Рішення

від 06.12.2013 по справі 765/4439/13-ц

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

06.12.2013

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 765/4439/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

06 грудня 2013 року Нахімовський районний суд м.Севастополя в складі:

головуючого судді - Пекарініної І.А.

при секретарі - Зуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельне товариство «Малахов Курган» про визнання недійсними рішень та договору про надання послуг на утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельне товариство «Малахов Курган» (далі по тексту ОК ЖБТ «Малахов Курган»), в якому просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів кооперативу які приймались протягом з 2009 року, та згідно яких неодноразово був підвищений тариф на оплату послуг з утримання будинку № 9 по вул. Горького в м. Севастополі. Так, з 01.01.2009 року вартість послуг на утримання будинку та прибудинкової території була визначена кооперативом в сумі 165 гривень в місяць, з 01.01.2012 року - 0,42 грн. за квадратний метр житла + 223,16 грн. фіксована сума. Типовій договір, з зазначеною у п.2 зазначеною вартістю послуг було запропоновано підписати керівництвом кооперативу, але його довіритель відмовився, та вимагав надати документи, та підставі яких такий тариф був сформований, про що свідчать неодноразові звернення до керівництва кооперативу в особі голови правління та голови кооперативу. На неодноразові звернення до голови кооперативу надати вмотивоване обґрунтування підвищення тарифів з урахуванням рішень органу місцевого самоврядування, відповіді не отримав, у зв’язку з чим був вимушений звернутися до суду, оскільки вважає, що відповідачем при формуванні тарифів не виконуються вимоги Постанови КМУ від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Оскільки таки документі надані не були, позивач був вимушений звертатися до суду у 2012 році з вимогами про відшкодування шкоди у вигляді переплаченої вартості послуг, які сплачувалися ним за новими тарифами аж до листопада 2012 року, та з теперішнім позовом до суду про визнання недійсним рішень кооперативу про формування тарифів та договору.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав, заперечував проти їх задоволення, вказував на те, що позивачу з початку 2009 року було достовірно відомо, що саме на підставі рішення загальних зборів кооперативу був сформований тариф на оплату послуг по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 165 грн. в місяць, але з вимогами про судовий захист своїх прав позивач звернувся лише у жовтні 2012 року, що встановлено у цивільній справі за попередним позовом ОСОБА_1 до кооперативу про відшкодування шкоди, а з позовом про визнання недійсними рішень про формування тарифів - 10.07.2013 року, а тому по пред’явленим вимогам про визнання недійсним рішення загальних зборів кооперативу на підставі якого був сформований тариф на оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території з 01.01.2009 року просив суд застосувати строк позовної давності.

Що стосується вартості оплати послуг з 01.01.2012 року - 0,42 грн. за квадратний метр житла + 223,16 грн. фіксована сума, та чи на підставі рішення загальних зборів кооперативу, колі таке рішення було прийнято, представник відповідача пояснити суду затруднявся, копії вказаних рішень суду ні при розгляді цивільної справи № 2704/8547/12 (арк.спр. 66), ні при розгляді даної справи, після отримання ухвали суду про витребування доказів у вигляді вказаних рішень, на підставі яких сформовані тарифи на утримання будинку та прибудинкової території, суду не надав. Також зазначав, що договір від 01.01.2012 року не підписаний позивачем, тому є неукладеним, та підстав визнавати його недійсним немає.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали цивільної справи № 2704/8547/12 за позовом ОСОБА_1 до ОК ЖБТ «Малахов Курган» про відшкодування шкоди, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 21.10.2008 року, право власності зареєстровано за позивачем в БТІ м. Севастополя 07.11.2008 року. Квартира є однокімнатною, загальною площею 33,3 м2, житловою 16,4 м2. З попередним власником домоволодіння - ОСОБА_2 відповідачем 28.08.2007 року був укладений договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою вул. Горького, 9, з тарифом 1,22 грн. за 1м2 з посиланням на рішення Севастопольської міської Ради від 12.09.2006 року № 650, та розмір щомісячної плати на надані послуги складав 39,96 грн.

З січня 2009 року відповідачем розмір щомісячної плати на надані послуги був збільшений до 165 грн. в місяць, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Згідно договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.01.2012 року, копія якого надана в матеріали справи представником позивача, ч.2 договору передбачено, що тариф на послуги по утриманню будинку та експлуатації згідно додатку № 1 складає 0,42 грн. за 1 кв.м. загальної площі + 223,16 грн. фіксованої суми за надані послуги.

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковою територією, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року, п.п.1,5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник приміщення зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом незалежно від членства в кооперативі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу.

Відповідно до п. 13.2.9 Статуту кооперативу, до компетенції загальних зборів кооперативу відноситься прийняття рішень щодо володіння, користування та розплодження майном.

Правління кооперативу, згідно п. 14.4.8 приймає рішення про укладення правочинів (договорів), інших юридичних актів, чи здійснення платежів в інших формах.

Вказані обставини були встановлені судовим рішенням від 15.04.20-13 року по справі № 2704/8547/12 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОК ЖБТ «Малахов Курган» про відшкодування шкоди, а тому не підлягають доказуванню в даній справі на підставі ч.3 ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про кооперацію», забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом.

Представниками сторін в судовому засіданні не заперечувався той факт що тарифи на утримання житлового будинку № 9 по вул. Горького в м. Севастополі затверджуються на загальних зборах, розмір щомісячних платежів для оплати комунальних та інших послуг визначається згідно з показами лічильників - за умовами договору між постачальником послуг та об’єднанням.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Позивач просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів кооперативу з 2009 року про формування тарифів на оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які визначені договором від 01.01.2012 року, а також договором від 01.01.2009 року, вважаючи рішення зборів та умови договорів в частині встановлення тарифів на оплату послуг по утриманню будинку та прибудинкової території несправедливими, не погодженими з органами виконавчої влади та такими що не відповідають Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та іншим нормативно-правовим актами в галузі формування тарифів на оплату послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

Відповідачем, незважаючи на вказані вимоги Закону та роз’яснення суду, не доведено наявність рішень загальних зборів кооперативу на підставі яких були сформовані тарифи на утримання будинку та прибудинкової території з 2009 року по теперішній час, зокрема рішення, на підставі якого п.2 Договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2012 року передбачено оплату послуг на утримання будинку та прибудинкової території - 0,42 грн. за квадратний метр житла + 223,16 грн. фіксована сума, не доведено суду, на оплату яких саме послуг складена фіксована сума, вартість виконаних робіт, порядок та умови їх оплати, для можливості перевірки судом на предмет дотримання вимог закону та статуту кооперативу при формуванні тарифів, тому суд вважає, що у зв’язку з недоведеністю відповідачем правомірності формування розміру оплати, позивач має право вимагати її перерахування.

Відповідно до ч.1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий право чинможе бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Пунктом 8 постанові Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», передбачено, що відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв’язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статі 205-210,640 ЦК тощо).

Таким чином, позивачем в судовому засіданні не доведений факт укладення договору з відповідачем, оскільки на договорі відсутній його підпис.

Суд знаходить таким, що не підлягає задоволенню клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо визнання недійсним рішення загальних зборів кооперативу, на підставі якого був сформований тариф на оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території з 01.01.2009 року, оскільки як вже зазначав суд, таке рішення в матеріалах справі відсутнє, внаслідок чого суд позбавлений можливості з’ясувати дату його прийняття, та з’ясувати чи приймалося таке рішення взагалі та період його дії. Крім того, в матеріалах цивільних справ наявні відомості про неодноразове звернення позивача до керівництва кооперативу, інших установ про захист своїх прав в позасудовому порядку з 2009 року.

На підставі ст. 11, 16, 203-215, 256, 360, 509, 611 Цивільного Кодексу України, ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 15, 37 Закону України «Про кооперацію», керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 58-60, 61, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельне товариство «Малахов Курган» про визнання недійсними рішень та договору про надання послуг на утримання будинку та прибудинкової території, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд міста ОСОБА_3 протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського районного

суду міста ОСОБА_3 Пекарініна