Рішення

від 17.04.2009 по справі 10/13-09-306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/13-09-306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2009 р.Справа  № 10/13-09-306

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Одеса»

про стягнення 228 884 грн. 91 коп.   

                                                                                                                   Суддя    Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Банкова П.Б.  за довіреністю від 30.01.2009р. №07  

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Євро Лізинг» звернулося до господарського  суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Реал Одеса»228884,91 грн., з яких, 195024,96 грн. –заборгованість по лізинговим платежам, 26314,45 грн. – пеня, 2164,87 грн. – 3% річних та  5380,63 грн. –індекс інфляції, що нараховані відповідачу за порушення строків сплати лізингових платежів.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.

При цьому судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які судом  направлені відповідачу на юридичну адресу, повернуті до суду з довідкою потового відділення «за закінченням терміну зберігання», а судові ухвали, які направлені відповідачу на фактичну адресу, що вказана позивачем у позові, відповідачем одержані, що підтверджується  повідомленнями про вручення поштових відправлень і тому господарський суд визнав за можливе  розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.  

Ухвалою голови суду від 23.03.2009р. строк розгляду справи продовжений до 23.04.2009р.

          Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні  за згодою представника позивача  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача   господарський  суд встановив:   

13.06.2007р. між ТОВ «Євро Лізинг»(лізингодавець, позивач) і ТОВ «Реал Одеса» (лізингоодержувач, відповідач) укладений договір фінансового лізингу, згідно з яким, позивач передає відповідачу, а відповідач отримує від позивача в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ у відповідності з Замовленнями на ТЗ.

Умовами цього договору встановлено, що відповідачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу (п.3.1. договору); що позивач придбає ТЗ згідно  Замовлення на ТЗ і надає ТЗ у лізинг відповідачу на умовах, передбачених договором, а вибір продавця (постачальника) предмету договору лізингу був здійснений відповідачем (п.4.1. договору); що після надання ТЗ відповідачу на дату надання сторони підписують Акт приймання-передачі ТЗ (п.4.5. договору); що за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі, а розмір та строки сплати відповідачем лізингових платежів позивачу встановлюється в Плані лізингу (Додаток №3 до договору) та інших додатках (п.5.1. договору); що лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ, комісію позивача за наданий у лізинг ТЗ, інші витрати позивача, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору (п.5.2. договору); що відповідач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини позивача (п.5.5. договору); що відповідач зобов'язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані позивачем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів (п.7.16. договору); що позивач зобов'язується до передачі ТЗ відповідачу застрахувати ТЗ за ризиками КАСКО та іншими ризиками на весь строк дії даного договору (п.9.3. договору).

Також у договорі передбачені умови щодо інших прав та обов'язків сторін, умови щодо використання, технічного обслуговування та ремонту ТЗ; умови щодо передачі ризиків та страхування; умови щодо реєстрації, права власності; надання та повернення ТЗ;  умови щодо дострокового припинення дії договору, а також умови щодо відповідальності сторін, зокрема відповідно до умов п.16.1. договору при порушенні відповідачем зобов'язань  по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожний день прострочки.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що 13.06.2007р. відповідач надав позивачу Замовлення на ТЗ №330/001, згідно з яким, відповідачем замовлений ТЗ Навантажувач ХZ 636, та сторонами підписаний План Лізингу №330/001.

11.07.2007р. сторонами підписані Зміни до Плану лізингу №330/001, згідно з якими, встановлено, що тривалість лізингу становить 60 місяців, дата надання лізингу 12.07.2007р., а дата повернення 11.07.2012р., встановлений графік погашення лізингових платежів, а також передбачено, що оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях і кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку позивачем.

12.07.2007р. сторонами підписаний Акт приймання-передачі ТЗ №330/001, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв ТЗ Навантажувач ХZ 636, шасі 6В070202472.

Згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами та витягами з особових рахунків, з червня по листопад 2008 року лізингові платежі сплачувалися відповідачем позивачу, але з порушенням встановлених у Змінах до плану лізингу строків, а за грудень 2008р. – січень 2009 року лізингові платежі відповідачем не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 19674,04 грн. За порушення строків оплати лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1823,74 грн. та 3% річних в сумі 149,90 грн.

Також господарським судом встановлено, що 13.06.2007р.  відповідач надав позивачу Замовлення на ТЗ №330/002, згідно з яким, відповідачем замовлений ТЗ Навантажувач ХZ 636, та сторонами підписаний План Лізингу №330/002.

11.07.2007р. сторонами підписані Зміни до Плану лізингу №330/002, згідно з якими, встановлено, що тривалість лізингу становить 60 місяців, дата надання лізингу 12.07.2007р., а дата повернення 11.07.2012р., встановлений графік погашення лізингових платежів, а також передбачено, що оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях і кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку позивачем.

12.07.2007р. сторонами підписаний Акт приймання-передачі ТЗ №330/002, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв ТЗ Навантажувач ХZ 636, шасі 6В070202448.

Згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами та витягами з особових рахунків, з лютого по листопад 2008 року лізингові платежі сплачувалися відповідачем позивачу, але з порушенням встановлених у Змінах до плану лізингу строків, а за грудень 2008р. – січень 2009 року лізингові платежі відповідачем не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 19674,04 грн. За порушення строків оплати лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 4189,85 грн.  та 3% річних в сумі 344,37 грн. При цьому у лютому 2008 року відповідач частково оплатив позивачу пеню в сумі 24,83 грн., а відтак сума пені становить 4165,02 грн.

24.07.2007р. відповідач надав позивачу Замовлення на ТЗ №330/003, згідно з яким, відповідачем замовлений ТЗ Екскаватор Hyundai R 320 + Гідромолот та сторонами підписаний План Лізингу №330/003.

23.08.2007р. сторонами підписані Зміни до Плану лізингу №330/003, згідно з якими, встановлено, що тривалість лізингу становить 60 місяців, дата надання лізингу 23.08.2007р. , а дата повернення 22.08.2012р., встановлений графік погашення лізингових платежів, а також передбачено, що оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях і кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку позивачем. Тією ж датою сторонами підписаний Акт приймання-передачі ТЗ №330/003, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв ТЗ Hyundai R 320  + Гідромолот.

Згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами та витягами з особових рахунків, з червня по листопад 2008 року лізингові платежі сплачувалися відповідачем позивачу, але з порушенням встановлених у Змінах до плану лізингу строків, а за грудень 2008р. – січень 2009 року лізингові платежі відповідачем не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 82142,22 грн. За порушення строків оплати лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7109,73 грн.   та 3% річних в сумі 584,36 грн.  

29.08.2007р. відповідач надав позивачу Замовлення на ТЗ №330/005, згідно з яким, відповідачем замовлений ТЗ Навантажувач XG 955 IL (кар'єрної комплектації) та підписаний План Лізингу №330/005.

20.09.2007р. сторонами підписані Зміни до Плану лізингу №330/005, згідно з якими, встановлено, що тривалість лізингу становить 60 місяців, дата надання лізингу 20.09.2007р., а дата повернення 19.09.2012р., встановлений графік погашення лізингових платежів, а також передбачено, що оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях і кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку позивачем. Тією ж датою сторонами підписаний Акт приймання-передачі ТЗ №330/005, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв ТЗ Навантажувач XG 955 IL.  

Згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами та витягами з особових рахунків, з лютого по листопад 2008 року лізингові платежі сплачувалися відповідачем позивачу, але з порушенням встановлених у Змінах до плану лізингу строків, а за грудень 2008р. – січень 2009 року лізингові платежі відповідачем не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 54794,98 грн. За порушення строків оплати лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 11589,77 грн.  та 3% річних в сумі 952,58 грн.  

Окрім того, господарським судом встановлено, що 24.01.2008р. сторонами підписаний акт приймання-передачі ТЗ №330/006, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв ТЗ Mitsubishi Pajero Waqon 3.2. HDI АТ, шасі №       JMYLYV98W7J000894, реєстраційний №АА1073ЕХ, та внесені Зміни до Плану лізингу №330/006,  згідно з якими, встановлено, що тривалість лізингу становить 60 місяців, дата надання лізингу 24.01.2008р., а дата повернення 23.01.2013р., встановлений графік погашення лізингових платежів, а також передбачено, що оплата вартості послуг позивача здійснюється в українських гривнях і кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за цим договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку позивачем.

Згідно з наданими позивачем рахунками-фактурами та витягами з особових рахунків, з червня по листопад 2008 року лізингові платежі сплачувалися відповідачем позивачу, але з порушенням встановлених у Змінах до плану лізингу строків, а за грудень 2008р. – січень 2009 року лізингові платежі відповідачем не сплачені, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 18739,68 грн. За порушення строків оплати лізингових платежів позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1626,19 грн.  та 3% річних в сумі 133,66 грн.

Таким чином заборгованість відповідача з лізингових платежів за користування транспортними засобами (Навантажувачі  ХZ 636, Екскаватор Hyundai R 320 + Гідромолот,  Навантажувач XG 955 IL, Mitsubishi Pajero Waqon 3.2. HDI АТ) за грудень 2008 року-січень 2009 року становить 195024,96 грн., сума пені, що нарахована відповідачу за порушення строків оплати лізингових платежів становить 26314,45 грн., 3% річних 2164,87 грн. та інфляційних  5380,63 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову,  виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу, згідно з яким, позивач  передав відповідачу у фінансовий лізинг на 60 календарних  місяців  транспортні засоби, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу лізингові платежі у строки, що встановлені у Змінах до Планів лізингу.  

Отже, між сторонами у справі на підставі договору фінансового лізингу виникли лізингові правовідносини, зокрема, з фінансового непрямого лізингу, правове регулювання яких здійснюється відповідно до параграфу 6 гл.58 ЦК України (ст.ст.806-809), параграфу 5 розділу VI гл.30 ГК України (ст.292).

 Так вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що  до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.  Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг», вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України,  за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).  

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Водночас строки сплати лізингових платежів відповідачем встановлені у Змінах до Планів лізингу, що є невід'ємними частинами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу.  

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, лізингові платежі сплачувалися відповідачем із порушенням строків, що встановлені у Змінах до Планів лізингу, а  за грудень 2008 року-січень 2009 року лізингові платежі взагалі не сплачені відповідачем і заборгованість відповідача становить  195024,96 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу з лізингових платежів, а відтак, і їх задоволення.  

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені господарський суд виходить з наступного.

Так, вище встановлені обставини справи свідчать про порушення відповідачем строків сплати лізингових платежів позивачу.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати  лізингових платежів передбачена умовами п.16.1. укладеного між сторонами договору в розмірі 0,1 (однієї десятої) % від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем виходячи із розміру пені, встановленого умовами п.16.1. договору, сума пені становить 26314,45 грн.

Між тим вимогами ч.2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.  При цьому Закон України «Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені за прострочення виконання  грошових зобов'язань, що встановлюється договором, обмежує подвійною обліковою ставкою НБУ.

На вимогу суду позивачем здійснений розрахунок пені, виходячи із розміру подвійної облікової ставки і згідно з вказаним розрахунком сума пені становить 16643,36 грн. а тому з огляду на вимоги Закону України «Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»господарський суд частково задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені.

Разом з тим, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції, розмір якого згідно з розрахунком позивача становить 5380,63 грн. та 3% річних, розмір яких, згідно з розрахунком позивача становить 2164,87 грн.

Такого висновку господарський  суд дійшов з огляду на вищевстановлені обставини справи, які свідчать про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань  щодо своєчасної сплати позивачу лізингових платежів, а також з огляду на вимоги ч.2 ст.625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України також передбачено, що боржник не звільняється   від  відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» задовольнити частково.   

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Одеса»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, р/р 26000515411 в філії ВАТ «МТБ»у м. Іллічівську, МФО 388498, код ЄДРПОУ 34944178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (03062, м. Київ, пр. Перемоги,67, п/р 2600510828 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32774741) борг в сумі 195024 (сто дев'яносто п'ять тисяч двадцять чотири) грн. 96 коп., пеню в сумі 16643 (шістнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 35 коп.,  3% річних в сумі 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 87 коп., інфляційні в сумі 5380 (п'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 63 коп.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 2174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 40 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 112 (сто дванадцять) грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

       Рішення підписане 21 квітня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.