Рішення

від 08.04.2009 по справі 28/14-09-309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/14-09-309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р.Справа  № 28/14-09-309

За позовом   Приватне підприємство "ЭКСИМ ТРЕЙД";  

ддо відповідача   Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Степана Олійника"  

про стягнення 18510,63грн.

Суддя  

Представники:

Від позивача:       Гуменний Д.Ю., Глушко Р.Г. -  за дорученням.

Від відповідача:   не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач, приватне підприємство «ЭКСИМ-ТРЕЙД” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми імені Степана Олійника заборгованості в сумі 18 510,63 гривень, яка складається з суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 16048,20 гривень, три відсотки річних в сумі 273,59 гривень, пеню в сумі 2 188,84 гривень .

Представник позивача направив на адресу суду (вх.№5515 від 10.03.2009 року) письмові пояснення стосовно відшкодування транспортних витрат, які складають 159,94 гривень. Також представник позивача направив на адресу суду (вх.№5516  від 10.03.2009 року) клопотання про залучення до матеріалів справи доповнення до позовної заяви, згідно яких просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції 16483,20 гривень, три відсотки річних в сумі 327,83 гривень, пеню в сумі 2622,81 гривень, всього на суму 19 433,84 гривень, крім того витрати на послуги адвоката в сумі 1000 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 194,42 гривень, ІТЗ судового процесу в сумі 118 гривень.

Ухвалою голови суду від 16 березня 2009 року строк розгляду справи продовжено до 22 квітня 2009 року.

На адресу суду 07.04.2009 року за вх.№8342 надішли доповнення до позовної заяви, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 16 708,20 гривень, 3% річних в сумі 366,04 гривень, пеню в сумі 2 928,56 гривень, всього 20 002,80 гривень, витрати на послуги адвоката в сумі 1000 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 200,10 гривень та ІТЗ судового процесу 118 гривень, витрати на проїзд в сумі 319,80 гривень.

Відповідач в засідання суду не з'явився, хоча на його юридичну адресу судом неодноразово направлялися ухвали суду з зазначенням в них часу та місця проведення судових засідань, відзив на позовну заяву відповідач  не надав, у зв'язку з чим  справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Між Приватним підприємством «ЭКСИМ-ТРЕЙД»та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою імені Степана Олійника 2 червня 2008 року був укладений договір купівлі - продажу нафтопродуктів за №66. За умовами якого позивач /продавець/ зобов'язався передати у власність відповідачу /покупцю/ паливно мастильні матеріали /товар/, а покупець зобов'язався прийняти товар та здійснити оплату.

На виконання вказаного договору позивач направив на адресу відповідача рахунок –фактуру №ЭТ-0000538 від 28 травня 2008 року на загальну суму 96543 гривень.

Згідно товаро-транспортної накладної від  02.06.2008 року за №2415 було здійснено поставку дизельного пального в кількості 15300 л., які отримав Споділ Ю.І., згідно довіреності від 29 травня 2008 року серія ЯНБ № 463999, про що свідчить підпис та печатка на товаро-транспортній накладній та видатковій  накладній № ЭТ-0000685 від 2 червня  2008 року.

Як вказує позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному об'ємі що підтверджується низкою документів, а з боку відповідача виникли порушення взятих зобов'язань, оскільки оплату за отриманий товар провів частково на суму 81 543 гривень, заборгованість складає 15 000 гривень.

Відповідно п. 3.2 договору повна оплата за товар здійснюється до 29 серпня 2008 року.

Також позивачем нараховані штрафні санкції, я саме пеню в сумі 2928,56 гривень починаючи з 29.08.2008 року до 1 квітня 2009 року, 3% річних в сумі 366,04 гривень, індекс інфляції в сумі 1708.20 гривень, що складає 20002,80 гривень, з урахуванням уточнення позовних вимог.

Крім того позивачем надано оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру №2 на суму 1000 гривень, ордер №55 адвоката Гуменного Дмитра Юрійовича та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, на підставі вказаних документів позивач поніс витрати на суму 1000 гривень та просить суд стягнути їх з відповідача на підставі ст..44 ГПК України .

В обґрунтування витрат на транспортні витрати позивачем надано копії чеків за 25.02.2009 року на суму 28,40 гривень, 56,80 гривень та 85,20 гривень, всього на суму 170,40 гривень та наказ №43 від 10.02.1998 року «Про затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті».

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих по договору зобов'язань, ПП «ЭКСИМ-ТРЕЙД»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми імені Степана Олійника, заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 16 708,20 гривень, 3% річних в сумі 366,04 гривень, пеню в сумі 2928,56 гривень, витрати на послуги адвоката в сумі 1000 гривень, транспортні видатки в сумі 319,80 гривень та судові витрати в сумі сплаченого державного мита в сумі 200,10 гривень та ІТЗ судового процесу в сумі 118 гривень.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних  правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно п. 3.2 договору повна оплата за товар здійснюється до 29 серпня 2008 року.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання –це вид цивільних правовідносин.

Таким чином суд вважає обґрунтованим вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача суму основної заборгованості 15 000 гривень.

У відповідності до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до п. 1. ст. 549. ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до п. 3. зазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 ст. 230. ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а пунктом 6 ст. 231 ГК України, яка визначає розмір штрафних санкцій, окремо визначено розмір  штрафних  санкцій  за  порушення  грошових  зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені ГК.  За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки /штрафу, пені/ передбачена спеціальна позовна давність в один рік.  Стаття 256 ЦК України містить тлумачення терміна «позовна давність». Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частина 6 статті 232 ГК України передбачає строк у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк , протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК.

Початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.  

За таких обставин суд перевіривши розрахунок позивача доходить висновку, що сума пені обчислена невірно, оскільки наданий позивачем розрахунок обчислюється з 29 серпня 2008 року, а необхідно обчислювати з 30 серпня 2008 року до 2 березня 2009 року яка складає 2 575,92 гривни.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 3% річних від простроченої суми за весь період прострочення складає 366,04 гривни та індекс інфляції 1708,20 гривень, наданий розрахунок позивачем вірний.

За таких обставин суд задовольняє частково суму пені в розмірі 2 575,92 гривни, індекс інфляції в сумі  1708,20 гривень та 3% річних в сумі 366,04 гривень.

Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача стосовно стягнення витрати послуг адвоката, оскільки позивачем були понесені витрати, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №2 на суму 1 000 гривень, ордер за №55.

Відповідно до ст..44 ГПК України, судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вимога про стягнення  транспортних витрат в сумі 319, 80 гривень  не підлягає задоволенню, оскільки позивачем в порушення вимог ст..33 ГПК України, не доведені витрати пов'язанні з транспортними видатками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення з боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Степана Олійника умов договору, вимог ст. 525, 526, 549 ЦК України, та наявності  правових підстав  для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15 000 гривень, пеню в сумі 2575,92 гривень, 3% річних в сумі 366,04 гривень, індекс інфляції в сумі 1708,20 гривень.

Витрати по державному миту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на адвокатські послуги, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Степана Олійника / Одеська область Миколаївський район с.Левадівка, р/р 26008307 в ОФ ВАТ «МКБ», МФО 328812, код ЄДРПОУ 30130062/ на користь Приватного підприємства «ЭКСИМ-ТРЕЙД»/54028 м. Миколаїв, вул.. Гирьова, 1а, р/р 26008129800236 в МФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 326007, код ЄДРПОУ 30738020/ заборгованість в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, пеню в сумі  2575 (дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 92 копійки, інфляційні в сумі  1708 (одна тисяча сімсот вісім) гривень 20 копійок, 3% річних в сумі 366 (триста шістдесят шість) гривень 04 копійки, витрати на послуги адвоката в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень 50 копійок та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

3.   В решті вимог відмовити.

 Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК  України.

          Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

        Суддя