Рішення

від 10.03.2009 по справі 15/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/35

10.03.09

За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Холдінг Інвест"

до                         Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум"

про                       стягнення 23 426,73 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Коваленко С.П.      

від відповідача - не з'явилися   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Холдінг Інвест" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" (далі - відповідач) про стягнення 23 426,73 грн. (у тому числі 22 144,57 грн. - основного боргу, 728,50 грн. - пені, 465,10 грн. –інфляційних нарахувань та 85,56 грн. –трьох процентів річних).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2009 порушено провадження у справі № 15/35.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" (далі - відповідач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Холдінг Інвест" (далі - позивач) укладено Договір № 285/08-р (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця (відповідача) передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 105 637,03 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар у 2008 році на загальну суму 54 000,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2008 по 30.11.2008, підписаним сторонами, належним чином засвідчена копія якого надана представником позивача у судовому засіданні 10.03.2009.

Як вбачається з зазначеного акту звіряння взаємних розрахунків, станом на 01.01.2008 відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 51 167,48 грн.

З урахуванням викладеного, на день подачі позову до суду позивачем визначена заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 22 144,57 грн.

Відповідно до п. 7.4. Договору оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника в строк до 30 календарних днів з дати його реалізації.

    Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

    Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

  Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

           Згідно з положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2008 по 30.11.2008 встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 22 144,57 грн.

Станом на день вирішення спору сума основного боргу відповідача складає 22 144,57 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22 144,57 грн. основного боргу визнаються такими, що підлягають задоволенню судом.

 Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 728,50 грн. пені, 465,10 інфляційних нарахувань та 85,56 грн. трьох процентів річних.

  Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

 Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

 Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України пеня є однією форм неустойки.

 Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Згідно з розрахунком, наданим позивачем, розмір пені від суми простроченого платежу становить 728,50 грн., розмір інфляційних нарахувань за весь час прострочення оплати товару –465,10 грн., а розмір трьох процентів річних  від простроченої  суми –85,56 грн.

  За розрахунком суду за період визначений позивачем, розмір пені від суми простроченого платежу становить 684,36 грн., розмір інфляційних нарахувань за весь час прострочення оплати товару –465,04 грн., а розмір трьох процентів річних від  простроченої  суми –85,54 грн.

  Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

  Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

На день винесення рішення сума основного боргу складає 22 144,57 грн., пені –684,36 грн., інфляційних втрат –465,04 грн., трьох процентів річних –85,54 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 234,26 грн. державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Докази понесення позивачем зазначених витрат наявні у справі.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн. витрат за послуги адвоката, в обґрунтування чого до позовної заяви додано належним чином засвідчену копію Договору № 23-08 про надання юридичних (адвокатських) послуг від 23.12.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК Холдінг Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ВЕНБЕСТ-Юрконсалтинг", відповідно до умов якого позивач доручив, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ВЕНБЕСТ-Юрконсалтинг" прийняло на себе обов'язки по наданню юридичних (адвокатських) послуг, пов'язаних із спором позивача з відповідачем. Крім того, до позовної заяви додано належним чином засвідчені копії платіжного доручення № 332 від 23.12.2008 про перерахування позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ВЕНБЕСТ-Юрконсалтинг" коштів у розмірі 2 000,00 грн. за надання юридичних послуг згідно договору № 23-08 від 23.12.2008, а також свідоцтва Коваленка Сергія Петровича № 2742 про право на заняття адвокатською діяльністю. З матеріалів справи вбачається, що Коваленко Сергій Петрович брав участь у судових засіданнях у справі № 15/35. Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що позивачем було понесено витрати у зв'язку з оплатою послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при  частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 233,80 грн. державного мита, 117,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 995,97 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Холдінг Інвест" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, банківські реквізити: п/р 26007300014492 Перша Київська філія АТ Ва-банк у м. Києві, МФО 321637; код ЄДРПОУ 32445055), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Холдінг Інвест" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26; банківські реквізити: п/р 26009300832 в АКБ "ФОРУМ", МФО 322948, код ЄДРПОУ 30781521) 22 144 (дванадцять дві тисячі сто сорок чотири) грн. 57 коп. - основного боргу, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 36 коп. - пені, 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 04 коп. –інфляційних нарахувань, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 54 коп. –трьох процентів річних, 233 (двісті тридцять три) грн. 80 коп. - державного мита, 117 (сто сімнадцять) грн. 76 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 97 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Холдінг Інвест" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його  прийняття.

             Суддя                                                                                                        М.Г. Хоменко