрпрофздравниця» санаторій «Курпати» (м. Ялта, вул. Алупкінське шосе, 12, рахунок № 26003310067101 філія АБ «Південний», МФО  384522, ЄДРПОУ 16514959) на користь ПП «Бюро Альфа – Сервіс» (м.  Ялта, смт Олива,  вул. Октябрьська,   5, кв. 16; м. Ялта, вул. Маршака, 3, рахунок № 26005515480501 в ЯФ КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 16507282) 118,00 грн. витрат  на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.