Рішення

від 29.04.2009 по справі 15/07-09-205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/07-09-205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "29" квітня 2009 р.Справа  № 15/07-09-205

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача  -       Шевченко Ю.П.,

від відповідача -    не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” до Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” про звернення стягнення на заставлене майно, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 18.03.2009 р. та 30.03.2009 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Рибо-аграрне закрите акціонерне товариство „Красний рибак” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” про звернення стягнення на заставлене майно, посилаючись на наступне.

15 грудня 2008 року між Рибо-аграрним закритим акціонерним товариством „Красний рибак” та ВАТ „Лиманський” був укладений договір купівлі-продажу № 15\12, згідно якого ВАТ „Лиманський” повинно було поставити позивачу кукурудзу у кількості 2000 тон на загальну суму 2 500 000,00 грн., а позивач повинен був зробити передоплату за товар.

Як зазначено позивачем, для забезпечення виконання умов договору купівлі-продажу 15 грудня 2008 року між сторонами був укладений договір застави майбутнього врожаю № 15\12, відповідно до умов якого у разі невиконання ВАТ „Лиманський” умов договору купівлі-продажу № 15\12 від 15.12.2008 року РАЗАТ „Красний рибак” може задовольнити свої вимоги за рахунок майбутнього врожаю.

Так, позивач зазначає, що на виконання умов договору РАЗАТ „Красний рибак” перерахувало ВАТ „Лиманський” у якості передоплати за товар грошові кошти у сумі 2500000,00 грн. Згідно умов договору купівлі-продажу строк поставки товару (кукурудзи) встановлений  до 15 січня 2009 року. Однак до теперішнього часу товар ВАТ „Лиманський” не поставив. На вимоги позивача повернути перераховані кошти нічого не відповів.

Відтак, у зв'язку з наведеним позивач просить суд звернути стягнення на заставлене майно ВАТ „Лиманський” - майбутній врожай: врожай озимої пшениці заставною вартістю 1250,00 грн. за одну тону, врожай озимого ячменю заставною вартістю 1380,00 грн. за одну тону, врожай озимого рапсу заставною вартістю 2500,00 грн. за одну тону, що очікується з полів ВАТ „Лиманський” у 2009 році.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2009 р. порушено провадження у справі № 15/07-09-205 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, проте в засіданнях суду  представник відповідача проти позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

15 грудня 2008 року між Рибо-аграрним закритим акціонерним товариством „Красний рибак” та ВАТ „Лиманський” був укладений договір купівлі-продажу № 15\12, згідно якого ВАТ „Лиманський” (продавець) зобов'язалось передати у власність Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” (покупець), а Рибо-аграрне закрите акціонерне товариство „Красний рибак” прийняти та оплатити товар в порядку та умовах встановлених даним договором.

Відповідно до розділу 2 договору купівлі-продажу № 15\12 від 15.12.2008 р. продавець за даним договором продає покупцю товар – кукурудзу у кількості 2000 тон на загальну суму 2500000,00 грн. Загальна сума договору складає 2500000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно розділу 5 договору купівлі-продажу передача товару здійснюється відповідно до п.5.1 договору у строк до 15.01.2009 р., тобто на умовах вивезення товару транспортом покупця зі складу продавця.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також 15 грудня 2008 року між Рибо-аграрним закритим акціонерним товариством „Красний рибак” та ВАТ „Лиманський” був укладений договір застави № 15/12, яким було забезпечено вимоги заставоутримувача, що випливають з договору купівлі-продажу № 15\12 від  15.12.2008 р.

Предметом застави згідно вказаного договору є майбутній врожай: врожай озимої пшениці заставною вартістю 1250,00 грн. за одну тону, врожай озимого ячменю заставною вартістю 1380,00 грн. за одну тону, врожай озимого рапсу заставною вартістю 2500,00 грн. за одну тону, що очікується з полів ВАТ „Лиманський” у 2009 році. Сторони договору оцінили майно у 2500000,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розділом 4 договору купівлі-продажу передбачено, що оплата здійснюється шляхом переведення покупцем безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця. Покупець здійснює 100 % передоплату за товар.

Так, як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” відділення № 599 від 09.04.2009 р. № 138-21-30-17/1969 (а.с. 71) 19.12.2008 р. з р/р Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” на р/р Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” надійшли грошові кошти у розмірі 2500000,00 грн.

Проте, листом від 23.01.2009 р. вих. № 20 (а.с. 54) Відкрите акціонерне товариство „Лиманський” повідомило позивача про те, що укладаючи договір купівлі-продажу № 15\12 відповідач розраховував отримати визначене у договорі майно від ТОВ „Ольвія Агро”, проте, у зв'язку з тим, що ТОВ „Ольвія Агро” не поставило товар вчасно, відповідач не може виконати умови договору та поставити товар.

Таким чином, відповідачем було порушено зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо передачі у власність Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” товару –кукурудзи у кількості 2000 тон на загальну суму 2500000,00 грн.

Так, відповідно до п.5.1. договору застави від 15.12.2008 р. заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за договором купівлі-продажу зобов'язання не будуть виконані, а саме: при повній або часткові непередачі у встановлені відповідно до п. 5.1., 5.2. договору купівлі-продажу строки товару.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.  За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590. Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на заставлене майно ВАТ „Лиманський” - майбутній врожай: врожай озимої пшениці заставною вартістю 1250,00 грн. за одну тону, врожай озимого ячменю заставною вартістю 1380,00 грн. за одну тону, врожай озимого рапсу заставною вартістю 2500,00 грн. за одну тону, що очікується з полів ВАТ „Лиманський” у 2009 році, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 15.12.2008 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами  захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” до Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” про звернення стягнення на заставлене майно  задовольнити.

2.          Звернути стягнення на заставлене майно Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” (67751, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Комсомольська, 260; код ЄДРПОУ 05386010; р/р 26003198551100 АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) - майбутній врожай: врожай озимої пшениці заставною вартістю 1250,00 грн. за одну тону, врожай озимого ячменю заставною вартістю 1380,00 грн. за одну тону, врожай озимого рапсу заставною вартістю 2500,00 грн. за одну тону, що очікується з полів ВАТ „Лиманський” у 2009 році..

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” (67751, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Комсомольська, 260; код ЄДРПОУ 05386010; р/р 26003198551100 АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) на користь Рибо-аграрного закритого акціонерного товариства „Красний рибак” (67751, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Красна коса, вул. Шкільна, 1; код ЄДРПОУ 03889362; п/р 26004215914500 АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) 25000/двадцять п'ять тисяч/грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита; 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                                              Суддя                                                                               Петров В.С.