Рішення

від 08.04.2009 по справі 29/8-09-299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/8-09-299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р.Справа  № 29/8-09-299

За позовом   Приватне підприємство "VIVAT-АГРО";  

до відповідача   Приватне підприємство "ДІОНІС"  

про зобов'язання до вчинення певних дій  

Суддя    

Представники:

Від позивача: -не з'явився;

Від відповідача: Лисецька О. О. за довіреністю;

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача: Кузнецова  Т. В. за довіреністю;

Від відповідача: Лисецька О. О. за довіреністю;

          СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "VIVAT-АГРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного підприємства "ДІОНІС" про зобов"язання відповідача до вчинення певних дій шляхом підписання договору № 7/2007 про надання послуг від 11.10.07р. та акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2007р., укладеного між сторонами.

          Відповідач представив відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує у зв"язку з тим, що не погоджує умови договору, вимоги про спонукання на укладання договору вважає необгрунтованими та не відповідаючими вимогам чинного законодавства.

          У судових засіданнях оголошувалися перерви: з 09.02.09р. до 18.02.09р. о 10:50 год., та з 18.02.09р. до 16.03.09р. об 11:30 год. год. у відповідності із вимогами ст. 77 ГПК України.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

          В обгрунтування своїх заявлених вимог, позивач стверджує, що на виконання умов укладеного між приватним підприємством "VIVAT-АГРО" та приватним підприємством "ДІОНІС" договору № 2 від 02.10.07р. купівлі-продажу виноградного посадочного матеріалу, позивачем  зобов"язання виконано у повному обсязі, здійснено посадку саджанців на території Болградського району Одеської області, про що був складений акт прийому-передачі від 30.11.2007 року.

          За твердженням позивача, сторони домовилися, що відповідач виконує всі підготовчі роботи для висадки саджанці, а позивач зобов"язаний виконати роботи по висадці винограду в листопаді-грудні 2007 року.

          11. 10.07р. позивачем було складено договір № 7/2007 про надання послуг по висадці виноградних саджанців, вартість яких робіт становить 56 000 грн.  

          В обгрунтування своїх заявлених вимог, позивач стверджує, що  свої зобов"язання виконав у повному обсязі, здійснив посадку саджанців на території Болградського району Одеської області, про що був складений акт прийому-передачі від 30.11.2007 року.

          Також, у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач безпідставно не виконує свої зобов"язання та відмовляється від підписання договору № 7/2007 про надання послуг, а тому відповідно до ст. ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 611, 613 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 54 ГПК України просить зобов"язати відповідача до вчинення певних дій шляхом підписання договору № 7/2007 про надання послуг від 11.10.07р. та акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2007р., укладеного між сторонами.

          Статтею  33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

          Проте жодного належного доказу, який би підтверджував доводи позивача про те, що він на виконання своїх договірних зобов"язань здійснив посадку виноградних саджанців на  території Болградського району Одеської області позивачем до господарського суду не представлено і таких доказів у матеріалах справи не міститься. Зобов"язання повинно бути не лише виконано, але й прийнято замовником.

          Згідно із ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не має бути примушена до дій, вчинення яких не є обов"язковим для неї.

          Відповідач заперечує надання позивачем послуг з висадки саджанців винограду для нього. Окрім того, суд враховує і те, що договір купівлі-продажу виноградного посадочного матеріалу № 2 від 02.10.07р., укладений між приватним підприємством "VIVAT-АГРО" та приватним підприємством "ДІОНІС", на який посилається позивач в обгрунтування пред"явлених вимог рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.09р.       розірваний у зв"язку із невиконанням позивачем зобов"язань за цим договором, також з відповідача - приватного підприємства "ДІОНІС" стягнуто вартість поставленого товару в сумі 122800 грн.

          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Заявлене відповідачем клопотання про витребування у відповідача доказів судом визнано необгрунтованим та підлягає відхиленню з огляду на недотримання заявником вимог, встановлених ч. 3 ст. 38 ГПК України щодо обов"язку докладно зазначити який саме доказ вимагається,  обставини, які можуть підтвердити ці докази.

          Клопотання позивача про призначення судової експертизи також судом визнано необгрунтованим у зв"язку з тим, що заявник просить роз"яснити питання, які стосуються фактично виконання робіт, що передбачені угодою від 25.03.08р., яка не є предметом спору у даній справі.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спрору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників строрін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для  правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

          Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача  щодо зобов"язання відповідача до вчинення певних дій шляхом підписання договору            № 7/2007 про надання послуг від 11.10.07р. та акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2007р.  є необгрунтованими, не доведеними, а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись  ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

      У задоволенні позовних вимог приватного підприємства "VIVAT-АГРО" до приватного підприємства "ДІОНІС" про зобов"язання відповідача до підписання договору № 7/2007 про надання послуг від 11.10.07р. та акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2007р.  відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення підписано 13.04.2009р.

Суддя