Рішення

від 06.12.2013 по справі 741/1399/13-ц

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1399/13-ц

Провадження № 2/741/585/13

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 06 грудня 2013 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Мотляха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Айран ЛТД» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи його тим, що вона працювала в ТОВ «Айран ЛТД» на посаді складальника виробів з деревини. Наказом від 31 липня 2013 року її було звільнено із займаної посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, тобто за прогул без поважних причин. Даний наказ вона (позивач) отримала лише 8 вересня 2013 року так, як лист з наказом був направлений їй за адресою проживання її (позивача) батьків в с. Часнівці Козелецького району. Звільнення вона (позивач) вважає незаконним з тих підстав, що 8 липня 2013 року вона була у відпустці без збереження заробітної плати, 9 липня 2013 року - приходила на роботу, але директор товариства ОСОБА_2 повідомив їй, що роботи немає і відправив її (ОСОБА_1М.) додому. Після цього ОСОБА_2 зателефонував їй (позивачу) додому та повідомив, що 8 липня 2013 року її звільнено за прогули. На час звільнення (вона) позивач була вагітною. Крім цього їй (позивачу) по даний час не видана трудова книжка, а також не проведені відповідні розрахунки. ТОВ «Айран ЛТД» з квітня 2013 року і по день звільнення не виплатило їй (позивачу) заробітну плату в розмірі 2 374 грн. Вона (позивач) неодноразово зверталася до відповідача з вимогою провести з нею повний розрахунок, але останній відмовив, як у виплаті належних їй до сплати коштів, так і у видачі довідки про заборгованість по заробітній платі. Вона (позивач) стверджувала, що у зв’язку із невиплатою належних сум заробітної плати у встановлені строки, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 6 000 грн.

Позивач просила поновити її на посаді складальника виробів з деревини ТОВ «Айран ЛТД», стягнути з ТОВ «Айран ЛТД» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, заборгованість по заробітній платі в сумі 2 374 грн., моральну шкоду в сумі 6 000 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2 270,40 грн. та судові витрати за оплату правової допомоги в сумі 2000 грн.

В судове засідання позивач не з’явилася, направила заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи провести без її участі, зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник ТОВ «Айран ЛТД» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був завчасно повідомлений, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.

Суд проводить заочний розгляд справи у відсутності сторін за наявними у справі доказами так, як позивач не заперечувала проти такого розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала на посаді складальника виробів з деревин ТОВ «Айран ЛТД».

Наказом ТОВ «Айран ЛТД» № 18/2/07-к від 31 липня 2013 року позивача було звільнено з посади складальника виробів з деревини з 8 липня 2013 року за прогул без поважних причин, вчинений з 8 по 31 липня 2013 року (а.с. 4).

З копії лікарського висновку про переведення вагітної на іншу роботу № 1483 від 28 серпня 2013 року (а.с. 6) видно, що станом на день видачі висновку ОСОБА_1 перебувала на 17-18 тижні вагітності.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з посади складальника виробів з деревини ТОВ «Айран ЛТД» є незаконним.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно поновити на роботу на посаді складальника виробів з деревини ТОВ «Айран ЛТД» з 8 липня 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з моменту звільнення з роботи до моменту вирішення судом даного спору вимушено не працювала 109 робочих днів, в період часу з 8 липня по 6 грудня 2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 25,80 грн., що випливає з розрахунків позивача, які відповідач не оспорює.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 812,20 грн., що випливає з розрахунку: 25,80 (середньоденний заробіток позивача) грн. Х 109 (робочі дні за період вимушеного прогулу).

В судовому засіданні встановлено, що з квітня 2013 року і по день звільнення, а саме по 8 липня 2013 року, позивачу не виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 2 374 грн., що випливає з розрахунків позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовився надавати позивачу довідку про розмір заборгованості по виплаті останній заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд немає підстав ставити під сумнів розмір заборгованості по виплаті позивачу заробітної плати в сумі 2 374 грн., оскільки відповідач, будучи ознайомлений з позовними вимогами, не оспорює дану суму.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 2 374 грн.

При зверненні до суду позивач стверджувала, що незаконними діями відповідача їй завдана моральна шкода, яка виразилася у втраті нормальних життєвих зв’язків, порушення її конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю, в зв’язку з чим вона (позивач) та її сім’я тривалий час позбавлена доходу, що призводить до моральних страждань, через які вона (позивач) часто звертається до лікарів в зв’язку із поганим самопочуттям та прикладення додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахує всі обставини справи, тривалість нервових переживань позивача, і вважає, що до стягнення підлягає моральна шкода в сумі 1500 грн.

Вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Айран ЛТД» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2 270,40 грн. не підлягають задоволенню в зв’язку з тим, що її (позивача) позовні вимоги в частині поновлення на роботі судом задоволено, з відповідача стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Айран ЛТД» на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

Витрати, понесені позивачем на правову допомогу в сумі 2 000 грн., не підлягають стягненню з відповідача, оскільки не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст. 40, 116, 184, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 88, 213, 215, 226-228, 367 ЦПК України, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботу на посаді складальника виробів з деревини ТОВ «Айран ЛТД» з 8 липня 2013 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Айран ЛТД», код ЄДРПОУ 38241644, юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 1, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 20 коп., заборгованість по заробітній платі в сумі 2 374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. та моральну шкоду в сумі 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Айран ЛТД» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В. Киреєв