19/003-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"23" березня 2009 р. Справа № 19/003-09
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг”, м. Київ
до Приватного малого підприємства „Принтер”, м. Вишгород
про розірвання договорів та стягнення заборгованості
суддя Т.П. Карпечкін
від позивача – Брус О.М. (довіреність б/н від 20.09.2008р.);
Кузьмінський А.В. (довіреність б/н від 20.01.2009р.);
від відповідача – не з'явився.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного малого підприємства „Принтер” (далі - відповідач) про розірвання договорів та стягнення заборгованості.
Провадження у справах № 19/002-09, № 19/003-09, № 19/004-09 та № 19/005-09 було порушено відповідно до ухвал господарського суду Київської області від 20 січня 2009 року та призначено справи до розгляду на 09 лютого 2009 року.
За наслідками судового засідання яке відбулось 09 лютого 2009 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу від 09 лютого 2009 року.
Ухвалою суду від 12 березня 2009 року на підставі статті 58 Господарського процесуального кодексу України об'єднано справи № 19/002-09, № 19/003-09, № 19/004-09 та № 19/005-09 в одну справу та присвоєно № 19/002-09/19/003-09/19/004-09/19/005-09 та призначено до розгляду на 23 березня 2009 року.
Строк вирішення спору у справі № 19/002-09/19/003-09/19/004-09/19/005-09 було подовжено на один місяць, відповідно до ухвали заступника голови господарського суду Київської області від 20 березня 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за договорами фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року, а саме відповідач не сплачує лізингові платежі в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 409143,89 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), 336416,53 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), 112676,99 грн. (договір фінансового лізингу № 489-LD від 19 березня 2008 року) та 395484,44 грн. (договір фінансового лізингу № 371-LD від 21 січня 2008 року) по лізинговим платежам. Додатково за прострочення виконання зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 18293,55 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), 15041,04 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), 5037,97 грн. (договір фінансового лізингу № 489-LD від 19 березня 2008 року) та 17682,80 грн. (договір фінансового лізингу № 371-LD від 21 січня 2008 року), 3% річних в розмірі 2286,69 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), 1880,13 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), 629,76 грн. (договір фінансового лізингу № 489- LD від 19 березня 2008 року) та 2210,35 грн. (договір фінансового лізингу № 371- LD від 21 січня 2008 року), інфляційні за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 14622,77 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 12069,61 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 4027,05 грн. (договір фінансового лізингу № 489-LD від 19 березня 2008 року) та за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 14195,23 грн. (договір фінансового лізингу № 371-LD від 21 січня 2008 року) та розірвати договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року, договір фінансового лізингу № 489- LD від 19 березня 2008 року та договір фінансового лізингу № 371- LD від 21 січня 2008 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 20 січня 2009 року, 09 лютого 2009 року, 18 лютого 2009 року та 12 березня 2009 року в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами справи.
23 березня 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Господарські відносини між сторонами врегульовані договорами фінансового лізингу укладених між сторонами 19 березня 2008 року (договір фінансового лізингу № 490-LD), 21 січня 2008 року (договір фінансового лізингу № 370-LD), 19 березня 2008 року (договір фінансового лізингу № 489-LD) та 21 січня 2008 року (договір фінансового лізингу № 371-LD) додатком № 1, № 2, № 3 та № 4 до договору фінансового лізингу № 490-LD, додатком № 1, № 2, № 3 та № 4 до договору фінансового лізингу № 370-LD, додатком № 1, № 2, № 3 та № 4 до договору фінансового лізингу № 489-LD та додатком № 1, № 2, № 3 та № 4 до договору фінансового лізингу № 371-LD.
Згідно актів приймання-передачі (додаток № 3 до договору фінансового лізингу № 490-LD, додаток № 3 до договору фінансового лізингу № 370-LD, додаток № 3 до договору фінансового лізингу № 489-LD та додаток № 3 до договору фінансового лізингу № 371-LD) позивач передав відповідачу „самохідний гідравлічний буровий станок на гусеничному ходу SD-1300E корейської фірми JUINJIN (Південна Корея)” на загальну суму 475300,00 грн., „екскаватор BONNY CE (D) 460-5” на загальну суму 406400,00 грн., „фронтальний навантажувач XG955IIIL” на загальну суму 131560,00 грн. та „самохідний гідравлічний буровий станок на гусеничному ходу SD-1300E корейської фірми JUINJIN (Південна Корея)” на загальну суму 475240,00 грн.
Відповідно до умов додатків № 2 до договорів № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489-LD від 19 березня 2008 року та № 371-LD від 21 січня 2008 року відповідач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі щомісячно.
Відповідач зобов'язання за договорами виконував неналежно, а саме не сплачував лізингові платежі в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 409143,89 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), 336416,53 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), 112676,99 грн. (договір фінансового лізингу № 489-LD від 19 березня 2008 року) та 395484,44 грн. (договір фінансового лізингу № 371-LD від 21 січня 2008 року) по лізинговим платежам.
Позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу пеню в розмірі 18293,55 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), 15041,04 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), 5037,97 грн. (договір фінансового лізингу № 489-LD від 19 березня 2008 року) та 17682,80 грн. (договір фінансового лізингу № 371-LD від 21 січня 2008 року), 3% річних в розмірі 2286,69 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), 1880,13 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), 629,76 грн. (договір фінансового лізингу № 489- LD від 19 березня 2008 року) та 2210,35 грн. (договір фінансового лізингу № 371- LD від 21 січня 2008 року) та інфляційні за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 14622,77 грн. (договір фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року), за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 12069,61 грн. (договір фінансового лізингу № 370-LD від 21 січня 2008 року), за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 4027,05 грн. (договір фінансового лізингу № 489-LD від 19 березня 2008 року) та за період з 31 липня 2008 року по 28 листопада 2008 року в розмірі 14195,23 грн. (договір фінансового лізингу № 371-LD від 21 січня 2008 року).
На адресу відповідача, позивачем були надіслані повідомлення з вимогою розірвати договори фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року, але відповідач відповіді на повідомлення не надав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
При вирішені спору судом враховано, що у відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договорами фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року на загальну суму в розмірі 1298636,51 грн. лізингових платежів підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 56055,36 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких складає 44914,66 грн. інфляційні та 7006,93 грн. 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Сторона договору яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у дванадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Позивач в наслідок невиконання зобов'язань відповідачем договорів фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладені договорів фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року.
Отже суд дійшов висновків про правомірність розірвання договорів фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року.
Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договори фінансового лізингу № 490-LD від 19 березня 2008 року, № 370-LD від 21 січня 2008 року, № 489- LD від 19 березня 2008 року та № 371- LD від 21 січня 2008 року укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 3, код 33942232, р/р 26502010003043 у філії ТОВ „УніКредит Банк”, МФО 300744) та Приватним малим підприємством „Принтер” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 13702608, р/р 26000301428 у філії АКБ „Меркурій”, МФО 300755).
3. Стягнути з Приватного малого підприємства „Принтер” (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, 10, код 13702608, р/р 26000301428 у філії АКБ „Меркурій”, МФО 300755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 3, код 33942232, р/р 26502010003043 у філії ТОВ „УніКредит Банк”, МФО 300744) –1253721 (один мільйон двісті п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 85 коп. суми заборгованості, 56055 (п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 36 коп. пені, 44914 (сорок чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 66 коп. інфляційних, 7006 (сім тисяч шість) грн. 93 коп. 3% річних, та судові витрати: 14300 (чотирнадцять тисяч триста) грн. 00 коп. державного мита та 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Карпечкін Т.П.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3591735 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні