Рішення

від 06.04.2009 по справі 34/13-09-407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/13-09-407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2009 р.Справа  № 34/13-09-407

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУР"  

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОС-О"  

про стягнення на суму 11588,22грн.

                                                                                                                 Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача:  Кічук І.Г., діюча на підставі довіреності №689/08 від 26.11.08р.;  

від відповідача: Унтілов І.П., діючий на підставі довіреності №7 від 09.07.08р. В судове засідання 06.04.09р. не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУР", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОС-О" заборгованість за договором  №073/08-С від 29.08.08р. у сумі 64250грн. та пеню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2009р. порушено провадження у справі №34/13-09-407.

В судовому засіданні 20.03.2009р. позивач надав заяву в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 4250грн. та 7338,22грн. пені.

Відповідач проти позову в частині сплати основного боргу не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

29.08.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ГУР" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "КРОС-О" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №073/08-С, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність та оплатити цукор-пісок білий (товар) на умовах, передбачених в Специфікаціях до цього договору, що складаються окремо на кожну партію товару.

Відповідно до п.2.1 цього договору ціна, кількість, загальна сума кожної окремої партії товару зазначається в Специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною частиною.

В ціну товару входить вартість мішкотари (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 названого договору якість цукру-піску повинна відповідати ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21-94) та підтверджуватися посвідченням якості, виданим технологічною лабораторією заводу - виготовника.

Пунктом 3.2 вказаного договору встановлено, що в момент передачі-приймання товару продавець передає покупцю наступні товарно-супровідні документи: видаткову накладну; документ, який посвідчує якість товару; сертифікат відповідності заводу-виготовника; податкову накладну; рахунок-фактуру.

Строки та умови поставки встановлені розділом 4 цього договору.

Згідно п.5.1 договору товар вважається поставленим та прийнятим покупцем з моменту здійснення підпису щодо прийняття товару уповноваженою особою покупця в накладній.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у випадку якщо покупець порушив строки оплати товару, передбачені п.2.3 договору, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.8.1 зазначеного договору цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008р.

Дія цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна сторона протягом 30 днів після закінчення дії договору не повідомить у письмовому вигляді другу сторону щодо його розірвання (п.8.2 названого договору).

Згідно п.8.3 вказаного договору при будь-яких обставинах повне закінчення договору можливе лише за умови повного взаєморозрахунку сторін по фінансовим зобов'язанням.

На виконання умов зазначеного договору позивач відвантажив, а відповідач отримав на підставі довіреності ЯПЗ №547521 від 01.10.2008р. товар у кількості 25т на загальну суму 84500грн., про що свідчить видаткова накладна №G-1433 від 04.10.2008р.

Згідно п.2.3 названого договору розрахунок покупця з продавцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох календарних днів з моменту поставки товару покупцю.

Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.4 договору).

Внаслідок порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо оплати заборгованості за отриманий товар позивач звернувся до суду з позовом та з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4250грн. та 7338,22грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно зі ст.551 Цивільного кодексу України, - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (зі змінами та доп.) платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимогами ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В судовому засіданні 20.03.2009р. позивач надав заяву в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 4250грн. та 7338,22грн. пені.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору купівлі-продажу №073/08-С від 29.08.2008р. відповідач несвоєчасно оплатив отриманий товар на суму 84500грн., а саме: 13.10.2008р. у розмірі 10250грн., 05.12.2008р. у розмірі 10000грн., 17.03.2009р. у розмірі 60000грн., 03.04.2009р. –4250грн.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного бору у сумі 4250грн., що підтверджується випискою Акціонерного банку „Південний” від 03.04.2009р. про рух грошових коштів по рахунку позивача станом на 02.04.09р., суд припиняє провадження в цій частині за відсутності предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.  

Згідно доданого до заяви про уточнення позовних вимог розрахунку, за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором позивач нарахував відповідачу пеню на підставі ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (зі змінами та доп.), що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Поряд з цим, перевіривши правильність нарахування позивачем пені суд зазначає, що розрахунок пені здійснено з помилками, оскільки здійснено виходячи з 360днів на рік, тоді як у 2008(високосному) році -366днів, у 2009році - 365днів.

Також слід зазначити, що позивач правильно розрахував пеню з врахуванням вимог 2.3 договору купівлі-продажу №073/08-С від 29.08.2008р., поряд з цим помилково зазначив початок нарахування пені –04.10.08р.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 7282,89грн. пені за період з 07.10.08р. по 20.03.09р.

Заяву позивача, викладену у позовній заяві, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і грошові суми, що належать відповідачу судом не задоволено, оскільки не свідчить про неможливість виконання чи ускладнення виконання рішення суду згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОС-О" (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Першотравнева, 49 кв.3; 65028, м.Одеса, вул.Мечнікова, 132 кв.610; код 33267956; р/р2600692075 в ООФ Райфайзен Банк «Аваль»МФО 328351; ІНН 332679515059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУР" (65012, м.Одеса, пров. Мукачівський, 6/5, кв.1; р/р26005311146101 в АБ «Південний», м.Одеса, МФО 328209, код ОКПО 33915277 ІНН 339152715530) пеню у розмірі 7282(сім тисяч двісті вісімдесят дві)грн.89коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОС-О"  (67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Першотравнева, 49 кв.3; 65028, м.Одеса, вул.Мечнікова, 132 кв.610; код 33267956; р/р2600692075 в ООФ Райфайзен Банк «Аваль»МФО 328351; ІНН 332679515059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУР" (65012, м.Одеса, пров. Мукачівський, 6/5, кв.1; р/р26005311146101 в АБ «Південний», м.Одеса, МФО 328209, код ОКПО 33915277 ІНН 339152715530) державне мито у сумі 715(сімсот п'ятнадцять)грн.30коп. та ІТЗ судового процесу у сумі 118(сто вісімнадцять)грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУР" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №073/08-С від 29.08.2008р. в сумі 4250грн. основного боргу.

    Рішення господарського суду, підписане 13.04.09р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.