Рішення

від 05.03.2009 по справі 7/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/90

05.03.09

За позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю  „Українська тендерна компанія”

до                      Відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс”

про                 стягнення 578 030, 28 грн.

                                                                                                                 Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача:   Машковська М.В. –довіреність б/н від 02.02.09р.;

від відповідача: Гунько О.В. –довіреність б/н від 08.01.09р..  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю  „Українська тендерна компанія” звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс” про стягнення  578 030, 28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, отримавши нафтопродукти за Договором поставки нафтопродуктів № 4000209 від 19.03.08р., не здійснив в повній мірі оплату продукції, заборгувавши позивачу 502 906, 00 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 502 906, 00 грн. - боргу, 75 124, 28 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –5 780, 31 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на неправильний розрахунок пені.

Ухвалою від 22.01.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.02.2009р.

10.02.2009р. через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 13.02.2009р.

13.02.2009р. ухвалою суду розгляд справи клопотання представника відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 02.03.2009р.

В судовому засіданні 02.03.2009р. було оголошено перерву до 05.03.2009р. для надання представником позивача оригіналів видаткових накладних.

05.03.2009р. представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення в Окружному адміністративному суді м. Києва справи за позовом ВАТ «Київспецтранс»до КМДА про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати прийняти рішення про компенсацію відповідачу різниці між тарифами та економічно обґрунтованими витратами на вивезення відходів.

Представник позивача проти зупинення розгляду справи заперечував.

Вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про необґрунтованість даного клопотання, а тому відмовив в його задоволенні.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.03.2009р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                               ВСТАНОВИВ:

19 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 4000209 поставки нафтопродуктів (далі - Договір), згідно умов якого (п. 1) позивач зобов'язався поставити відповідачу в умовлені строки за цінами зазначеними в п. 2.1. Договору нафтопродукти, а відповідач прийняти вказану Продукцію та сплачувати за неї визначену договором грошову суму.

П. 2.1. Договору визначено асортимент та ціну нафтопродуктів.

Поставка продукції здійснюється окремими партіями за окремими накладними на підставі одержаної заявки відповідача (п. 3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач зобов'язувався оплачувати вартість поставленої продукції не пізніше ніж через 31 день з моменту поставки продукції на підставі рахунку, виставленого позивачем.

Оплата продукції, що поставляється, здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, вказаний в цьому договорі із зазначенням в платіжному документі номеру та дати договору, номеру та дати виписки рахунку (п. 5.4. Договору).

На виконання умов договору позивачем на підставі Заявок відповідача було надано останньому нафтопродукти на суму 689 509, 50 грн., що підтверджується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 502 906, 00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками банку та наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків між сторонами станом на 01.11.2008р., що також не заперечується і представником відповідача.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 6.3. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 75 124, 28 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

В пункті 6.3. Договору передбачено, що у разі несплати або неповної сплати відповідачем вартості поставленої продукції, відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми з дня отримання рахунку-фактури на остаточну оплату поставленої продукції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Однак, при нарахуванні пені позивачем невірно розрахований її розмір, а тому суд перерахувавши нараховану пеню, з урахуванням вимог ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 73 161, 10 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київспецтранс» (04208, м. Київ, пр-т Правди, 85, код ЄДРПОУ: 02772037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська тендерна компанія»(юридична адреса: 01042, м. Київ, б-р Дружби Народів, 19, поштова адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДРПОУ 34690847) –502 906 (п'ятсот дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 00 коп. –боргу, 73 161, 10 (сімдесят три тисячі сто шістдесят одна) грн. 10 коп. –пені, 5 760 (п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн. 67 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  М.М. Якименко

Дата підписання рішення: