Рішення

від 06.04.2009 по справі 353-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

353-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2009Справа №2-27/353-2009

За позовом    Приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград, вул. Комарова, 74

до відповідача Сільськогосподарського ТОВ "Ніва", с. Руч'ї  Роздольненського району, вул. Тітова, 1а

про стягнення  39745,72 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

                                представники:

Від позивача –     Малишок В. І., директор, наказ.        

Від відповідача –      Шевчук, дор. у справі. (30.03.), 06.04. – не з'явився.  

Сутність спору:   

Позивач  звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 10 000,00 грн. – основного боргу, 4828,54 грн. - пені, всього 14 828,54 грн., також просить стягнути судові витрати.

 Позовні вимоги  обґрунтовано тим,  що відповідач несвоєчасно виконує розрахунки за поставлений товар за договором купівлі -  продажу №78/08-08 від 18.08.2008 р. Залишок основного боргу складає 10 000 грн., який відповідач відмовляється сплачувати в добровільному порядку.  Також на суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 4828,54 грн.   

Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. – основного боргу, 5058,68 грн. – пені, збитків у сумі 24 687,04 грн., всього 39745,72 грн.

Суд прийняв до уваги заяву позивача.

 Відповідач у відзиві на позов від 04.03.2009 р. повідомив про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5058,68 грн. визнає.  Відносно позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 000 грн. повідомив, що вказана сума ним сплачена, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1960 від 17.02.2009 р. Позовні вимоги в частині стягнення збитків не визнає, оскільки не вбачає  наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків,  необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення.   Також вказав, що позивачем не представлено доказів того,  що ним було прийнято які – небудь міри для своєчасного отримання доходів.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 24 687,04 грн. просить відмовити.

Позивач заявою від 06.04.2009 р.  уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 3982,29 грн. – пені, 24687,04 грн. – збитків, а всього 28669,33 грн. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 000 грн. від позовних вимог відмовився.

Суд приймає відмову від позову, тому що відмова від позову є правом позивача та не приймати її до уваги у суду не має підстав.

Крім того,  відповідно до закріпленого ст.. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, суд  не вправі розглядати вимоги, якщо заявник не бажає їх розгляду.

Відповідності до ст.. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

Про необхідность дотримання  принципу диспозитивності вказується у Постанові Верховного суду України від 20.05.2002 р. №02/132  ( справа №Д12/12 ), а в постанові пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 р. «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується,  що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача та дійшов висновку припинити провадження по справі по п. 4 ст. 80 ГПК України  в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 000 грн.  

Позивач у поясненнях по справі від 01.04.2009 р. повідомив про те, що в акті здачі – приймання товару від 18.08.2008 р. помилково вказано номер договору 77/08-08, що є технічною помилкою, так як даний акт відноситься до договору №78/08-08.

Вказаний факт підтвердив відповідач у своєму відзиві на позов від 06.04.2009 р.

30.03.2009 р. в судове засідання з'явилися від позивача – гр. Малишка В. І., директор, від відповідача – гр. Шевчук Л. А., представник за довіреністю.

Перед початком судового засідання на питання судді щодо надання яких – небудь клопотань або  заяв, в тому числі з питання відводу судді, сторони відповіли,  що таких заяв або клопотань не має.  

Судове засідання відбулося,  справа розглядалася по суті, в судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2009 р. на 12 г. 20 хв.   в зв'язку з необхідністю витребування від сторін письмових пояснень та інших документів, необхідних для розгляду справи по суті.

Однак в судовому засіданні, що відбулося 30.03.2009 р., не було відомо про подану від позивача заяву №22/03-09 від 26.03.2009 р.  про відвід судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. Даний факт став відомий суду лише після оголошення перерви.

Позивач заявою від 31.03.2009 р. відкликав    заяву №22/03-09 від 26.03.2009 р.  про відвід судді ГС АР Крим Воронцової Н. В.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду АР Крим Тіткова С. Я. від 30.03.2009 р. у задоволенні заяви №22/03-09 від 26.03.2009 р.  про відвід судді ГС АР Крим Воронцової Н. В. було відмовлено.

Після судове засідання продовжено,    позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, представник відповідача той самий.

Строк розгляду справи було продовжено ухвалою Голови господарського суду АР Крим Луцяк М. І. від 19.03.2009 р.    

Справа слуханням відкладалася в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника  відповідача, суд, -   

встановив:

18.08.2008 р.  між позивачем по справі ( Продавець   ) і відповідачем ( Покупець ) було укладено договір купівлі – продажу  №78/08-08.  

Відповідно до п. 1. 1 вказаного договору  Продавець забовязався поставити та передати у власність Покупця у відповідності до Специфікації №1 до договору,  яка є його невід'ємною частиною,  зубчатий грунторозрихлювач,  модель TIEFENGRUBER STG 7/300, італійського виробництва у кількості одна штука ( Товар ) , а Покупець забовязується прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах договору   

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору загальна сума договору визначається в національній валюті України,  як сума всіх сум складових,  вказаних в специфікаціях до договору та складає 134260,00 грн., в тому числі ПДВ – 22376,67 грн.  

Відповідно до глави 5  вказаного договору   Продавець поставляє товар Покупцю до 19.08.2008 р. Передача товару Покупцю здійснюється на складі Покупця, що розташований за адресою: АР Крим, Роздольненський район, с. Ручаї.

Продавець вважається таким, що виконав свій обов'язок з  передачі товару Покупцю з моменту надання товару у розпорядження Покупця на підставі видаткової накладної,  підписаної уповноваженими за дорученням Покупця представником сторін та оформлення всіх бухгалтерських документів та супровідної технічної документації. Моментом передачі товару вважається дата,  що вказана в акті приймання – передачі.

У виконання вказаного, позивачем було передано у розпорядження відповідача передбачений вищевказаним  договором товар, що підтверджується видатковою накладною №АХ – 0001137 від 18.08.2008 р. та актом здачі – приймання товару від 18.08.2008 р. Вказані документи були підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору оплата загальної суми договору відповідачем повинна бути здійснена наступним чином:

-          33565,00 грн. -  оплата на протязі трьох робочих днів з  моменту передачі товару. Датою передачі є  дата підписання акту приймання -  передачі;

-          100695,00 грн. – оплата до 01.10.2008 р. Допускається достроковий розрахунок.  

При цьому оплата здійснюється Покупцем в гривнях згідно до рахунку, наданого Продавцем. Розрахунки по договору здійснюються шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК  України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).       

Судом встановлено, що не зважаючи на вказані умови, відповідач по справі суму поставленого товару в сумі 10 000,00 грн. не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач сплатив залишок заборгованості у розмірі 10 000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1960 від 17.02.2009 р.

На підставі викладеного суд припинив провадження по справі в даній частині позовних вимог на підставі  п. 4 ст. 80 ГПК України, в зв'язку відмовою позивача від позову в даної частині.   

Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 договору купівлі – продажу №78/08-08 від 18.08.2008 р. у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку за товар Покупець забовязаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України. що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення Покупцем розрахунків.  

При таких обставинах, сума пені за період з 21.08.2008 р. по 17.02.2009 р. складає 3982,29 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 24687,04 грн.

В даній частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити в зв'язку з  наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є, завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.. 22  Цивільного кодексу України особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.. 623 Цивільного кодексу України боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.  Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

Як вбачається зі змісту вказаної статті саме на кредитора покладається забовязання довести розмір збитків, спричинених йому порушенням забовязання. При цьому кредитор повинен не  тільки точно підрахувати розмір спричинених йому збитків, але і довести,  що вказані збитки йому  взагалі були нанесені та підтвердити це документально.  

Позивач фактично пов'язує спричинення йому збитків в зв'язку з ростом курсу євро по відношенню до гривні.

 Відповідно до ст.. 533   Цивільного кодексу України  грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

 Однак  як вбачається з умов договору купівлі – продажу №78/08-08 від 18.08.2008 р.  розрахунки між сторонами по справі повинні здійснюватися і здійснювалися у національної валюті України без привязки  до курсу євро або до іншої іноземної валюти.

 Позивач також посилається на той факт,  що з причини невиконання забовязання відповідачем, позивач не отримав грошові кошти у встановлений та узгоджений за укладеним договором термін,  в наслідок чого повинен був додатково,  з 01.10.2008 р. нести витрати по сплаті відсотків по банківському кредиту.

 Судом встановлено, що між ВАТ «Державний експортно – імпортний банк України і позивачем по справі було укладено кредитний договір №55208К6 від 25.04.2008 р. ( тобто до укладення договору купівлі -  продажу №78/08-08 від 18.08.2008 р. ).

 При цьому відповідно до п. 3.1 вказаного договору Банк відкрив позичальнику ( позивачу по справі )  відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності,  строковості, плановості та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

Ліміт кредитної лінії: 100 000 євро. Кінцевий термін погашення кредиту: 24.10.2009 р.

Відповідно до п. 3.2.4 вказаного кредитного договору цілі кредиту: фінансування поточних  витрат ( придбання міндобрив, насіння, ПММ, оплата послуг тощо ).

Тобто за вказаним договором позивач отримав кредит  для погашення поточних витрат, а не в зв'язку з браком коштів,  спричинених неналежним виконанням відповідачем по справі умов договору купівлі – продажу №78/08-08 від 18.08.2008 р. і проценти він повинен сплачувати у відповідності до п. 3.5 вказаного кредитного  договору, не залежно від виконання або невиконання контрагентами позивача своїх забовязань.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 24687,04 грн. необхідно відмовити в зв'язку з їх недоведеністю.

  Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи,  позовні вимоги підлягають  задоволенню частково, в частині стягнення пені у розмірі 3982,29 грн.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, п. 4 ч. 1  ст. 80,  82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.              Позов задовольнити частково.

2.   Стягнути з  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Ніва", с. Руч'ї  Роздольненського району, вул. Тітова, 1а, ( р/р 260019457 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ32989086 )    на користь  приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград, вул. Комарова, 74, ( р/р 2600303551540 в КФ «Укрексімбанк», м. Кіровоград, МФО 323389, ЄДРПОУ 23694198 )  суму пені у розмірі  3982,29 грн.

          3.  Стягнути з  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  "Ніва", с. Руч'ї  Роздольненського району, вул. Тітова, 1а, ( р/р 260019457 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ32989086 )    на користь  приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград, вул. Комарова, 74, ( р/р 2600303551540 в КФ «Укрексімбанк», м. Кіровоград, МФО 323389, ЄДРПОУ 23694198 )    судові витрати по сплаті держмита у сумі 39,84 грн., а також витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу  у сумі 59,00 грн.

4.   В частині позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 24687,04 грн. у позові відмовити.

5.  В частині позовних вимог про стягнення 10 000 грн. основного боргу провадження по справі припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.